28 листопада 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/4964/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.
за участі: ОСОБА_1 та його захисника Кононенко О. С.,
представника Енергетичної митниці Холодкової О. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергетичної митниці,
на постанову Подільського районного суду міста Києва
в складі судді Денисова О. О.
від 14 серпня 2025 року
у справі № 758/4466/25 Подільського районного суду міста Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України
громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (реєстрації): АДРЕСА_1
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду, Енергетична митниця подала апеляційну скаргу, в якій порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови. Просить визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що складає 13 710,55 грн, з конфіскацією цих товарів (або стягненням їх вартості згідно з ч. 2 ст. 541 МК України).
В обґрунтування апеляційної скарги митниця зазначає, що 28.07.2023 через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск» Волинської митниці на адресу ТОВ «КАСТОР-ТРЕЙДІНГ» було ввезено товар «паливо дизельне» загальною вагою 25 214 кг (30,342 тис. л при 15°С), вартістю 19 162,64 Євро. Товар був випущений у вільний обіг за митною декларацією типу ІМ40ЕА від 28.07.2023 № 23UA903040015727U9. Для підтвердження якості та походження товару декларантом було надано сертифікат (паспорт) якості від 26.07.2023 № 166354_5226600, виданий заводом-виробником «Orlen Lietuva».
Митниця вказує, що згідно з листом Держмитслужби від 01.03.2023 № 20/20-01-01/7.6/211 існували ризики використання підроблених сертифікатів для приховування походження товарів (зокрема з РФ). У зв'язку з цим Енергетичною митницею було направлено запит до виробника. Згідно з отриманою відповіддю від Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 11.10.2024 № D2(12.11-9)-2356), було встановлено, що сертифікат якості № 166354_5226600 був виданий на партію товару вагою 24 771 кг, яка була реалізована литовському підприємству UAB «EKOENERGIJA».
Оскільки фактично ТОВ «КАСТОР-ТРЕЙДІНГ» ввезло 25 214 кг, що на 443 кг більше, ніж зазначено у заводському сертифікаті, митниця вважає, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товару з приховуванням від митного контролю частини товару (443 кг) шляхом подання документа, що містить неправдиві відомості щодо ваги та кількості. Вартість цієї частини товару становить 13 710,55 грн. Митниця стверджує, що ОСОБА_1 діяв умисно, оскільки як керівник підприємства-імпортера зобов'язаний був перевірити достовірність документів.
У поданих запереченнях на апеляційну скаргу та в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник заперечили проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість. Захист наголошує, що поставка здійснювалася в рамках контракту від 11.07.2023 № 2023/07/11, укладеного з литовським підприємством UAB «EKOENERGIJA». Обов'язок формування пакету документів, включаючи сертифікат якості, покладався на продавця. Сторона захисту надала суду пояснення та лист від UAB «EKOENERGIJA» (вх. ЕМ від 18.11.2024 № 7768/14), згідно з яким продавець підтвердив, що надає термінальні послуги та закуповує пальне у «Orlen Lietuva». На терміналі відбувається технологічне змішування залишків партій пального. Якщо фізико-хімічні характеристики суміші не змінюються, продавець (UAB «EKOENERGIJA») використовує сертифікат заводу-виробника на основну масу партії. Захисник акцентує, що митне оформлення (декларація, інвойс № ЕКО7797, CMR № 946) здійснено на повну фактичну вагу - 25 214 кг, і всі податки (ПДВ, акциз) сплачено саме з цієї ваги в повному обсязі, що виключає умисел на приховування товару чи несплату платежів. Сертифікат якості підтверджує фізико-хімічні показники, а не кількість товару.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне заслуговують на увагу і підтверджуються матеріалами справи, а тому суд вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 14 серпня 2025 року поважними, а клопотання таким, що підлягає задоволенню.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Енергетичної митниці Холодкова О. С. підтримала подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
ОСОБА_1 , та його захисника Кононенко О. С. проти апеляційної скарги заперечили, вважаючи її доводи незаконним та необґрунтованими, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Кононенко О. С. та представника Енергетичної митниці Холодкової О. С., апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження, виходив з того, що для притягнення до адміністративної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, який включає об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону. Суд встановив, що обов'язок надати сертифікат якості покладений на продавця, UAB «EKOENERGIJA», згідно з умовами Контракту від 11.07.2023 № 2023/07/11. Також зазначено, що ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару і не отримував, а також не мав права чи обов'язку отримувати сертифікат якості в компетентних органах/організаціях. Суд дійшов висновку, що товаросупровідні документи та сертифікат якості були отримані ТОВ «КАСТОР-ТРЕЙДІНГ» законним шляхом, і митними органами не було надано доказів підробки сертифіката. Суд також зазначив, що паспорт якості посвідчує фізико-хімічні показники товару, а не його кількість.
Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з частиною п'ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулює Митний кодекс. Частиною першою статті 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке є протиправними, винними (умисними або з необережності) діями чи бездіяльністю.
Частиною 1 ст. 483 МК України встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги або кількості.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об'єктивною стороною даного правопорушення є безпосередньо переміщення або дії, спрямовані на переміщення. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості.
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку. Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків.
Судом було встановлено, що відповідно до Контракту від 11.07.2023 № 2023/07/11, укладеного між UAB «EKOENERGIJA» (Литва) («Продавець») та ТОВ «КАСТОР-ТРЕЙДІНГ» в особі директора ОСОБА_1 («Покупець»), відбувся продаж товару «дизельне паливо». Згідно з умовами Контракту (розд. 2, 3, 4), Продавець зобов'язаний надати Покупцю всі обов'язкові документи, включаючи сертифікат якості.
Отже, виходячи з умов зазначеного контракту, всі документи, включаючи сертифікат якості № 166354_5226600, що викликав у працівників митниці сумніви, надавались підприємством UAB «EKOENERGIJA» як продавцем. Директор ТОВ «КАСТОР-ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_1 був кінцевим отримувачем товару, що виключає можливість того, що його дії були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Цей висновок додатково підтверджується тим, що, як вказано у товаротранспортній накладній CMR № 946 від 27.07.2023, відправником товару виступала компанія UAB «EKOENERGIJA», і саме перевізнику товарів для здійснення перевезення було передано цей сертифікат. Таким чином, ОСОБА_1 ані як керівник компанії-покупця, ані як фізична особа сертифікат якості в компетентних органах не отримував та не мав такого права/обов'язку його отримувати.
У даній справі, твердження митниці про подання ОСОБА_1 документів, що містять неправдиві відомості щодо ваги та кількості товару, базується виключно на розбіжності із сертифікатом (паспортом) якості від 26.07.2023 № 166354_5226600 (різниця 443 кг).
Однак, апеляційний суд наголошує, що паспорт якості не є документом, який посвідчує кількість або вагу товару, а засвідчує його фізико-хімічні показники. Інформація про вагу або кількість товару не передбачена пунктом 9 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (Постанова КМУ від 01.08.2013 № 927), що визначає інформацію, яку має містити документ про якість палива.
Натомість, достовірні відомості щодо фактичної ваги та кількості імпортованого товару містилися в інших товаросупровідних документах, таких як інвойс від 27.07.2023 № ЕКО7797, міжнародна автомобільно-транспортна накладна CMR від 27.07.2023 № 946, а також у самій митній декларації типу ІМ40ЕА № 23UA903040015727U9, де чітко зазначено вагу 25 214 кг.
Факт сплати ПДВ та акцизного податку за весь обсяг імпортованого товару (25 214 кг), що становить 172 367,76 грн акцизного податку та 199 944,82 грн ПДВ, є незаперечним доказом того, що переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання неправдивих даних щодо ваги та кількості не відбулося. Державі не завдано збитків, а декларант не мав на меті у тому числі, ухилення від сплати митних платежів.
Розбіжність у сертифікаті якості, який за своєю природою не призначений для підтвердження ваги чи кількості, не може бути достатнім доказом подання неправдивих відомостей щодо ваги та кількості товару, що є обов'язковим елементом об'єктивної сторони правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України.
Апеляційний суд наголошує, що протокол про порушення митних правил № 0027/UA903000/2025 від 14.01.2025 не може бути беззаперечним доказом вини особи. Він не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, п. 161). Якість складання протоколу є надзвичайно важливою стадією, оскільки він фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що товаросупровідні документи були отримані ТОВ «КАСТОР-ТРЕЙДІНГ» законним шляхом. Суд також бере до уваги лист UAB «EKOENERGIJA» (вх. ЕМ від 18.11.2024 № 7768/14), в якому пояснюється технологічний процес на терміналі: змішування залишків нафтопродуктів різних партій з незмінними фізико-хімічними властивостями дозволяє використовувати сертифікат виробника («Orlen Lietuva») на основний обсяг. Це пояснює розбіжність у 443 кг як результат логістичних операцій продавця, про що ОСОБА_1 не знав і не міг знати.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо підробки сертифікату якості № 166354_5226600. Більше того, твердження митниці про те, що 443 кг товару є «невідомого походження» (з натяком на походження з РФ), спростовуються наявним у матеріалах справи Сертифікатом про походження товару № А 478539, який підтверджує країну походження - Литва (ЄС) для всієї партії.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд констатує відсутність об'єктивної сторони та умислу в діях ОСОБА_1 . По-перше, сертифікат якості не є документом про вагу, а документи про вагу (інвойс, CMR) містили правдиві дані. По-друге, відсутність умислу ОСОБА_1 підтверджується тим, що він діяв у межах своїх повноважень, документи готував постачальник-нерезидент, а всі податки сплачено.
Матеріали справи не містять належних доказів, які б свідчили про обізнаність ОСОБА_1 з неправдивістю відомостей у документах чи про його прямий умисел. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 №8). Апелянтом не надано суду доказів, що документи містять неправдиві відомості саме щодо ваги товару, оскільки вага підтверджена іншими документами.
Апеляційний суд констатує, що у даній справі не доведено наявність вини у діях ОСОБА_1 поза розумним сумнівом. Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов'язок доведення вини покладається на державу.
Таким чином, у суду відсутні належні та достатні докази для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил. Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду судом першої інстанції, суд дав їм належну правову оцінку і вони не містять підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити Енергетичній митниці строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року .
Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 14 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова