справа № 754/14760/25
головуючий у суді І інстанції Бабайлова Л.М.
провадження № 33/824/5101/2025
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
12 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 серпня 2025 року серії ГП № 295536 ОСОБА_1 25 серпня 2025 року о 19 год. 45 хв. по вул. Кіото, 27 у м. Києві, на автомобілі марки «Scoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажира ОСОБА_2 за грошові кошти, чим здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 164 КУпАП.
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року накладено на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17 000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_1 нічого невідомо про те, куди свідок зверталася для замовлення таксі та ким їй було виставлено рахунок у 340 грн.
Апелянт не виставляв рахунок свідку та жодних оплат не отримував, що прямо суперечить викладеним у протоколі та оскаржуваному рішенні обставинам справи.
Вказує, що у його діях відсутні будь-які ознаки господарської діяльності. Автомобіль марки «Skoda Fabia», державний номер НОМЕР_2 , не належить апелянту, не перебуває в оренді тощо, що також суперечить висновкам про здійснення господарської діяльності, адже апелянт не має на це відповідного ресурсу.
Суду не надано доказів того, що апелянт отримував дохід за надання послуг щодо перевезення пасажирів, а також доказів систематичності підприємницької діяльності, пов'язаної із перевезенням пасажирів
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачено відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Таким чином, об'єктивна сторона цього правопорушення, а саме: провадження господарської діяльності, виражається у таких формах:
без державної реєстрації як суб'єкта господарювання;
без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом;
без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;
у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії;
без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Указана диспозиція є бланкетною, оскільки лише в загальному описує адміністративне правопорушення, не конкретизуючи його змісту, а для повного визначення ознак правопорушення необхідно звернутися до інших галузей права, що встановлюють норми, порушення яких призводить до адміністративної відповідальності.
Пунктами 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини в сфері господарської діяльності» роз'яснено, що під господарською діяльністю слід розуміти діяльність фізичних і юридичних осіб, пов'язану з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів), виконанням робіт чи наданням послуг з метою одержання прибутку (комерційна господарська діяльність) або без такої мети (некомерційна господарська діяльність). Підприємницька діяльність є одним із видів господарської діяльності, обов'язкові ознаки якої безпосередність і систематичність її здійснення з метою отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо, самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється безпосередньо особою, на власний ризик, самостійно (ініціативно) та систематично.
За відсутності в діяльності особи ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов'язок особи зареєструватись як суб'єкт господарювання.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 25 серпня 2025 року о 19 год. 45 хв. по вул. Кіото, 27 у м. Києві, на автомобілі марки «Scoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажира ОСОБА_2 за грошові кошти, чим здійснював господарську діяльність без отримання ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 164 КУпАП.
З огляду на зазначене, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 164 КУпАП, з'ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, так і факти систематичності такої діяльності (три і більше разів протягом календарного року), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.
Для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КУпАП суду мали були бути надані докази того, що особа систематично здійснювала господарську діяльність (три і більше разів протягом календарного року) без реєстрації як фізичної особи-підприємця та отримувала прибуток.
До протоколу додано:
розписка ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом;
письмові пояснення ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона викликала таксі на номером 838, на місце прибув автомобіль марки «Scoda», державний номерний знак НОМЕР_1 , за поїздку за тарифом 340 грн, після чого їх зупинили працівники поліції та повідомили, що водій незаконно надає послуги з перевезення.
Однак, долучені до протоколу матеріали не є доказами провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без реєстрації як фізичної особи-підприємця, оскільки не підтверджують ані отримання ним прибутку, ані систематичність діяльності щодо внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення, а тому не доводять поза розумним сумнівом факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП.
У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 164 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова