Справа № 11-cc/824/6391/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 761/32151/25
26 серпня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 , з якою встановлено відеоконференцзв'язок,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 , з яким встановлено відеоконференцзв'язок,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою до 28 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави, щодо
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ніжині Чернігівської області, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює приватним підприємцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно з ухвалою суду першої інстанції, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 зазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя, пославшись на врахування даних про особу підозрюваного, дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_7 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді і застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Зокрема, апелянт стверджує, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому захисник звертає увагу, що ОСОБА_8 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Крім того, автор апеляції вказує, що ОСОБА_8 визнає свою вину та готовий співпрацювати зі слідством.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 і його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні ГСУ СБ України перебуває кримінальне провадження № 22024000000001098, відомості про яке 25 листопада 2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а також ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
06 травня 2025 року ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України і того ж числа йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04 липня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
23 червня 2025 року постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_13 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до трьох місяців, тобто до 06 серпня 2025 року включно.
25 червня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було продовжено ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 06 серпня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 25 липня 2025 року строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, тобто до 06 листопада 2025 року.
31 липня 2025 року (клопотання датоване 25 липня 2025 року) старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку із необхідністю виконання ряду слідчих дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, та, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
31 липня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва вищезгадане клопотання старшого слідчого було задоволено та ОСОБА_8 продовжено строк дії застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Під час розгляду зазначеного клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1; ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри. Крім того, сам підозрюваний обґрунтованість повідомленої йому підозри не оскаржує, останній визнає свою вину.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч запевненням захисника, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на характер та досить високий ступінь суспільної небезпечності самих кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , а також з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчинених злочинах. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися. У зв'язку з цим слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Тому ствердження апелянта про відсутність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, слід визнати безпідставними.
В сукупності із вищевикладеним для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 , а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які міститься посилання в апеляційній скарзі.
Приймаючи до уваги приведені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 197, 199 КПК України, з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8 , конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, при відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід, продовжив підозрюваному ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 28 вересня 2025 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування, і не визначив останньому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, виходячи з положень абзацу 9 ч. 4 ст. 183 КПК України.
При цьому слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання старшого слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Таким чином, доводи автор апеляції, які викладені в його апеляційній скарзі стосовно можливості обрання ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу, є непереконливими.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року, якою задоволено клопотаннястаршого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та продовжено строк тримання під вартою до 28 вересня 2025 року включно, без визначення розміру застави, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
________________ __________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4