Справа № 991/13229/25
Провадження 1-кс/991/13338/25
24 грудня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 20.09.2020,
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 просить змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт із застосуванням електронних засобів контролю та можливістю відвідування зустрічей з захисниками, закладів охорони здоров'я, громадських місць, укриттів чи бомбосховищ у випадку сирени та/або повідомлення «Повітряна тривога» в регіоні проживання.
Обґрунтовуючи свої доводи, захисник послалась на те, що 21.11.2025 в рамках кримінального провадження № 42020160000000766 від 20.09.2020, слідчим суддею до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 4 208 920 грн. (чотири мільйони двісті вісім тисяч дев'ятсот двадцять гривень) та за умови її внесення покладено на підозрюваного певні обов'язки.
Звертаючись до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу, захисник вважає, що судом залишились не враховані такі обставини, а саме: ОСОБА_4 є особою чоловічої статі призовного віку і не має підстав для отримання відстрочки від мобілізації, що унеможливлює його виїзд за кордон України; починаючи з 2018 року ОСОБА_4 виїжджав за межі території України 1 раз у 2021 році на 2 дні, натомість інших відміток про перетин державного кордону України жоден із паспортів громадянина України для виїзду за кордон, які були вилучені у ОСОБА_4 , не містить; інформація органу досудового розслідування про те, що імовірно ОСОБА_4 листувався з ОСОБА_7 .
Окрім того, можливість виїзду за межі України у зв'язку із досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020, на думку сторони захисту, не становить реальних ризиків переховування ОСОБА_4 від слідства, оскільки з моменту початку досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні, а також за результатами двох обшуків у житлі ОСОБА_4 останній не здійснював виїзд за межі території України; ОСОБА_4 з моменту проведення перших допитів, обшуку та вилучення телефону не здійснював переховувань від органу досудового розслідування, а натомість з'являвся за викликами органу досудового розслідування;
Поряд з цим, щодо здійснення впливу на свідків, як на підставу для утримання ОСОБА_4 під вартою, захисником зазначено, що органом досудового розслідування не було надано доказів спілкування ОСОБА_4 з переліком представників та/або посадових осіб юридичних осіб, перелічених у резолютивній частині ухвали Вищого антикорупційного суду від 21.11.2025 про обрання запобіжного заходу, від спілкування з якими ОСОБА_4 має утримуватись, крім того всі згадані юридичні особи, від спілкування з посадовими особами яких ОСОБА_4 має утримуватись, не знаходяться на території м. Одеси або Одеської області, а отже і їх посадові особи також не перебувають на території міста Одеси та Одеської області, що унеможливлює їх спілкування зі ОСОБА_4 .
Натомість на думку сторони захисту слідством не було наведено жодних доказів, що за період з 2020 року та станом по дату затримання, ОСОБА_4 мав спілкування або був особисто знайомий з такими особами, як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , що додатково підтверджує відсутність ризиків спілкування ОСОБА_4 зі вказаними фізичними та юридичними особами.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 підтримали в повному обсязі, просили задовольнити з викладених у ньому підстав. Акцентували увагу слідчого судді на стані здоров'я підозрюваного, на відсутності ризиків та непомірності суми визначеної слідчим суддею застави та наявності на утримання вагітної дружини.
Підозрюваний ОСОБА_4 повністю підтримав позицію своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту з наступних підстав. Слідчим суддею уже перевірялася обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлено існування ризиків та їх обґрунтованість, Обставини, вказані стороною захисту, щодо стану здоров'я, непомірності визначеної застави та вагітності дружини оцінювались слідчим суддею при обранні запобіжного заходу та визначенні розміру застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020160000000766 від 02.09.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у:
- заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб;
- розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі вчиненні правочину з таким майном, вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.
19.11.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 19.11.2025 йому вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.
21.11.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 17.01.2026 та одночасно визначено підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 4 208 920 грн, за умови внесення якої на підозрюваного покладено обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Як вбачається зі змісту зазначеної ухвали, при її постановленні з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні;
-встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
-зроблено висновок, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 4 208 920 грн (чотири мільйони дев'ятсот вісім тисяч дев'ятсот двадцять гривень) не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При цьому, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявником не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У клопотанні захисник ОСОБА_5 , посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, непомірність для підозрюваного ОСОБА_4 визначеної судом застави у розмірі 4 208 920 грн (чотири мільйони дев'ятсот вісім тисяч дев'ятсот двадцять гривень), його стан здоров'я, а також наявність на утриманні вагітної дружини ставить питання про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; помірність/непомірність застави у визначеному розмірі; можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Так, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальшому його продовженні, слідчим суддею була встановлена наявність чотирьох ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки продовження існування ризиків, які стали підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні.
На переконання слідчого судді, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду продовжує існувати, враховуючи: підозру ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого його може очікувати покарання, пов'язане з позбавленням волі; наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та установленими відомостями про з'ясування ОСОБА_4 можливостей виїзду за кордон під час досудового розслідування; майновим станом підозрюваного та наявним у нього доходом, що є достатнім для фінансового забезпечення під час можливого переховування.
Наведені обставини в сукупності свідчать про продовження існування ризику можливого вчинення ОСОБА_4 дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Продовження існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, підтверджується тим, що: наразі органом досудового розслідування не віднайдено документи, які б підтверджували законність походження коштів в сумі 13 500 000,00 гривень. Окрім того, наразі також не віднайдено документів, які б підтверджували або спростували факт отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_11 коштів в сумі 15 000 000,00 гривень. Також не віднайдені вказані кошти, отримані від ймовірного вчинення злочину.
Ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжує існувати, враховуючи: обізнаність ОСОБА_4 , після набуття статусу підозрюваного, з інформацією про свідків та інших учасників кримінального провадження, якою він може скористатися для впливу на них; вчинення ймовірного злочину у співучасті з іншими особами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, наявні обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний наділений потенційною можливістю впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Не виключається на даний час і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , на що вказують: те, що він вніс об'єкт злочинного посягання у статутний капітал ТОВ «Чорномор-Бризбуд», за що отримав від ОСОБА_11 15 000 000,00 гривень, тобто легалізував майно, одержане злочинним шляхом; після вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень сприяв іншим особам у вчиненні аналогічних дій, пов'язаних з ймовірним ухиленням від сплати податків, легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом, переведення їх з безготівкової форми в готівку, вчинення фіктивних фінансових операцій правочинів- вказане свідчить про стійку кримінальну поведінку ОСОБА_4 та ризики можливого вчинення інших аналогічних злочинів.
Отже, слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. За наведених обставин слідчий суддя вважає, що на даний час жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для зміни застосованого до ОСОБА_4 запобіжного заходу, оскільки більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у даному кримінальному провадженні.
За такого, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , слід відмовити.
Керуючись статтями 177-183, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1