Справа № 539/1881/25 Номер провадження 22-ц/814/3801/25Головуючий у 1-й інстанції Лідовець Т. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
17 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,
розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент Банк»
на заочне рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 09 липня 2025 року, ухвалене в місті Полтава під головуванням судді Лідовець Т. М.
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У квітні 2025 року представник АТ «Акцент-Банк» (скорочена назва АТ «А-Банк») звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101714729392598 від 03.05.2024 в розмірі 35 535,11 грн, з яких: 19 895,68 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14 238,55 грн - заборгованість за процентами по кредиту, 1 400,08 грн - заборгованість за пенею, а також 2 422,4 грн судового збору.
Позов мотивовано тим, що 03.05.2024 між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № АВН0СТ155101714729392598 про надання останньому кредиту в розмірі 20 000 грн строком на 36 місяців, тобто до 02.05.2027 зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85% річних.
Свої зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 16.04.2025 утворилася заборгованість в сумі 35535,11 грн, яка складається з: 19 895,68 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 14 238,55 грн - залишок заборгованості за процентами, 1 400,08 грн - залишок заборгованості за пенею.
На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Акцент-Банк».
Заочним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 09 липня 2025 року позов АТ «Акцент-Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101714729392598 від 03.05.2024 у розмірі 16 168,82 грн з яких: 1 930, 27 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту, 551,99 грн - заборгованість за процентами на поточну заборгованість, 13 686, 56 грн - заборгованість за процентами на прострочену заборгованість.
Вирішено питання розподілу судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент Банк» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 114,30 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, що є підставою для стягнення простроченої заборгованості по кредиту та нарахованим процентам. Оскільки відповідно до закону у період дії воєнного стану позичальники звільняються від обов'язку сплати на користь кредитодавця неустойку, то заборгованість у виді пені не підлягає стягненню.
Не погодившись з вказаним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник АТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що між сторонами укладено кредитний договір і в даному випадку застосовуються умови кредитного договору, а не положення Закону України «Про споживче кредитування».
Вказує, що перед отриманням кредиту відповідач був ознайомлений з Паспортом споживчого кредиту та умовами кредитного договору, якими не передбачено обов'язкове повідомлення про вимогу дострокового погашення кредиту, оскільки в даному випадку Банк з даною вимогою звернувся вже у суді, а відповідач знав, що він порушив вимоги кредитного договору, оскільки мав графік погашення кредиту.
Наголошує, що достроковим стягнення було не по всієї кредитній заборгованості, а лише по тій її частині, платежі по якій були визначені до сплати в терміни після дати звернення до суду. Таким чином всі платежі з дати укладання договору по дату подання позову, які відповідач повинен був у відповідності до договору сплатити не є такими, що мають статус дострокового стягнення.
Зазначає, що договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису, що свідчить про укладеність між сторонами кредитного договору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
По справі встановлено, що 03.05.2024 між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання останнім Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку та Заяви про надання послуги «Швидка готівка» укладено кредитний договір № АВН0СТ155101714729392598 (а. с. 7-10, 12-13).
Заява про надання послуги «Швидка готівка», паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка» та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставка за договором про споживчий кредит підписані шляхом накладання ОСОБА_1 електронного підпису, що перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 07.04.2025 за результатами перевірки підпису встановлено, що його створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, підписувачем є ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , час підпису - 03.05.2024 о 12:44:17 (а. с. 15).
Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було надано безготівковий кредит у розмірі 20 000 грн з перерахуванням коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 із встановленням фіксованої процентної ставки за кредитором у розмірі 85,00% річних, денна процентна ставка 0,17%, та строком кредитування 36 місяців - з 03.05.2024 по 02.05.2027.
Факт видачі відповідачу кредитних коштів та користування ними підтверджується меморіальним ордером № TR.36616554.37168.65455 від 03.05.2024 із призначенням платежу: згідно з Договором № АВНОСТ155101714729392598 від 03.05.2024 та випискою по картці АТ «Акцент-Банк» від 16.04.2025 (а. с. 11, 16).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позичальник, отримавши кредитні кошти, не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання щодо їх повернення, проте позивачем не дотримано порядок дострокового повернення споживчого кредиту на вимогу кредитодавця, відтак, термін повернення кредиту в повному обсязі не настав, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за простроченими щомісячними платежами, а також заборгованості за процентами по кредиту.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).
Між тим, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Проте, укладений між сторонами договір споживчого кредиту не передбачає права кредитора вимагати дострокового повернення споживчого кредиту, а матеріали справи не містять доказів повідомлення кредитором у письмовій формі споживача про наявність заборгованості із наданням строку для усунення порушення умов договору про споживчий кредит.
Оскільки обов'язок позичальника ОСОБА_1 з повернення кредиту та сплати процентів визначений ануїтетними платежами у розмірі по 1 568,21 грн протягом 35 місяців та 1 567,86 грн в останній місяць строку кредитування з 03.06.2024 по 02.05.2027, задоволенню підлягають вимоги АТ «Акцент Банк» лише щодо простроченої заборгованості станом на 16.04.2025.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором АВН0СТ155101714729392598 від 03.05.2024, укладеним між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 , станом на 16.04.2025 розмір простроченої заборгованості за тілом кредиту становить 1 930,27 грн, а загальний залишок заборгованості за процентами - 14 238,55 грн.
Стягнувши вказану заборгованості, суд першої інстанції вірно застосував норми Закону України «Про споживче кредитування», який підлягає застосуванню до вимог кредитора про дострокове повернення споживчого кредиту та ухвалив законне і обґрунтоване рішення, яке доводами апеляційної скарги представника позивача не спростовується.
Строк повернення позичальником ОСОБА_1 решти кредиту у сумі 17 965,41 грн на дату звернення АТ «Акцент-Банк» з цим позовом до суду 16.04.2025 ще не настав, тому за відсутності доказів обов'язкового письмового повідомлення позичальника з наданням строку для усунення допущених порушень, після спливу якого у разі невиконання позичальником зобов'язання кредитор набуває право дострокової вимоги за споживчим кредитом, доводи апеляційної скарги представника позивача є безпідставними.
У частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені апеляційна скарга АТ «Акцент-Банк» доводів та заперечень не містить, відтак рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається апеляційним судом.
З огляду на викладене, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 09 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. І. Обідіна