Справа № 526/4464/24 Номер провадження 22-ц/814/3163/25Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
18 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Чумак О.В.,
суддів Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край»
на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів,
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» про стягнення коштів (орендної плати).
В обґрунтування позову посилався на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Агро-Край» укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701.
Орендної плати складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Проте відповідач за 2023 рік орендну плату не сплатив.
Просила стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою кадастровий номер 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701 за 2023 рік у розмірі 4167,54 грн. та стягнути судові витрати.
22.01.2025 ТОВ «Агро-Край» направило до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі з розрахунку до стягнення у розмірі 12% відмовити, зменшити розмір витрат на правову допомогу до 2500 грн.
14.03.2025 ТОВ «Агро-Край» надало довідки - розрахунки по орендній платі за землю, згідно яких заборгованість за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701 за 2023 рік перед ОСОБА_1 становить 3741.16 грн.
12.04.2025 року від представника позивача адвоката Рой І. В. надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування вищевказаною земельною ділянкою за 2023 р. у загальному розмірі 4481.73 грн, з яких 3741.16 грн - орендна плата, 143.94 грн - 3% річних, 596.63 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Агро-Край» про стягнення коштів задоволено.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками (кадастровий номер 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701) за 2023 рік у загальному розмірі 4481.73 грн, з яких 3741.16 грн - орендна плата, 143.94 грн - 3% річних, 596.63 грн - інфляційні втрати.
Стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.
З рішенням суду в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу не погодилося ТОВ «Агро-Край» та оскаржило його в апеляційному порядку. Просить оскаржуване рішення змінити зменшивши розмір стягнутих з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу з 4000 грн до 2500 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 4000,00 грн свідчить про явне порушення співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг.Справа не потребує великої правової кваліфікації щодо предмету спору. Вважає, що враховуючи обставини справи для захисту прав та інтересів позивача не було необхідності в залученні адвоката. Зазначає, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Рой І.В. посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Згідно частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що ціна позову становить 4167 грн. 54 коп. та беручи до уваги положення частини 13 статті 7, статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки, рішення суду оскаржується лише в частині розміру стягнутих витрат на правничу допомогу, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду правильності рішення суду щодо розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 0.9014 га та 0.9054 га з кадастровими номерами 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
11.09.2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ ім. Духова укладено Договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9014 га, кадастровий номер 5320482000:00:005:0234, яка розташована на території Веприцької сільської ради. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с. 20-26)
Згідно п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 7 років до 11.09.2022р. Земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
27.11.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 11.09.2015 року, згідно яких зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар приймав на себе права та обов'язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край», орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 10% від нормативної грошової земельної ділянки, що складає 2788.28 грн за рік оренди.
З свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.07.2023 слідує, що ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9014 га, кадастровий номер 5320482000:00:005:0234, яка розташована на території Веприцької сільської ради.
11.09.2015 року між ОСОБА_1 та СТОВ ім. Духова укладено Договір оренди землі, відповідно до яких орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0.9054 га, кадастровий номер 5320482000:00:008:0701, яка розташована на території Веприцької сільської ради. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.(а.с. 29-33)
Згідно п. 8 договору оренди землі, договір укладено на 7 років до 11.09.2022. Земельна ділянка передана в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
27.11.2017 укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 09.09.2015 року, згідно яких зі згоди Орендодавця Орендар передав, а Новий орендар приймав на себе права та обов'язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди, де Новий орендар - ТОВ «Агро-край», орендна плата вноситься Орендарем в розмірі 10% від нормативної грошової земельної ділянки, що складає 2788.28 грн за рік оренди.
Відповідно до довідки - розрахунку по орендній платі за землю ТОВ «Агро-Край» має заборгованість за користування земельними ділянками кадастровий номер 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701 за 2023 рік перед ОСОБА_1 , яка становить 3741.16грн.
Також позивачем надано розрахунок 3% річних від простроченої суми заборгованості, яка складає 143.94грн., та інфляційних втрат - 596.63 грн.
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року стягнуто з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельними ділянками (кадастровий номер 5320482000:00:005:0234 та 5320482000:00:008:0701) за 2023 рік у загальному розмірі 4481.73 грн, з яких 3741.16 грн - орендна плата, 143.94 грн - 3% річних, 596.63 грн - інфляційні втрати.
На підтвердження витрат на правничу допомогу до позову додано копії: договору про надання адвокатських послуг № б/н від 28 листопада 2024 року укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Рой І.В.;
додаткової угоди № 1 до Договору про надання правничої допомоги № б/н від 28 листопада 2024 року відповідно до якої сторони погодили, що клієнт протягом 30 робочих днів з моменту винесення рішення по справі здійснює оплату вартості послуг з надання правової допомоги в розмірі 4000 грн.;
акта виконаних робіт № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 28 листопада 2024 року.
Надаючи оцінку матеріалам справи та характеру наданої позивачу правової допомоги, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно із частотною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).
Аналогічні висновки викладені й в постановах Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 456/456/20, від 01 листопада 2022 року у справі № 757/24445/21-ц, від 17 листопада 2022 року у справі № 687/35/21, від 11 січня 2023 року у справі № № 479/475/21.
Зважаючи на наведене, враховуючи, що представник відповідача заявляв клопотання про зменшення розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, та визнання позовних вимог відповідачем, проаналізувавши обсяг наданих послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, колегія суддів приходить до висновку, що вартість наданих послуг у розмірі 4000 грн. є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт), а тому вважає за можливе зменшити її до 2500 грн.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з ТОВ «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 4000 грн. до 2500 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» -задовольнити.
Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 травня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Край» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу з 4000 грн. до 2500 грн.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О.В. Чумак
Судді Ю.В. Дряниця
Л.І. Пилипчук