Житомирський апеляційний суд
Справа №286/4747/24 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.
Номер провадження №33/4805/857/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
29 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - Вдовиченка Богдана Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Овруцького районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 22.12.2024 о 23 год 53 хв в с Гладковичі по вул Центральна, 60 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Frontera», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд проводився за допомогою приладу Драгер, відповідно до тесту №325 результат огляду позитивний 1,82 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився.
Не погоджуючись з постановою судді місцевого суду адвокат Вдовиченко Б.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначає, що працівники поліції не проінформували ОСОБА_1 про причину зупинки та порушення Правил дорожнього руху, які стали підставою такої зупинки, у зв'язку з чим дії працівників були незаконними. Доводи щодо неправомірної зупинки транспортного засобу підтверджується скасуванням постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА1 № 3711811 від 23.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП - рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 19.03.2025 у справі №286/89/25. Захисник також вказав, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.254 КУпАП, а його копію водію не вручено. Відеозапис не є безперервним, що, на думку апелянта, свідчить про його зміну під час редагування та копіювання на диск. Звернув увагу на те, що доводам сторони захисту не надано належної правової оцінки. В акті огляду на стан алкогольного сп'яніння та направленні на огляд водія транспортного засобу не зазначено дату їх складення, а також назву медичного закладу, куди направляється особа для проходження такого огляду, у зв'язку з чим зазначені процесуальні документи не можуть бути визнані належними доказами. Також зазначає, що працівники поліції не з'ясували у ОСОБА_1 згоди на проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я та не надали письмового направлення на проходження такого огляду, що є порушенням ст.266 КУпАП. Крім того, під час сигналу «повітряна тривога» розгляд адміністративних матеріалів, на прохання водія, не було зупинено чи відкладено, що на його думку, порушує право на захист та право на безпеку життя. В апеляційній скарзі також містяться посилання на рішення Європейського суду з прав людини.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску такого строку захисник посилається на те, що постановою Житомирського апеляційного суду від 05.06.2025 апеляційна скарга адвоката Вдовиченка Б.В., яка подана в інтересах ОСОБА_1 , повернута особі, яка її подала, про судове рішення дізнався з ЄДРСР. ОСОБА_1 копію постанови отримав 06.05.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як правильно встановив суддя місцевого суду, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 202946 від 23.12.2024, згідно якого 22.12.2024 о 23 год 53 хв в с Гладковичі по вул Центральна, 60 ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Opel Frontera», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер, відповідно до тесту №325 результат огляду позитивний - 1,82 проміле. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі відмовився (а.с.1); роздруківкою тесту № 325 Alcotest Drager 6820, проба позитивна 1,82 проміле (а.с.2а); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.268 КУпАП, ст.ст.55,56,59, 63 Конституції України (а.с.3); свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №12-01/5542, чинне до 10.10.2025 (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.7); розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч.1 ст.266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортними засобом (а.с.8); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА №3711811 від 23.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП (а.с.9); направленням на медичне обстеження на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння та визначення в організмі наркотичних речовин (а.с.10); відеозаписом події (а.с.11-12).
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі із нагрудної камери поліцейських об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 . Даний доказ відповідає вимогам ст.251 КУпАП, є належним і допустимим, оскільки не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений за порушення ПДР, про що був проінформований працівниками поліції. Зважаючи на виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів або в найближчому закладі охорони здоров'я. Водій пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який показав позитивну пробу 1,82 проміле. ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, суть інкримінованого правопорушення та відсторонено від керування. Від підпису в адміністративних матеріалах ОСОБА_1 відмовився.
Посилання захисника у апеляційній скарзі на те, що працівник поліції в порушення порядку, встановленого законом, не запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, є безпідставними, оскільки, відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, лише у разі незгоди особи, яка керує транспортним засобом на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який показав позитивну пробу 1,82 проміле. Незгоди з результатом огляду не висловлював та на направленні його до закладу охорони здоров'я не наполягав.
Відеозаписом підтверджено, що під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Невручення ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я не виключає відповідальності ОСОБА_1 , з огляду на встановлені у цій справі обставини.
Посилання захисника на скасування судом постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення ОСОБА_1 ПДР не спростовують його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення. У даному випадку після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , йому були надані пояснення щодо мотивів зупинки, а тому подальші дії водія регламентуються нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції щодо зупинки автомобіля. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з'ясувалось, що водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт можливої неправомірності зупинки не звільняє водія від обов'язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
Доводи апеляційної скарги про неправомірне оформлення адміністративних матеріалів під час повітряної тривоги та незабезпечення безпеки життя ОСОБА_1 , не виключає допустимості складених уповноваженими особами процесуальних документів.
Рішення Європейського суду з прав людини, на які міститься посилання у апеляційній скарзі, преюдиційного значення для вирішення даної справи, з огляду на встановлені у ній обставини, не мають.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Овруцького районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Вдовиченка Богдана Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 24 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич