Житомирський апеляційний суд
Справа №285/3754/24 Головуючий у 1-й інст. Мозговий В. Б.
Номер провадження №33/4805/540/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
29 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Микитюка Віктора Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 25 березня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 25 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 06.07.2024 о 00 год 53 хв в місті Звягелі по вул Дмитра Донцова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Хюндай Санта Фе, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, вказав, що його дії по відмові від проходження огляду на стан сп'яніння неправильно кваліфіковані у протоколі про адміністративне правопорушення, як порушення п.2.9 а) ПДР, замість п.2.5 ПДР. Також, на його думку, судом не враховано, що відомості, викладені в акті медичного огляду, не відповідають дійсності, спростовуються відеозаписом, згідно якого дослідження на стан алкогольного сп'яніння лікарем фактично не проводилося, такий акт фактично є підробленим. Лікар після словесної суперечки, образившись на нього, повідомив про встановлення діагнозу за клінічними ознаками. Звернув увагу, що його агресивна поведінка зумовлена прибуттям із зони бойових дій і поведінкою цивільних. Послався на положення ст.266 КУпАП щодо недійсності огляду на стан сп'яніння, проведеного з порушенням встановленого порядку.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.9 а) Правил дорожнього руху, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП.
Як встановив суддя місцевого суду та вбачається з матеріалів справи, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія АДД №762384 від 06.07.2024, відповідно до якого 06.07.2024 о 00 год 53 хв в місті Звягелі по вул Дмитра Донцова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Хюндай Санта Фе, номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу №62 від 06.07.2024 (а.с.2); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.3); розпискою про роз'яснення прав, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №62 від 06.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с.5); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.6); відеозаписом обставин події (а.с.8), актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №62 від 06.07.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 поставлено діагноз “знаходиться в стані алкогольного сп'яніння за клінічними ознаками», такі як: запах алкоголю з рота; агресивна метушлива поведінка; почервоніння шкіри обличчя та очей (а.с.25).
Суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери працівника патрульної поліції об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Відеозаписом зафіксовано, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з метою перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте погодився пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я. Лікарем запропоновано ОСОБА_1 пройти тест за допомогою газоаналізатора Драгер та роз'яснено порядок застосування спеціального технічного засобу. Проте водій імітував продування приладу, на зауваження не реагував, в той же час наполягав, що від проходження огляду не відмовляється. Лікар повідомив водія про наявні у нього клінічні ознаки, які надають можливість зробити висновок про перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння. Також з відеозапису вбачається, що факт вживання алкоголю ОСОБА_1 під час спілкування з уповноваженими особами не заперечував. Останнього ознайомлено з правами та обов'язками, роз'яснено суть інкримінованого правопорушення, від ознайомлення і підпису в протоколі та інших матеріалах водій відмовився.
Під час огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 та оформлення відносно нього адміністративних матеріалів працівниками поліції та лікарем не допущено порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (у редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, ст.ст.256, 266 КУпАП, які б могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним, а складених процесуальних документів - недопустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 погодився пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, за наслідками якого лікарем наркологом складено висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №62 від 06.07.2024, який відповідає визначеній формі та у якому зазначено заключний діагноз про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. Тому дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за п. 2.9 а) ПДР, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Посилання ОСОБА_1 на те, що висновок лікаря здійснений за клінічними ознаками без проведення необхідних досліджень, не спростовує допустимість даного доказу, оскільки водієві чітко зазначено ознаки алкогольного сп'яніння, за якими лікар зробив такий висновок, і такі ознаки зазначені в акті медичного огляду. Твердженням апелянта у цій частині були предметом дослідження в суді першої інстанції. Таким доводам суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.
Посилання на упереджене ставлення лікаря, що, на думку апелянта, стало наслідком такого медичного висновку, є безпідставними, спростовуються відеозаписом. Дії лікаря були чіткими, відповідали вимогам чинних на час складання протоколу про адміністративне правопорушення нормативних актів. Лише після повідомлення висновку про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, відбувся словесний конфлікт з лікарем. В той же час такий конфлікт не має будь-якого значення для вирішення даної справи.
Інші доводи апеляційної скарги, зокрема твердження про підроблення акта огляду на стан сп'яніння, невідповідність зазначених у ньому відомостей обставинам справи, а також пояснення апелянта щодо його поведінки, яку він пов'язує з перебуванням у зоні бойових дій, не спростовують встановлених обставин та не впливають на правильність кваліфікації його дій.
Неправомірність дій працівників поліції та факт підроблення акту медичного огляду матеріалами справи не встановлено. ОСОБА_1 та його захисник будь-яких доказів щодо оскарження дій працівників поліції та лікаря закладу охорони здоров'я не надали.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду обґрунтовано викладеного в мотивувальній частині судового рішення та не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич