Житомирський апеляційний суд
Справа №274/2054/25 Головуючий у 1-й інст. Мороко С. В.
Номер провадження №33/4805/849/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
29 грудня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвоката Паламарчука Сергія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Паламарчука Сергія Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 16.11.2024 о 19 год 28 хв в м Бердичеві по вул Березнева, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Паламарчук С.В., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права. Вказав на відсутність в матеріалах справи доказів порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим зупинка транспортного засобу була незаконною, а складені щодо нього процесуальні документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами його вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Також звернув увагу на порушення, допущені під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та оформлення адміністративних матеріалів, у зв'язку з чим висновок щодо результатів медичного огляду, на його думку, є недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення - недопустимим доказом. Захисник вважає, що суддя місцевого суду не врахував наявні порушення закону та дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження постанови посилається на те, що усунув недоліки, зазначені у постанові Житомирського апеляційного суду від 06.06.2025, повторно подавши апеляційну скаргу 13.06.2025.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною першою ст.130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у медичному закладі.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 15 розділу III Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акту медичного огляду. Відповідно до п. 16 розділу III Інструкції, на підставі акту медичного огляду видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за керування, в порушення п.2.9 а) Правил дорожнього руху, транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння - є правильним, а зміст постанови судді відповідає вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245115 від 12.02.2025, згідно якого 16.11.2024 о 19 год 28 хв в м Бердичеві по вул Березнева, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджено медичним висновком №167, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3,4-5); відеозаписом події (а.с.6-7); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Бердичівська міська лікарня» № 167 від 04.12.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (а.с.8); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП (а.с.9) .
Під час апеляційного розгляду встановлено, що суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку, і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявних в матеріалах справи відеозаписах об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Зокрема, з відеозапису вбачається, що у ОСОБА_1 , який 16.11.2024 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, виявлено ознаки наркотичного сп'яніння. Він пройшов огляд у закладі охорони здоров'я, де у нього відібрано для дослідження біологічне середовище (сечу) та за допомогою експрес-тесту виявлено у відібраних зразках вміст наркотичних речовин, про що йому було повідомлено. ОСОБА_1 також роз'яснено, що заключний висновок буде виготовлено після проведення лабораторного дослідження. Крім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені КУпАП, а 12.02.2025 ознайомлено з медичним висновком та зі складеним протоколом про адміністративне правопорушення, який він підписав без зауважень. В подальшому, 21.03.2025, на виконання постанови суду від 06.03.2025, працівниками поліції було виготовлено протокол належної якості, про що ОСОБА_1 повідомлено.
Згідно з актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 167 від 16.11.2024, за результатами лабораторних тестів у ОСОБА_1 виявлено канабілоїди та встановлено заключний діагноз - наркотичне сп'яніння (а.с.25).
Відповідно до висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 16.11.2024 №167, ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (а.с.8).
Підстав вважати, що вищевказані акт та висновок складені з порушенням вимог законодавства, наслідком яких могло бути визнання огляду на стан сп'яніння або висновку недійсним, апеляційний суд не вбачає. Такі докази є належними і допустимими та достовірно підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що біологічне середовище (сеча) у ОСОБА_1 було відібране з порушенням встановленого порядку в одну ємність та це позбавило його можливості провести альтернативне дослідження не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Сам по собі факт можливого недотримання окремих положень Інструкції №1452/735 від 09.11.2015, не є безумовною підставою для визнання доказів недопустимими, оскільки такі недоліки мають формальний характер і не впливають на достовірність результатів дослідження. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду, добровільно надав біологічний матеріал, а результати лабораторного дослідження підтверджують наявність у нього наркотичних речовин. Матеріали справи також не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 протягом строку збереження зразків звертався до закладу охорони здоров'я із заявою щодо надання зразків для проведення альтернативного дослідження та отримав відмову. Відтак твердження апелянта про порушення права на захист є необґрунтованими.
Обставини зафіксовані на відеозаписі свідчать, що порушень вимог ст.266 КУпАП, Інструкції від 09.11.2015 №1452/735, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, які б могли мати наслідком недійсність огляду або поставити під сумнів його результати, працівниками поліції та лікарем закладу охорони здоров'я не допущено.
Відсутність в матеріалах справи направлення на медичний огляд не свідчить про його недійсність, оскільки водій погодився пройти на проведення огляду та був доставлений до закладу охорони здоров'я на підставі такого направлення.
Твердження про розбіжності у датах, зазначених у висновку, акті та протоколі не є підставою для сумніву у дійсності проведеного огляду та не виключають допустимість таких доказів. Посилання у висновку на дату направлення водія на огляд 25.02.2024 є очевидною опискою, яка не впливає на результати дослідження та не може бути підставою для скасування судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 245115 від 12.02.2025 складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Обставини викладені у протоколі відповідають дійсності та підтверджуються наявними у справі відеозаписами.
Посилання захисника на порушення строків складання протоколу не впливає на його допустимість та пояснюється очікуванням результатів лабораторного дослідження. Подальше складання другого примірнику протоколу було здійснено у зв'язку з виконанням постанови судді від 06.03.2025 про направлення матеріалів справи для належного оформлення.
Також, слід зазначити, що ОСОБА_1 було проінформовано про причини зупинки транспортного засобу. З огляду на обґрунтовану підозру щодо перебування його у стані сп'яніння, він був зобов'язаний виконати вимоги п. 2.5 ПДР. Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо водій перебував з ознаками сп'яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки працівниками поліції, не звільняє його від обов'язку виконати вимоги п.2.5 ПДР України. Тому, у такій ситуації відсутні підстави вважати, що дії працівників поліції були незаконними, а складені ними процесуальні документи є недопустимими доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи, дослідив докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Клопотання адвоката Паламарчука Сергія Володимировича, яке подане в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025року.
Апеляційну скаргу адвоката Паламарчука Сергія Володимировича, подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 16 травня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич