Справа № 761/27021/25
Провадження № 3/761/5647/2025
12 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши матеріали щодо гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий, про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 1732 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2025 серії ВАБ № 219599, гр. ОСОБА_1 01.06.2025, близько о 23 год. 30 хв., перебуваючи за адресою - АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своїх батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме штовхав, погрожував та словесно ображав останніх.
На думку особи, яка склала протокол, вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 викликався у судове засідання, однак до суду не з'явився, про поважність причини неявки не повідомив.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного вище витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення останнього від прибуття до суду.
Потерпілий ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою, у якій зазначив, що є батьком особи, стосовно якої складено протокол, ОСОБА_1 , та просив закрити провадження у справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності у зв'язку з виправленням поведінки сина в позитивний бік, а також перебуванням останнього на лікуванні у психіатричній лікарні.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 02.06.2025 серії ВАБ № 219599, який складений уповноваженою особою, рапорт працівника поліції, відеозапис з бодікамери поліцейського, інші долучені до протоколу матеріали, дійшов висновку, що провадження підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на таке.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності), зокрема, фізичного та психологічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються, зокрема, між родичами.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв'язку з неосудністю особи, яка вчинила протиправну дію.
Статтею 17 КУпАП визначено, що особа, яка діяла у стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка перебувала у стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 20 КУпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Суддею встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21.07.2020 у справі № 761/761/15679/18 ОСОБА_1 визнано недієздатним, над останнім встановлено опіку, ОСОБА_3 призначено опікуном над ОСОБА_1 .
Беручи до уваги обставини, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 02.06.2025 серії ВАБ № 219599, зокрема, вчинення ОСОБА_1 01.06.2025 домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, суддя дійшов висновку, що у вказаний час ОСОБА_1 не міг усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.
Враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку із вчиненням дій особою у стані неосудності.
Керуючись ст. 20, 247, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із вчиненням дій особою у стані неосудності.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Суддя В.М. Циктіч