Справа № 761/45509/25
Провадження № 1-кс/761/28932/2025
12 грудня 2025 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000576 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025000000000576 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України. Просили накласти арешт на майно, яке вилучене 22.10.2025 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон POCO X6 Pro 5 G, модель 2311DRK48G, IMEL НОМЕР_1 , IMEL2 НОМЕР_2 ; системний блок чорного кольору GAMDIAS.
В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000576 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фотон Сервіс» в т.ч. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у період з лютого 2022 року по теперішній час, здійснюють поставку товарів та послуг, для потреб авіа- та ракетобудуванні, атомному та енергетичному машинобудуванні РФ, чим вчиняють умисні дії направлені на пособництво державі агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави агресора.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відомості щодо права власності № 442387511, приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстровано за ОСОБА_7 .
22.10.2025 за адресою: АДРЕСА_2 на підставі ст.208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_4 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 (справа № 761/42697/25) надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення технічної та іншої конструкторської документації щодо креслень обладнання для палвки метелів та інших речей, предстетів, документів, що вказано у зазначеній ухвалі.
22.10.2025 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон POCO X6 Pro 5 G, модель 2311DRK48G, IMEL НОМЕР_1 , IMEL2 НОМЕР_2 , системний блок чорного кольору GAMDIAS на яких наявна проектна документація, що має доказове значення для кримінального провадження, перелічені речі згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном.
23.10.2025 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025000000000576 від 13.05.2025, оскільки вони були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а також містять на собі сліди вчинення протиправної діяльності та відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
З метою забезпечення схоронності вказаних речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно, яке 22.10.2025 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , відповідають критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди його вчинення, а також мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала доводи клопотання, просила задовольнити з наведених в ньому підстав.
Представник власника майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Вивчивши клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з п. 1,3 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Зі змісту клопотання прокурора та долучених до нього матеріалів убачається, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025000000000576 від 13.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що службові особи ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Фотон Сервіс» в т.ч. ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у період з лютого 2022 року по теперішній час, здійснюють поставку товарів та послуг, для потреб авіа- та ракетобудуванні, атомному та енергетичному машинобудуванні РФ, чим вчиняють умисні дії направлені на пособництво державі агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави агресора.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відомості щодо права власності № 442387511, приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстровано за ОСОБА_7 .
22.10.2025 за адресою: АДРЕСА_2 на підставі ст.208, п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_4 та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.10.2025 (справа № 761/42697/25) надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення технічної та іншої конструкторської документації щодо креслень обладнання для палвки метелів та інших речей, предстетів, документів, що вказано у зазначеній ухвалі.
22.10.2025 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук, за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон POCO X6 Pro 5 G, модель 2311DRK48G, IMEL НОМЕР_1 , IMEL2 НОМЕР_2 , системний блок чорного кольору GAMDIAS на яких наявна проектна документація, що має доказове значення для кримінального провадження, перелічені речі згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном.
23.10.2025 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22025000000000576 від 13.05.2025, оскільки вони були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, а також містять на собі сліди вчинення протиправної діяльності та відомості, що можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчий суддя пересвідчується, що вилучені мобільні телефони, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, на них міститься інформація, щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інформацію, яка має доказове значення у кримінальному провадженні, та відповідно з метою збереження речових доказів існує необхідність у застосуванні арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження, проведення експертиз.
23.10.2025 на підставі ст. 98 КПК України винесено постанову про визначення зазначеного майна речовими доказами та приєднано до кримінального провадження.
Дослідивши доводи клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна яке вилучене 22.10.2025 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, які були засобами вчинення злочинів, та залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Надані прокурором дані в протоколі огляду, обшуку, підтверджують висновки про визнання вилученого майна речовими доказами, те, що фактичні дані, які містяться, дають підстави для висновків на даній стадії, що майно є засобом чи знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення, у зв'язку з чим їх вилучення узгоджується з правилам ст. 168 КПК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, обсяг фактичних обставин кримінального провадження, даних на підтвердження, що виявлене майно містить на собі сліди злочину, з метою збереження речових доказів та проведення експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 23.10.2025 року, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно у даному кримінальному провадженні як на речові докази.
Керуючись ст. 170-174, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ппрокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 22.10.2025 під час проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон POCO X6 Pro 5 G, модель 2311DRK48G, IMEL НОМЕР_1 , IMEL2 НОМЕР_2 ;
- системний блок чорного кольору GAMDIAS.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1