Іменем України
23.12.2025 Справа №607/26710/25 Провадження №1-кс/607/7582/2025
м. Тернопіль
Слідча суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000622 від 15.08.2025 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої старшим лаборантом кафедри фундаментальних та спеціальних дисциплін Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу ЗУНУ, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,
26.12.2025 старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 звернулася до слідчої судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 .
Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000622 від 15.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше серпня 2025 року, ОСОБА_4 під час особистого спілкування з ОСОБА_7 повідомила про можливість вступу до Борщівського агротехнічного фахового коледжу та умови такого вступу. Оскільки чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_8 планував вступ на навчання з метою подальшого працевлаштування, зазначена пропозиція зацікавила останніх. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, реалізований нею за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , спрямований на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за здійснення впливу на службових осіб Борщівського агротехнічного фахового коледжу, на яких покладено виконання функцій держави, з метою вирішення питання зарахування ОСОБА_8 на навчання до зазначеного закладу освіти.
Реалізуючи спільний із ОСОБА_9 злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх наслідки, під час особистого спілкування з ОСОБА_7 повідомила умови вступу до Борщівського агротехнічного фахового коледжу, а також назвала перелік документів, необхідних для подальшого зарахування. Також під час розмови повідомила, що не зможе особисто зайнятися вказаним питанням у зв'язку з виїздом за кордон, та надала ОСОБА_7 номер мобільного телефону ОСОБА_9 , який діяв спільно зі ОСОБА_4 .
Після цього ОСОБА_7 зателефонувала за наданим ОСОБА_4 номером мобільного телефону ОСОБА_9 , який, діючи як виконавець злочину, повідомив про можливість здійснення впливу на службових осіб Борщівського агротехнічного фахового коледжу, уповноважених на виконання функцій держави, з метою вирішення питання зарахування ОСОБА_8 на навчання за грошову винагороду у розмірі 700 доларів США. Після розмови з ОСОБА_9 ОСОБА_7 через мобільний месенджер Viber звернулася до ОСОБА_4 , запитавши, чи передавати зазначені грошові кошти. ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 як пособник, надала позитивну відповідь, чим сприяла вчиненню злочину.
У подальшому ОСОБА_7 зв'язалася з ОСОБА_9 по телефону, де було узгоджено зустріч її чоловіка з останнім 09.10.2025 з метою подачі документів до Борщівського агротехнічного фахового коледжу. ОСОБА_9 , діючи як виконавець злочину, самостійно доставив ОСОБА_8 до зазначеного коледжу на транспортному засобі марки «Peugeot» модель «Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , разом із ОСОБА_10 . Цього ж дня, о 08 годині 43 хвилин, перебуваючи у вказаному автомобілі поблизу Борщівського агротехнічного фахового коледжу за адресою: вул. Михайла Грушевського, буд. № 15, м. Борщів, Чортківський район, Тернопільська область, ОСОБА_9 одержав від ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 700 доларів США, що за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ станом на 09.10.2025, становило 28 981,68 грн, як неправомірну вигоду для себе за вплив на службових осіб Борщівського агротехнічного фахового коледжу, на яких покладено виконання функцій держави, з метою вирішення питання зарахування ОСОБА_8 на навчання до зазначеного закладу. Відповідно до наказу № 256 від 17.10.2025 «Про зарахування на навчання», ОСОБА_8 зараховано з 20.10.2025 до вказаного навчального закладу.
Також під час проведення досудового розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу директора департаменту освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації № 28-к від 16.02.2024 «Про призначення виконуючим обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_11 » ОСОБА_11 призначено виконуючим обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу.
Відповідно до Розділу 2 «Завдання та обов'язки» Посадової інструкції директора фахового коледжу затвердженого Борщівським агротехнічним фаховим коледжем директор організовує діяльність Фахового коледжу; вирішує питання фінансово-господарської діяльності Фахового коледжу, формує його структуру, штатний розпис та подає на затвердження у встановленому законодавством порядку, є розпорядником майна і коштів, забезпечує дотримання штатно-фінансової дисципліни; забезпечує розроблення, несе відповідальність за реалізацію затвердженої стратегії розвитку Фахового коледжу; забезпечує дотримання законодавства, Статуту, виконання рішень загальних зборів трудового колективу Фахового коледжу, педагогічної ради Фахового коледжу; подає на погодження загальним зборам трудового колективу Фахового коледжу проєкт Статуту Фахового коледжу; видає накази і розпорядження, надає доручення, обов?язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами Фахового коледжу; відповідає за результати діяльності Фахового коледжу перед засновником або уповноваженим органом; забезпечує виконання кошторису, укладає договори; приймає на роботу та звільняє з роботи працівників відповідно до законодавства; призначає завідувачів відділень та голів циклових комісій за згодою педагогічної ради Фахового коледжу; забезпечує охорону праці та безпеку життєдіяльності, дотримання законності та порядку; затверджує посадові інструкції працівників; формує контингент здобувачів освіти; у встановленому законодавством порядку відраховує із Фахового коледжу та поновлює на навчання в ньому осіб, які навчаються або навчалися у Фаховому коледжі тощо.
Положеннями ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Положеннями статті 364 КК України визначено, що службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Отже, ОСОБА_11 , обіймаючи у Борщівському агротехнічному фаховому коледжі посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та, будучи згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовою особою, використав своє службове становище та повноваження у протиправних цілях при наступних обставинах.
Так, 13.08.2025 точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час особистого спілкування ОСОБА_4 , діючи умисно та виконуючи відведену їй роль співучасника, повідомила ОСОБА_10 , який мав намір вступити до навчального закладу, про можливість його вступу до Борщівського агротехнічного фахового коледжу за умови надання неправомірної вигоди виконувачу обов'язків директора зазначеного закладу освіти.
ОСОБА_10 , розуміючи незаконність зазначених умов та усвідомлюючи, що надання неправомірної вигоди є кримінально-караним діянням, не бажаючи бути притягненим до кримінальної відповідальності та бажаючи викрити незаконні дії ОСОБА_4 та службових осіб зазначеного закладу освіти, звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів та почав діяти під їхнім контролем.
У подальшому ОСОБА_10 , усвідомлюючи протиправний характер озвучених умов та діючи під контролем працівників правоохоронних органів, формально погодився на їх виконання, про що ОСОБА_4 повідомила виконувача обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_11 .
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2025, у виконувача обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_11 , за попередньою змовою з ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , виник спільний злочинний умисел, спрямований на одержання ним неправомірної вигоди від ОСОБА_10 за позитивне вирішення питання щодо вступу останнього до Борщівського агротехнічного фахового коледжу, у тому числі шляхом зарахування до числа студентів поза конкурсною процедурою.
Так, 05.10.2025 ОСОБА_10 зателефонував на наданий ОСОБА_4 номер телефону до ОСОБА_9 , який призначив зустріч 08.10.2025 у м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область з метою обговорення питань вступу.
08.10.2025 ОСОБА_10 прибув у визначені ОСОБА_9 час та місце, а саме у двір будинку АДРЕСА_2 , де під час зустрічі ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , виконуючи роль пособника, повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 700 доларів США за його зарахування до числа студентів коледжу, зазначивши, що зазначені кошти призначені для виконувача обов'язків директора навчального закладу ОСОБА_11 .
У подальшому, 09.10.2025 приблизно 08 год. 00 хв., ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_9 , перебуваючи на території автовокзалу м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область, з метою подальшої поїздки до м. Борщів, Чортківський район, Тернопільська область, для подачі документів до Борщівського агротехнічного фахового коледжу. Прибувши на місце, ОСОБА_9 особисто супроводив ОСОБА_10 до приміщення коледжу, який знаходиться за адресою: вул. Грушевського буд. 15, м. Борщів, Чортківський район, Тернопільська область. Невдовзі, ОСОБА_9 , без участі ОСОБА_10 , передав його документи для вступу до вказаного начального закладу працівнику Борщівського агротехнічного фахового коледжу. Повернувшись з коледжу у м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область, перебуваючи поблизу автовокзалу ОСОБА_9 нагадав ОСОБА_10 про необхідність передачі грошових коштів до 11 год. 00 хв. 12.10.2025.
Надалі, реалізуючи вимоги, висунуті ОСОБА_9 , 12.10.2025 приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_10 прибув до м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область, із метою передачі вказаних коштів останньому для подальшої передачі в.о. директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_11 .
Так, приблизно о 10 год. 20 хв., після телефонної розмови з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 прибув до території автовокзалу м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область, де згідно з попередньою домовленістю, зустрівся з ОСОБА_9 .
Під час зустрічі, що відбулася приблизно о 10 год. 30 хв. у салоні транспортного засобу марки і моделі «Peugeot Partner», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , ОСОБА_10 передав останньому грошові кошти в сумі 700 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 12.10.2025 становить 29054,34 грн. Крім того, ОСОБА_10 на прохання ОСОБА_9 передав йому паливний талон на 10 літрів дизельного палива (АЗС «Укрнафта»), який також був прийнятий останнім.
Після цього ОСОБА_9 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб та виконуючи відведену йому роль пособника в одержанні неправомірної вигоди службовою особою, 13.10.2025 передав отримані грошові кошти ОСОБА_12 .
У подальшому ОСОБА_12 , діючи умисно, виконуючи роль посередника, 17.10.2025 передав частину зазначених коштів виконувачу обов'язків директора Борщівського агротехнічного фахового коледжу ОСОБА_11 як неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням наданого службового становища в інтересах особи, яка надала таку вигоду.
Одержавши неправомірну вигоду, ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище, забезпечив зарахування ОСОБА_10 до Борщівського агротехнічного фахового коледжу, що підтверджується наказом № 256 від 17.10.2025 «Про зарахування на навчання», згідно з яким останнього зараховано з 20.10.2025 до зазначеного навчального закладу.
Слідчий зазначив, що у кримінальному провадженні № 12025210000000622 від 15.08.2025 наявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
22.12.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Також необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий доводить наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відтак слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти наявним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
За таких підстав слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та у разі сплати застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотанняпідтримала та просила клопотання задовольнити повністю. Зазначила, що розмір застави визначений стороною обвинувачення з урахуванням майнового стану підозрюваної, зокрема наявності у її власності доходу та земельних ділянок. Також просила вважати вірним зазначений у клопотанні обов'язок та покласти на підозрювану обов'язок не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що сторона обвинувачення не довела наявності ризиків даного кримінального провадження. На думку захисника, такі ризики спростовуються тим, що проведення обшуків за місцем проживання та роботи підозрюваної мало місце ще у жовтні 2025 року та з того часу підозрювана жодних дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування, не вчиняла та впливу на свідків не здійснювала. При цьому просив врахувати, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю, вдовою, виховує двох малолітніх онуків та здійснює догляд за ними та своїми батьками, які є особами з інвалідністю. Також вказав, що ОСОБА_4 офіційно працевлаштована, однак розмір її доходу є незначним та становить приблизно 7000-8000 грн щомісячно. Зазначив, що доцільним є застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання або ж домашнього арешту у нічний період доби.
У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частина 1 ст. 29 Конституції України визначає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1). переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2). знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3). незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4). перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; 5). вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ч. 1 ст. 178 КПК України).
Так, слідча суддя встановила, що ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000622 від 15.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
22.12.2025 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та її можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме: заява ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 14.08.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 18.08.2025; протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 18.08.2025, 12.10.2025, 09.10.2025; протоколи обшуку від 17.10.2025; посадова інструкція старшого лаборанта кафедри Західноукраїнського національного університету; посадова інструкція лаборанта Чортківського навчально-наукового інституту підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету; протоколи огляду предмету від 18.10.2025; протокол огляду від 03.11.2025; протокол про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 28.08.2025, 26.09.2025, 12.10.2025, 17.10.2025; протокол про хід та результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.08.2025, 12.10.2025, 18.10.2025; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 12.10.2025; протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 12.10.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 12.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 12.12.2025.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23.10.1994) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
Ураховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані слідча суддя доходить висновку про обґрунтованість підозри та можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилався прокурор, та позицію сторони захисту щодо їх недоведеності, слідча суддя зазначає таке.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. А як зазначено в п. 111-112 рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії», обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Так, в обґрунтування клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор зазначив, що існують ризики, того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному проваджені; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Щодо ризику впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, то згідно зі ст. 23 КПК України на стадії судового розгляду доказове значення матимуть показання цих осіб, отримані безпосередньо судом саме під час усного допиту у судовому засіданні. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від цих осіб та дослідження їх судом. Указане доводить, що з метою зміни свідками своїх показань на користь підозрюваної або відмови від дачі показань остання може впливати на вказаних осіб у незаконний спосіб. Також підозрювана особисто або через третіх осіб може незаконно впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання ними показань чи надання показань в її користь. З урахуванням викладеного слідча суддя вважає, що такий ризик є досить вірогідним та доведеним стороною обвинувачення.
Разом з тим слідча суддя вважає, що ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, не є доведеними прокурором належними та допустимими доказами. Так, ризик переховуватись від органів досудового розслідування та суду нівелюється тривалістю даного кримінального провадження, обізнаністю підозрюваної про таке провадження та невчинення жодних дій, спрямованих на переховування та уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому запобігти указаному ризику також можливо шляхом покладенням на підозрювану обов'язку здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також підозрювана раніше не судима та до кримінальної відповідальності не притягувалася. При цьому кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , є закінченими злочинами, а тому продовження їх вчинення є неможливим.
За таких підстав слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що у даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Разом з тим, вирішуючи питання про наявність правових підстав та доцільність застосування до підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу, слідча суддя враховує таке.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 5) втілює основоположне право людини на захист від свавільного втручання держави у її право на свободу. Тому у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
З цього правила випливають два природних наслідки: тягар доведення обставин, що свідчать на користь утримання під вартою, завжди несе сторона обвинувачення, а будь-які обставини, щодо доведеності яких або значення яких для вирішення питання про тримання під вартою або звільнення, залишається сумнів, мають тлумачитися на користь звільнення особи.
Роль слідчого судді при оцінці вказаних обставин полягає в перевірці істинних намірів та цілей, що стоять за позбавленням особи свободи, відповідності цих цілей та намірів вимогам закону, та, у випадку встановлення відсутності законних підстав для тримання особи під вартою, - прийняття рішення про звільнення особи з-під варти.
Така перевірка відбувається за правилами національного законодавства, які містяться в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.
Так, слідча суддя враховує, що тримання під вартою в розумінні ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Однак з урахуванням встановлених обставин слідча суддя доходить висновку, що прокурором не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для здійснення мети, передбаченої ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Щодо застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, слідча суддя зазначає, що запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе у повній мірі усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, слідча суддя також не вбачає за можливе застосувати запобіжний захід у виді застави, враховуючи, що розмір доходу ОСОБА_4 є незначним та складає приблизно 7000-8000 грн щомісячно. Відтак визначення навіть мінімального розміру застави, передбаченого законом для тяжкого злочину, буде непомірним для підозрюваної, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відтак слідча суддя доходить висновку, що дієвим запобіжним заходом, який зможе запобігти єдиному ризику, наявному у цьому кримінальному провадженні, є домашній арешт у нічну пору доби. При цьому слідча суддя враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України, зокрема, наявність у ОСОБА_4 постійного місця проживання, перебування на її утриманні та здійснення догляду за малолітніми онуками, а також те, що ОСОБА_4 є працевлаштованою та раніше не судима, та доходить висновку, що обраний запобіжний захід є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження.
Також на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідча суддя покладає на підозрювану обов'язки, визначені даною нормою закону, в тому обсязі, який також сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігатиме ризикам цього кримінального провадження.
Керуючись ст. 2, 8, 177, 178, 181, 183, 194, 309, 369-372, 532 КПК України, слідча суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025210000000622 від 15.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту на строк 26 (двадцять шість) днів.
Заборонити ОСОБА_4 залишати житло за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та підозрюваними ОСОБА_12 , ОСОБА_9 і ОСОБА_11 у цьому ж кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У іншій частині клопотання відмовити.
Встановити строк дії ухвали до 17.01.2026.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваній ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1