28.11.2025 Справа №607/25401/24 Провадження №2/607/1431/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та
І. Описова частина
1. Стислий зміст позовної заяви
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк», Банк) звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитором спадкодавця за кредитним договором № б/н від 14 червня 2018 року в розмірі 183 684,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 14 червня 2018 року, якою підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які наведені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та АТ КБ «Приватбанк» договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Позичальник ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом позичальника в анкеті-заяві, де є відповідні запевнення позичальника щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а тому був повністю проінформований про умови кредитування в банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання ОСОБА_2 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який у подальшому було збільшено до 200 000 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Щодо нарахування відсотків представник позивача вказує, що в редакції Умов та Правил, яка почала діяти з 01 березня 2019 року та згідно з пунктом 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84,0% - для картки «Універсальна голд».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер і відповідно до вимог статті 1281 ЦК України позивачем 12 травня 2021 року була направлена претензія кредитора до Другої Тернопільської державної нотаріальної контори та 01 червня 2021 року отримано відповідь Першої Тернопільської державної нотаріальної контори.
Спадкоємцями померлого позичальника є відповідач ОСОБА_1 , до якого 11 вересня 2024 року позивачем було направлено лист-претензію, згідно з якою пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 14 червня 2018 року становить 183 684,80 грн - заборгованість за тілом кредиту.
2. Стислий зміст відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив
Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на відзив, що передбачене статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не скористався.
3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 грудня 2024 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Суд протокольною ухвалою від 31 січня 2025 року закрив підготовче судове засідання та призначив справу до розгляду по суті.
Позивач, його представник в судове засідання не з'явилися, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документа та розписками, однак, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0610216906430, № 0610219315190, № 0610228260668, № 0610239483235, № 0610276404400, № R067029191414, а також оголошеннями про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме.
Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 128 ЦПК України унормовано особливості виклику учасників справи у судове засідання судовими повістками про виклик.
Верховний Суд, аналізуючи приписи пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, зазначив, що відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова від 30 листопада 2022 року, справа № 760/25978/13-ц).
Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Як було зазначено, представник позивача скористався вимогами цієї норми.
Тож суд вважає за можливе проведення судового засідання за відсутності учасників справи, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такий висновок суду кореспондує з висновком Верховного Суду, який полягає у тому, що у випадку якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (постанова від 01 жовтня 2020 року, справа № 361/8331/18).
Відтак, суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
З огляду на це, відповідно до приписів частини першої статті 281 ЦПК України, суд протокольною ухвалою постановляє проводити заочний розгляд цієї справи.
Крім того, суд зазначає, що у зв'язку з неявкою учасників справи, беручи до уваги приписи частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 14 червня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг та підписав власноруч Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (том 1, а.с. 55).
Позивачем долучено Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», зокрема: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна Contract», «Універсальна Gold» (том 1, а.с. 56 - 147).
Як зазначено в розрахунку заборгованості за Договором станом на 30 вересня 2020 року, сума заборгованості становить 200 683,69 гривні, з яких: - 199 108,84 грн - заборгованість за тілом кредиту; - 1 574,85 грн - заборгованість за нарахованими відсотками (том 1, а.с. 15 - 29).
У розрахунку заборгованості за Договором станом на 22 жовтня 2024 року, сума заборгованості становить 183 684,80 грн, з яких: - 183 684,80 грн - заборгованість за тілом кредиту (том 1, а.с. 30 - 35).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_2 договір б/н № 0000003866767916 від 23 жовтня 2024 року:
- 20 грудня 2017 року - вид операції: старт карткового рахунку - НОМЕР_1 ;
- 15 квітня 2019 року - вид операції: встановлення кредитного ліміту - розмір: 200 000 грн;
- 15 вересня 2020 року - вид операції: зменшення кредитного ліміту - розмір: 0 грн
(том 1, а.с. 54).
У зазначений період позичальнику було видано платіжний інструмент - кредитні картки: 1) № НОМЕР_1 , строк дії - 12/20, тип картки - «MasterCard World Black Edition»,
2) № НОМЕР_2 , строк дії - 11/21, тип картки - «MasterCard World Black Edition»,
3) № НОМЕР_3 , строк дії - 05/23, тип картки - «MasterCard World Black Edition», про що свідчить довідка № 0000003866763828 від 23 жовтня 2024 року (том 1, а.с. 152).
Як вбачається з долученої банком виписки за Договором за період з 20 грудня 2017 року по 23 жовтня 2024 року, позичальник ОСОБА_2 активно користувався наданими у кредит коштами, що вбачається із руху коштів по конкретному банківському рахунку, записів про деталі операції, їх суму та залишок після операції, зокрема: усього витрат: 445 757,49 грн, усього надходжень: 262 072,69 грн, баланс на кінець періоду: - 183 684,80 грн (том 1, а.с. 36 - 53).
Вказане свідчить про те, що позичальник активував вказану картку та активно користувався нею.
У наданому до позовної заяви паспорті споживчого кредиту від 10 листопада 2022 року містяться тарифи щодо семи продуктів - «Картка Універсальна», «Картка Універсальна Gold», «Картка Platinum», «Картка MC World BlackEdition», «Картка Visa Signature», «Картка MC WorldElite», «Картка Visa Infinite», які передбачають різні відсоткові ставки для таких карт.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4 , актовий запис № 1499, видане 08 вересня 2020 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
(том 1, а.с. 158, 202).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори Попіль З.З., спадкова справа №775/2020, зареєстровано в реєстрі за №452, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1969 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщина на яку видано це свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 165) та зареєстровано в реєстрі, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 248456152 від 16 березня 2021 року
(том 1, а.с. 166, 167, 203 - 205).
12 травня 2021 року засобами поштового зв'язку № 49317048582380, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до Другої Тернопільської державної нотаріальної контори вих.№ SAMDNWFC00050656289 від 28 квітня 2021 року; №SAMDNWFC00052970488 від 28 квітня 2021 року; № SAMDNWFC00058811992 від 28 квітня 2021 року з Претензією кредитора, в якій просили включити кредиторські вимоги АТ КБ «Приватбанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі обліку спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 232 051,18 грн, повідомити заявника чи зверталися спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, відомості про осіб (ПІБ та адреса), які подали заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті боржника, відомості про видані свідоцтва про право на спадщину, та про осіб, які такі свідоцтва отримали (том 1,
а.с. 159 - 162, 209).
26 травня 2021 року Перша Тернопільська державна нотаріальна контора надала відповідь № 1033/02-14 на претензію кредитора, в якій вказала, що вказана претензія долучена до спадкової справи № 775/2020 року до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 163, 210).
11 вересня 2024 року засобами поштового зв'язку № 0600960588468, АТ КБ «Приватбанк» звернулося до ОСОБА_1 вих.№ SAMDNWFC00050656289 від 05 вересня 2024 року з листом-претензією, в якій повідомлено про обов'язок погашення заборгованості перед банком в повному обсязі з комісією та процентами за фактичний строк його користування. Станом на дату смерті заборгованість позичальника ОСОБА_2 складає 183 684,80 грн (том 1, а.с. 168 - 171).
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
2.1. Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством (частина перша статті 1 ЦК України).
Цивільне законодавство ґрунтується на відповідних засадах, однією з яких є свобода договору (пункт 3 статті 3 ЦК України).
За статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша); правочини можуть бути односторонніми та дво чи багатосторонніми (договори) (частина друга).
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (абзац перший). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (абзац другий).
За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
У статті 639 ЦК України вказано: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша); якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина друга).
2.2. У статті 526 ЦК України вказано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша).
У зв'язку з цим Конституційний Суд України зазначив: «одним із загальновизнаних принципів міжнародного права є «pacta sunt servanda» (договорів слід додержувати). Цей принцип входить і до системи цивільного права, зокрема він міститься в тих статтях Кодексу, які встановлюють, що зобов'язання має бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що їх звичайно виставлено (частина перша статті 526); договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629)» (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини Рішення від 22 червня 2022 року № 6-р(II)/2022).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що при укладенні між сторонами цієї справи кредитного договору було дотримано його письмової форми.
2.3. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Згідно із частиною першою, другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в аспекті цієї справи АТ КБ «Приватбанк»).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Позивач надав суду необхідні докази, які підтверджують доведення до відома відповідача основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача кредиту ОСОБА_2 .
Тож надані позивачем докази, наявні в матеріалах справи та досліджені судом, свідчать про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України, а підписання померлим договору.
2.4. Відповідно до статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. За статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статей 1281 і 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб (частина перша); кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги (частина друга); якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частина третя); кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог кредитора.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року (справа № 640/6274/16-ц) та від 24 листопада 2021 року(справа № 615/473/20) при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; при дотриманні кредитором строків та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі (постанова Верховного Суду від 25 вересня 2024 року, справа № 711/5299/21).
Відповідно до частин другої - третьої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Враховуючи, що відповідач у справі є спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину, з нього на користь позивача підлягають стягненню боргові зобов'язання спадкодавця у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Крім того, як вказано у пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Підстав для звільнення спадкоємця за законом після смерті позичальника від виконання зобов'язань за кредитним договором № б/н від 14 червня 2018 року судом не встановлено. Позивачем надано розрахунок, згідно з яким станом на дату смерті позичальника його заборгованість за вищевказаним кредитним договором перед банком становить 183 684,80 грн. Водночас розмір заборгованості та її складові відповідачем не спростовані.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви
Враховуючи викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість у сумі 183 684,80 грн на користь позивача за кредитним договором № б/н від 14 червня 2018 року, як зі спадкоємця померлого ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи той факт, що позов задоволений в повному обсязі, а позивачем сплачено судовий збір у сумі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № BOJ65B43MO від 25 жовтня 2024 року (том 1, а.с. 10), обов'язок зі сплати судового збору на користь АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 3 028 грн слід покласти на ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 2, 4, 12 - 13, 19, 76 - 78, 141, 223, 247, 258 - 268, 273 - 274, 280 - 289, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість, як зі спадкоємця померлого ОСОБА_2 , за кредитним договором № б/н від 14 червня 2018 року у розмірі 183 684 (сто вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
4. Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
8. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
9. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
10. Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
11. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
12. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 28 листопада 2025 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддяТ. І. Якімець