29 грудня 2025 року
м. Київ
справа №520/35855/24
адміністративне провадження № К/990/54724/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Керімова Аліка Заміровича представника - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №520/35855/24 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Харківській області) про визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано висновок ГУ ДСНС України у Харківській області від 30 липня 2024 року про відмову ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про відмову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) в особі матері ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), про відмову ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) в особі матері ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі особи рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 , водія 6 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Харківській області.
Визнано протиправним та скасовано висновок ГУ ДСНС України у Харківській області від 29 липня 2024 року про відмову ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) в призначенні одноразової грошової допомоги в разі загибелі особи рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, головного майстер- сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 , водія 6 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Харківській області
Зобов'язано ГУ ДСНС України у Харківській області повторно розглянути заяви ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в особі матері ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в особі матері ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі особи рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, головного майстер-сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 , водія 6 державної пожежно- рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Харківській області під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168, з урахуванням висновків, яких дійшов суд в цій справі.
В задоволені інших вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задоволено частково, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 по справі № 520/35855/24 в частині задоволення позовних вимог - скасовано та прийнято в цій частині постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
25.12.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Керімова Аліка Заміровича представника - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій скаржник просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 та залишити без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025.
Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції прийнята у порядку письмового провадження 24.11.2025.
Касаційна скарга направлена до Верховного Суду за допомогою засобів поштового зв'язку «Укрпошта» - 22.12.2025, тобто в межах строку на касаційне оскарження.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Під час перевірки зазначених матеріалів встановлено, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Щодо плати судового збору за подання касаційної скарги слід зазначити таке.
Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Натомість, скаржником заявлено вимоги щодо покладення судових витрат на відповідача.
Вирішуючи подане клопотання, Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвалу про залишення позовної заяви без руху постановлено з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За змістом частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Водночас у силу приписів норм частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проаналізувавши подане клопотання, Суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки скаржником не додано доказів звільнення від сплати судового збору визначеного умовами статті 8 Закону № 3674-VI.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Як видно з оскаржуваного судового рішення позов у цій справі містить три позовні вимоги немайнового характеру.
Отже, ставка судового збору за звернення з позовом у цій справі становила 9 084, 00 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент подачу касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З касаційної скарги вбачається, що позивач є фізичною особою, звернувся до суду у 2024 році та заявив 3 позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними одна від одної та в касаційній скарзі просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025, та залишили в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 4 844, 80 грн (3 028, 00*2*0,4= 2 422, 40)*200%.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Окрім зазначеного, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав).
Окрім зазначеного, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав).
Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити таке.
Справу в суді першої інстанції розглянуто в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї статті передбачено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, судові рішення, які прийняті в порядку спрощеного позовного провадження, можуть бути оскаржені у виняткових випадках, доведення яких покладається на скаржника.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланнями на відповідну норму права, яку було застосовано неправильно, з обґрунтуванням наявності виняткових обставин справи, вичерпний перелік яких містить пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Некоректне (помилкове) зазначення підстав касаційного оскарження або їх зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, та некоректне зазначення судових рішень, що оскаржуються, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Таким чином, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Підставою касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив судову помилку, а також посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для правозастосовної практики, а справа має виняткове значення для позивача, оскільки оспорювана постанова апеляційного суду порушує його пенсійні права, а саме право на належну пенсію, справедливе очікування та значно погіршує його матеріальний стан.
Верховний Суд не бере до уваги вказані в касаційній скарзі підстави оскарження, оскільки це є неналежним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням вищевикладеного, скаржнику слід зазначити інші підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частинами четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів зазначає, що оскарження судових рішень в справах незначної складності, має відбуватися із наведенням підстав, передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв'язку із частиною четвертою цієї статті.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, скаржник не зазначив про наявність передбачених частиною п'ятою статті 328 КАС України виключних підстав, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Враховуючи, що розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, скаржнику слід уточнити підстави касаційного оскарження, з урахуванням предмету спору, зазначивши більш детальні обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених частиною п'ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пунктам 3, 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній некоректно визначено підстави, передбачені статтею 328 КАС України та не конкретизовано рішення, що оскаржуються.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України (залишення позовної заяви без руху).
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду: уточненої касаційної скарги, в якій необхідно конкретизувати підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням мотивів, викладених в даній ухвалі) у відповідності до вимог частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у системному взаємозв'язку із частиною четвертою цієї статті; документа про сплату судового збору в сумі 4 844, 80 грн або доказів щодо звільнення від сплати судового збору.
Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Керімова Аліка Заміровича представника - ОСОБА_4, ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Касаційну скаргу Керімова Аліка Заміровича представника - ОСОБА_4 ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2025 у справі №520/35855/24 за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в інтересах неповнолітньої особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування висновків, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого скаржнику необхідно надати:
- уточнену касаційну скаргу із зазначенням обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою та п'ятою статті 328 КАС України;
- документ про сплату судового збору в сумі 4 844, 80 грн або доказів щодо звільнення від сплати судового збору;
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційну скаргу буде повернуто.
Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.
Суддя-доповідач С.Г. Стеценко
Судді Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа