29 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 520/9355/25
адміністративне провадження № К/990/54213/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №520/9355/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Корн» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн Корн» звернулося до суду з позовом Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, встановлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
У встановлений зазначеною вище ухвалою суду апеляційної інстанції строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі та клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі; задоволено клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
На адресу суду повторно надійшло клопотання від Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без задоволення, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
05 листопада 2025 року відповідач вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Також, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, заявник зазначив, що вперше звернувся з апеляційною скаргою у строки, визначені статтею 295 КАС України. Крім того, скаржник просив суд врахувати запровадження воєнного стану на території України. Зазначені обставини, на переконання заявника, є підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження рішення та документів на підтвердження цих обставин. Роз'яснено Головному управлінню ДПС у Харківській області, що у разі невиконання вимог даної ухвали питання про відмову у відкритті провадження буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд зазначив, що своєчасне первинне звернення з апеляційною скаргою не означає можливості повторного звернення до суду після її повернення у будь-який довільний строк без дотримання часових меж, установлених процесуальним законом, оскільки це призвело б до порушення принципу юридичної визначеності. Повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває перебігу строку на апеляційне оскарження і не надає скаржнику права реалізовувати право на апеляційне оскарження повторно у будь-який необмежений час після спливу такого строку.
Отже, відповідач, маючи намір добросовісно реалізувати належне йому право на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, зокрема виявляти належну уважність до наявних у нього прав та обов'язків і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання вимог, установлених законом або судом. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, використовувати всі передбачені законодавством засоби та процесуальні можливості.
Щодо посилань скаржника на запровадження воєнного стану на території України суд зауважив, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, а також органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження, визначені Конституцією України та законами України.
Введення воєнного стану на території України не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у разі його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку; такими підставами можуть бути лише обставини, що виникли внаслідок його запровадження та об'єктивно унеможливили вчинення відповідних процесуальних дій у встановлений законом строк.
19 листопада 2025 року від Головного управління ДПС у Харківській області на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду.
Перевіривши доводи, викладені у зазначеному клопотанні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки наведені заявником обставини вже були визнані судом неповажними в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року. Інших пояснень причин пропуску строку на апеляційне оскарження до суду не подано.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд зазначив, що відповідач пропустив строк, установлений статтею 295 КАС України, а наведені причини його пропуску є неповажними.
Не погодившись з ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі № 520/9355/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Корн» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко