29 грудня 2025 року
м. Київ
справа №160/22448/25
адміністративне провадження № К/990/54523/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі №160/22448/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ПОЛТАВА ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК ПОЛТАВА ЦЕНТР» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невиконання п. 6-1 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 по нереєстрації податкових накладних, реєстрація яких була зупинена на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області №47981 від 26 липня 2024 року, №51256 від 09 серпня 2024 року, №59114 від 26 вересня 2024 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК ПОЛТАВА ЦЕНТР», реєстрація яких була зупинена на підставі рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області №47981 від 26 липня 2024 року, №51256 від 09 серпня 2024 року, №59114 від 26 вересня 2024 року датою їх фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №12984299/45249076 від 17 червня 2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №472 від 16 липня 2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №472 від 16 липня 2024 року датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №12984298/45249076 від 17 червня 2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01 серпня 2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01 серпня 2024 року датою її фактичного подання;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Полтавській області №12984297/45249076 від 17 червня 2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 09 серпня 2024 року та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 09 серпня 2024 року датою її фактичного подання.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року, ухваленим за результатами розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням відповідає стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що справа має виняткове значення для нього є безпідставним, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано, а спірні правовідносини були предметом судового контролю, здійсненого судами першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 359 КАС України, -
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 160/22448/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК ПОЛТАВА ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко