29 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 340/5373/25
адміністративне провадження № К/990/51144/25
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі №340/5373/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, слідчого в особливо важливих справах СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана юстиції ОСОБА_3, слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, слідчого в особливо важливих справах СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана юстиції ОСОБА_3, слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати, що внаслідок проведення уповноваженими особами (відповідачем-2 та відповідачем-3) ІНФОРМАЦІЯ_1 невідкладних слідчих дій, зокрема, огляду житлового приміщення без згоди позивача як власника цього нерухомого майна - є саме порушенням недоторканості житла;
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1) -протиправною, яка полягає у неповідомленні (приховуванні) факту проведення огляду на території приватної власності понад 7 (семи) років поспіль;
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1) -протиправною, яка полягає саме у допущенні до проведення розслідувань некомпетентних осіб, які недотримуються та ігнорують вимоги чинного КПК, та які 04 травня 2018 року при проведенні огляду та складанні протоколу це довели;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1) повідомити про правові підстави проведення огляду за вищевказаною адресою, і роз'яснити, які саме документи, предмети та речі повинні були відшукати й врятувати в ході проведення огляду окремі співробітники ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме, уповноважені особами (слідчі), які нині є відповідачами;
- зобов'язати відповідача-2 та відповідача-3 роз'яснити, що заважало своєчасно повідомити позивача про необхідність проведення огляду за його участю як законного володільця вищезгаданого нерухомого майна;
- визнати дії чи бездіяльність відповідача-2 та відповідача-3, які пов'язані із неотриманням від позивача як від власника згоди, в тому числі ненадання (приховування) факту проведення огляду у його приватному житлі - протиправними, і такими, що безпосередньо порушують його право на недоторканість житла;
- зобов'язати відповідача-2 та відповідача-3 надати відомості про наявність у слідчого ОСОБА_2 сертифікату/диплому чи іншого документу, який би підтверджував у нього статус - спеціаліста, якому у відповідності до статей 71-72 КПК України, були роз'ясненні його права та обов'язки;
- роз'яснити позивачу як власникові житла, чи є спеціаліст учасником кримінального провадження в процесуальному сенсі, як от слідчий чи прокурор, і чи має право слідчий залучити до проведення слідчої дії іншого слідчого з одного і того ж самого підрозділу у якості спеціаліста;
- визнати протиправними/незаконними дії окремих співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1, зокрема, слідчого в особливо важливих справах СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана юстиції ОСОБА_3 (відповідача-2) та слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (відповідача-3) щодо проведення огляду приватного житла 04 травня 2018 року без належних правових підстав, із складанням процесуального документу (протоколу) та внесення до нього відомостей, які суперечать вимогам чинного КПК України, та без належного повідомлення позивача як власника, незважаючи на подальшу «легалізацію» своїх дій шляхом звернення із відповідним клопотанням до суду;
- визнати, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреби А.В. (нині Подільський районний суд м. Кропивницького) від 05 травня 2018 року, яка винесена іменем України у судовій справі №405/2802/18, має неточності та помилки, ті ж самі, які містяться у клопотанні слідчого, який звернувся до суду, задля «легалізації» своїх незаконних дій;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідача-1) надати копії всіх документів і відеоматеріалів, пов'язаних із оглядом житла 04 травня 2018 року;
- витребувати з Подільського районного суду м. Кропивницького (на той час Ленінський районний суд м. Кіровограда) судову справу №405/2802/18, в якій повинні міститись усі підтверджуючі документи.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та, врахувавши частину шосту статті 170 КАС України, роз'яснив позивачам про право звернення в порядку кримінального судочинства до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку, передбаченому КПК України.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року залишено без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року залишено без змін.
08 грудня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі №340/5373/25. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі позивач не зазначає в чому порушення суду першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а лише зазначає про свою незгоду із ухваленими процесуальними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції.
Отже, позивач не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає порушення норм процесуального права, яку допустили, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та невикладення з належним обґрунтуванням заявником у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судового рішення у цій справі, визначених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме не обґрунтовано, які саме норми матеріального права неправильно застосовані судом чи які норм процесуального права ним порушені, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі №340/5373/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, слідчого в особливо важливих справах СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 капітана юстиції ОСОБА_3, слідчого СВ ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанов - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Кашпур