29 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 380/2553/25
адміністративне провадження № К/990/52929/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі №380/2553/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
08 серпня 2025 року на адресу суду надійшла заява Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року повернуто скаржнику.
16 жовтня 2025 року Головне управління ДПС у Львівській області вдруге подало апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою скаржник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 295 КАС України.
На виконання вимог вказаної ухвали до суду скаржник подав заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, скаржник зазначив, що відповідач уперше звернувся до суду з апеляційною скаргою в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, однак таку скаргу було повернуто судом у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме - унаслідок несплати судового збору.
Головне управління ДПС у Львівській області звертало увагу суду та просило врахувати його активну процесуальну поведінку, а також те, що ним було вжито всіх необхідних заходів для сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги в повному обсязі.
Крім того, Головне управління ДПС у Львівській області зазначило, що не мало і не могло мати наміру отримати будь-яку ймовірну вигоду з фінансових труднощів, які склалися у відповідний період, чи використати їх шляхом уникнення або зволікання з виконанням своїх процесуальних обов'язків, у тому числі щодо сплати судового збору. Скаржник наголосив, що безпосередньо зацікавлений у відкритті апеляційного провадження, оскільки апеляційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є невід'ємним правом особи та єдиним законним способом захисту її прав і інтересів, здатним забезпечити справедливість судового розгляду.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідач пропустив строк звернення до суду, встановлений статтею 295 КАС України, а причини його пропуску є неповажними.
Суд також зазначив, що державні органи є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи та зобов'язані діяти своєчасно і належним чином, зокрема під час оскарження судових рішень в апеляційному порядку, і не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами. Отже, скаржник, який діє як суб'єкт владних повноважень, має такий самий обсяг процесуальних прав і обов'язків, як і інші учасники справи, і, реалізуючи право на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти добросовісно, не отримуючи вигоди від власних порушень, не уникаючи та не відтерміновуючи виконання своїх процесуальних обов'язків шляхом безпідставних затримок чи невиправданих зволікань.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України, зокрема відсутність коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення встановленого строку та, відповідно, не є підставою для його поновлення.
У разі пропуску строків державними органами поважними причинами такого пропуску апріорі не може визнаватися необхідність дотримання внутрішніх процедур виділення та погодження коштів на сплату судового збору або тимчасова відсутність таких коштів, оскільки держава зобов'язана дотримуватися принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил і обов'язків, установлених нею ж.
Не погодившись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з вищенаведеним висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п'ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання зазначених відповідачем підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження неповажними.
Ураховуючи те, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року у справі № 380/2553/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдингова компанія «Укрбуд» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко