Справа № 752/18612/25
Провадження №: 3/752/6657/25
29.12.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
за участі ОСОБА_1 , захисниці Скоромної І.М.,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 388619 від 11.07.2025, що складений з посиланням на порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до зазначеного протоколу 11.07.2025 о 20:15 у м. Києві по вул. Академіка Глушкова, 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; неприродна блідість шкірного покриву обличчя; виражене тремтіння пальців рук.
В якості доказу події та складу адміністративного правопорушення до протоколу приєднано картку обліку адміністративного правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відомості про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія та про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України (АРМОР), лазерний компакт-диск з записами нагрудних камер співробітників патрульної поліції.
Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 надав усні пояснення, за змістом яких він рухався за кермом автомобіля ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_2 та побачив у потоці патрульний автомобіль. Переконаний, що поліцейські очікували, коли він порушить Правила дорожнього руху, щоб його зупинити, однак він нічого не порушував. Поліцейські зупинили його без пояснення причини зупинки та одразу перевірили військово-облікові документи, а також сказали, що їм здається, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння. Потім військово-облікові документи було перевірено у пасажира. Поліцейські запропонували йому два варіанти: 1) проїхати у до ІНФОРМАЦІЯ_3, щоб отримати повістку, що швидко робиться; 2) через дві години самостійно пройти огляд у лікаря-нарколога. Він поїхав з поліцейськими до ІНФОРМАЦІЯ_3, а по дорозі працівники поліції склали на нього протокол про адміністративне правопорушення за відмову пройти огляд у нарколога, хоча в дійсності він погоджувався і на ІНФОРМАЦІЯ_3, і на нарколога. В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 він провів добу, а коли звідки відпустили, самості йно пройшов за самозверненням огляд на стан наркотичного сп'яніння у нарколога. Вживання наркотичних і психотропних речовин заперечив, перебування у стані наркотичного сп'яніння за кермом також заперечив.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Скоромна І.М. заявила клопотання про закриття провадження у справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, вказуючи на істотні порушення прав свого клієнта та недоведеність його вини. Зокрема, захисник зазначила, що:
- поліцейські зупинили транспортний засіб без законних на те підстав (без зафіксованого порушення Правил дорожнього руху з боку водія), чим порушили вимоги ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію";
- огляд водія на стан сп'яніння фактично не проводився взагалі, спеціальні тести на стан сп'яніння на місці не здійснювалися, а до медичного закладу водія не доставили і направлення на медичний огляд йому не видали;
- ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, навпаки, висловив згоду проїхати до лікаря, отже запис у протоколі щодо відмови від огляду не відповідає дійсності;
- у матеріалах справи відсутні будь-які пояснення свідків чи самих поліцейських, що підтверджували б факт керування транспортним засобом у стані сп'яніння або факт відмови водія від огляду;
- відсутні належні відеодокази та фотодокази події правопорушення, наявний відеозапис не зафіксував сам факт керування чи обставин зупинки, а починається вже після складання протоколу о 20:23, що свідчить про недотримання вимог щодо безперервної відеофіксації дій поліцейських;
- поліцейські протиправно затримали водія понад встановлений час без складання відповідних документів.
Крім того, для дослідження судом стороною захисту було надано висновок Комунального некомерційного підприємства "Київська міська наркологічна лікарня "Соціотерапія" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 003316, довідка про проходження огляду на предмет вживання психоактивних речовин № 2208-6 від 22.08.2025, витяг з бази даних Міністерства оборони України "ІНФОРМАЦІЯ_2" щодо наявних військово-облікових документів.
Проаналізувавши фактичні обставини за наслідками дослідження матеріалів справи, заслухавши пояснення водія, заперечення захисниці та її клопотання, переглянувши в залі судового засідання на робочому комп'ютері відеозаписи з нагрудної камери співробітників поліції, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 245 цього Кодексу, суд (суддя) вважає наявними підстави для закриття провадження у цій справі в порядку п. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.
Статтею 130 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Крім того, за змістом ст. 130 КУпАП відмова від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції також тягне адміністративну відповідальність за цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок № 1103).
Пунктом 3 Порядку № 1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією № 1452/735, де у п. 2 розділу І визначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 3 розділу І цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з п. 4 розділу І названої Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (із змінами і доповненнями) зазначено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Пунктом 6, 7 Порядку № 1103 встановлено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У п. 8 Порядку № 1103 закріплено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з. п. 8 розділу ІІ Інструкції 1452/735 форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Пунктами 11, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 унормовано, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 закріплено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
За наслідками дослідження відеозаписів, які приєднані до протоколу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) встановив, що моменту зупинки транспортного засобу ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 на ньому не відображено, так саме як моменту повідомлення водія ОСОБА_1 про початок відносно нього процедури огляду на стан сп'яніння, моменту виявлення ознак наркотичного сп'яніння, вказівки на ці ознаки, проведення дієвої перевірки водія (ні реакцію очей на світло, ні пальце-носову пробу тощо).
Відеозапис розпочинається о 20:23, працівник поліції зазначає ОСОБА_1 та пасажиру, який був з ним про те, що вони обоє значаться у розшуку, а тому потрібно проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_3, запитує про наявність в автомобілі заборонених речей та проводить огляд автомобіля. На відеозаписі о 20:27 зафіксовано як поліцейський запитує, чи готовий ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога та роз'яснює, що відповідно до п. 2.5 ОСОБА_1 має право відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння, за що складається протокол про адміністративне правопорушення і після цього йому надається дві години з моменту складання протоколу, для самостійного звернення до лікаря-нарколога, якщо водій боїться це робити у супроводі поліції або ж не довіряє поліції. Надалі поліцейський запитує, яке ж рішення приймає водій та зазначає про необхідність проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_3 через перебування у розшуку. ОСОБА_1 відказує, щоб поліцейський виписував протокол.
Інша частина відеозапису є не інформативною для цілей розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, а тому її зміст не описується.
З досліджених відеозаписів не вбачається наявності у водія ОСОБА_1 явних ознак наркотичного сп'яніння, які можна виявити шляхом візуального спостереження за поведінкою та зовнішнім виглядом особи. Поведінка, жести, рухи, риторика, висловлювання, побудова речень, вимова, відображені на відеофайлах водія - є прийнятними, відповідають обстановці, останній поводить себе стримано, без проявів хамства, невихованості, надмірної веселості чи збудження, поведінка цілком відповідає обстановці.
Крім того, відеозаписами доводиться той факт, що водія не було повідомлено про початок відносно нього процедури огляду на стан сп'яніння, не було вказано на виявлення ознак наркотичного сп'яніння, не було вказано на ці ознаки, не було проведено жодної дієвої перевірки водія (ні реакцію очей на світло, ні пальце-носову пробу тощо).
Як вказувалося вище, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто проходження огляду на стан сп'яніння є обов'язком, а не правом водія, а тому вказівка працівників поліції на наявність у водія права вибору - проходити чи не проходити огляд на стан сп'яніння, не відповідає чинному законодавству та вказаним вище положенням КУпАП, Інструкції № 1452/735, Правил дорожнього руху.
У силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди в Україні застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб'єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі "Раманаускас проти Литви" 05.02.2008).
Вказівка працівника поліції на право водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння та право пройти огляд самостійно не відповідає вимогам наведених вище приписів законодавства, а тому задокументована у протоколі від 11.07.2025 відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, не може бути оцінена як ухилення водія від огляду, більше того, спростовується наданим відеозаписом, в якому вбачається, що водій ОСОБА_1 сприйняв як достовірні та правдиві роз'яснення патрульного поліцейського про право відмовитися від огляду та пройти його протягом двох годин самостійно. Надалі ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Аналізуючи викладене, суд (суддя) зауважує, що дотримуючись принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, держава повинна зробити текст закону легко доступним; вона також зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Суб'єкти владних повноважень, які діяли від імені держави, а саме: інспектори патрульної поліції при застосуванні до кермувальника автомобіля процедури, яка мала ознаки процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, зобов'язані були пояснити водієві, що у нього виявлено так звані ознаки наркотичного сп'яніння, перелічити їх, повідомити про те, що до водія застосовується процедура огляду на стан сп'яніння, роз'яснити порядок цієї процедури і послідовність проходження огляду саме на стан наркотичного сп'яніння та, у жодному разі, не повідомляти, що водій має право відмовитися від проходження огляду, адже це прямо суперечить чинному законодавству - п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Описані дії повністю не відповідають принципу правової визначеності та порядку проходження огляду на стан сп'яніння водія.
Враховуючи все викладене, складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 видається безпідставним через відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже підстав вважати, що водій дійсно мав ознаки наркотичного сп'яніння та умисно, усвідомлено ухилився від проходження обов'язкового огляду стан наркотичного сп'яніння, не встановлено.
Водночас відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є зміцнення законності.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейський суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Установлені обставини не дозволяють установити склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводять обставин наявності у водія ознак сп'яніння та факт ухилення водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, де унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Заперечення захисниці в частині безпідставності зупинки та відсутності на відеозаписі моменту зупинки оцінюються критично, як і твердження про відсутність свідків. Так, розглядаючи цю справу про адміністративне правопорушення, суд (суддя) виходить з того, що ОСОБА_1 особисто у суді підтвердив, що він дійсно керував авто ВАЗ у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці, а відповідно до КУпАП відеозаписи моменту керування водіями транспортними засобами для вирішення справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковими, адже цим Кодексом встановлено вимоги про залучення свідків чи фіксацію на відео процедури огляду водія на стан сп'яніння.
Також суд (суддя) зауважує, що в умовах дії воєнного стану на працівників правоохоронних органів покладаються завищені вимоги щодо виявлення правопорушень та попередження вчинення нових, а тому будь-яку вимогу про зупинку транспортного засобу та перевірку документів водія, установлення його особи не слід розцінювати незаконною.
Подана медична документація ОСОБА_1 не стосується виявлення чи не виявлення у нього стану наркотичного сп'яніння 11.07.2025, а тому правова оцінка ним не надається.
Щодо решти можливо непроаналізованих заперечень захисника, суд (суддя) зазначає наступне. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).
За наведених обставин, керуючись ст. 9, 23, 130, 247, 266, 283-285, 294 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко