29 грудня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/498/25 пров. № А/857/15166/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Матковської З.М.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 140/498/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Денисюк Р.С., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення 17 березня 2025 року),-
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року із розрахунку на місяць відповідно до Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» та зобов'язання здійснити з дати призначення перерахунок та доплату до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року із розрахунку на місяць відповідно до Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян», з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачу встановлено щомісячну грошову виплату для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Однак дана грошова виплата виплачується у розмірі 33,3%, оскільки крім позивача пенсію у разі втрати годувальника отримує ще двоє членів сім'ї. На звернення позивача ГУ ПФУ у Волинській області листом від 19.12.2024 №16727-16191/Ц-02/8-0300/24 повідомило, що статтею 41 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію. Пенсію призначено на трьох непрацездатних осіб рівними частинами. Позивач вважає відмову відповідача у перерахунку щомісячної грошової виплати відповідно до вимог Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства України.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 140/498/25 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії ОСОБА_1 щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27 липня 2022 року №2454-ІХ “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести з 01 січня 2023 року перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_1 щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 27 липня 2022 року №2454-ІХ “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян», з урахуванням раніше виплачених сум
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зазначив, що відповідно до статті 41 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію, призначається одна спільна пенсія. Оскільки пенсію по втраті годувальника крім позивача отримує ще двоє непрацездатних осіб, тому в даному випадку, коли пенсія призначена та виплачується на трьох утриманців, щомісячна доплата ділиться між одержувачами цієї пенсії рівними частками.
Вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі неповного з'ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Позивач правом подання відзиву не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсію призначено з 01.04.2022 на підставі поданої заяви від 24.05.2022 на трьох непрацездатних членів сім'ї.
Указом Президента України №264 від 20.04.2022 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота Зірка» (посмертно) ОСОБА_2 (а.с. 10).
27.03.2023 позивач подала документи для нарахування і виплати їй щомісячної грошової виплати відповідно до Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» (а.с. 19-20).
З 01.01.2023 ОСОБА_1 призначено щомісячну грошову виплату для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною в розмірі 33,3%, що підтверджено перерахунком за пенсійною справою № 0301009287-Міонборони.
На звернення позивача про здійснення перерахунку та виплати з дати призначення щомісячної грошової виплати для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною у розмірі мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня календарного року, відповідач листом від 19.12.2024 № 16727-16191/Ц-02/8-0300/24 повідомив про те, що ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника на трьох непрацездатних членів сім'ї з 01.04.2022 на підставі поданої заяви від 24.05.2022.
На підставі заяви від 23.05.2023 та копії орденської книжки серії ГУ № 00575, в якій зазначено, що Указом Президента України від 20.04.2022 за № 264 ОСОБА_2 присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена “Золота зірка» (посмертно) відповідно до Закону № 1767, до пенсії в разі втрати годувальника з 01.01.2023 призначено щомісячну грошову виплату відповідно до Закону № 2454-ІХ в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в рівних частинах.
Враховуючи зазначене, пенсія призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погодившись із протиправною відмовою відповідача у перерахунку щомісячної грошової виплати відповідно до вимог Закону №2454-ІХ у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць) та здійснення з дня звернення за її призначенням доплату до його пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в жодному пункті Закону № 2262-ХІІ, Закону №2454-ІХ та Постанови №79 не зазначено, що розмір щомісячної грошової виплати для членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, підлягає розділу між всіма членами сім'ї, які отримують пенсію по втраті годувальника, а тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року за № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 41 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім'ї, який має право на таку пенсію.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 27.07.2022 №2454-ІХ “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» (далі - Закон №2454-ІХ) цей Закон спрямований на створення належних умов для життєзабезпечення деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, шляхом встановлення їм щомісячної грошової виплати.
Згідно з статтею 2 Закону №2454-ІХ дія цього Закону поширюється на деякі категорії громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також на членів сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
До деяких категорій громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, належать особи, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України та:
1) яким, починаючи з 2014 року, присвоєно звання Герой України з врученням ордену “Золота Зірка»;
2) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів;
3) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом “За мужність» трьох ступенів;
4) яких, починаючи з 2014 року, нагороджено орденом княгині Ольги трьох ступенів.
До членів сім'ї загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на яких поширюється дія цього Закону, належать:
1) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;
2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною), які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої освіти, а також закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим, за умови що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення закладів освіти, але не більше ніж до досягнення ними 23 років, а діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2454-ІХ щомісячна грошова виплата деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (далі - щомісячна грошова виплата), - це гарантована державою щомісячна грошова виплата, яка призначається і виплачується особам відповідно до цього Закону.
Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати та перелік документів, необхідних для її призначення, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 4 Закону №2454-ІХ щомісячна грошова виплата виплачується з дня звернення за її призначенням:
1) особам, зазначеним у пункті 1 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);
2) особам, зазначеним у пункті 2 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);
3) особам, зазначеним у пунктах 3 і 4 частини другої статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць);
4) членам сімей, зазначеним у частині третій статті 2 цього Закону, - у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (із розрахунку на місяць).
Порядок призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 79 (далі - Порядок №79).
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про деякі питання призначення і виплати щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною» установлено, що призначення і виплата щомісячної грошової виплати деяким категоріям громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною і брали безпосередню участь у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, та членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, які мають право на її виплату з 1 січня 2023 р. відповідно до Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» та звернулися за її призначенням до 1 липня 2023 р., здійснюються з 1 січня 2023 року.
Пунктом 4 Порядку №79 передбачено, що щомісячна грошова виплата виплачується у розмірах, визначених частиною першою статті 4 Закону.
Відповідно до пункту 10 Порядку №79 щомісячна грошова виплата призначається з дня звернення за її призначенням. Днем звернення за призначенням щомісячної грошової виплати вважається день реєстрації уповноваженим органом заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з пунктом 12 Порядку №79 щомісячна грошова виплата виплачується за поточний місяць у грошовій формі.
Особам, які отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), щомісячна грошова виплата виплачується разом з пенсією (щомісячним довічним грошовим утриманням) загальною сумою шляхом включення до відомостей (списків) на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання).
Аналізуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки Законами № 2262-ХІІ, №2454-ІХ та Постановою №79 не передбачено, що розмір щомісячної грошової виплати підлягає розділу між всіма членами сім'ї, які отримують пенсію по втраті годувальника, відтак відповідач на свій власний розсуд зменшив належну позивачу виплату відповідно до вимог Закону №2454-ІХ і відмовив у здійсненні перерахунку та виплати належного розміру пенсії.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії щомісячної грошової виплати у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року із розрахунку на місяць відповідно до Закону України “Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» є протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року у справі № 140/498/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді О. М. Гінда
В. В. Ніколін