Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/8793/25
Провадження 2-а/552/157/25
Іменем України
29.12.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Хрипунова Т.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Сікорська Ольга Миколаївна,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
представник відповідача - Шутько Андрій Володимирович,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 10.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № 1144 про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 17000,00 грн. за адміністративне правопорушення, що передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), мотивуючи це тим, що він нібито в установлений для громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби, з дня набрання чинності пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ХІ від 12.02.2025 не пройшов до 05.06.2025 повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується військово-обліковим документом та довідкою ВЛК.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння ОСОБА_1 підпадають під дію ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Саме так зазначено в оскаржуваній постанові № 1144 від 10.07.2025. Проте, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відбулося порушення порядку розгляду справи. Так, винесенню постанови не передувало складання протоколу про адміністративне правопорушення. Уповноваженою особою не надано позивачеві можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, ознайомитися з матеріалами справи, подавати докази, надати пояснення, оскільки позивач взагалі не знав про вказаний розгляд справи. При цьому, за правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Зазначав, що осіб, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вказаних в постанові, які нібито підтверджують, що ОСОБА_1 був присутній при розгляді адміністративного протоколу щодо притягнення його до відповідальності і відмовився від отримання постанови, то це не відповідає дійсності, оскільки позивач не був присутній і не міг відмовитися від отримання оскаржуваної постанови. До того ж, про цих осіб, крім їх дати народження, не відомо нічого для того щоб ідентифікувати їх та у разі необхідності навіть викликати до суду в якості свідків, що виглядає дивно і викликає запитання чи такі люди існують.
Тому позивач просив суд поновити йому строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 №1144 від 10 липня 2025 року, визнати протиправною та скасувати зазначену постанову, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення. Судові витрати просив стягнути на його користь з відповідачів.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2025 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін (а.с. 25).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечив (а.с. 42-45).
У відзиві посилався на те, що згідно з статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, передбачено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Аналізуючи вищевикладені норми ІНФОРМАЦІЯ_6 як суб'єкт владних повноважень без статусу юридичної особи може бути стороною у справі, де предметом оскарження є безпосередні його дії чи бездіяльність.
Позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності, який розглядав справу і накладав адміністративне стягнення, і тому правомірно звертається з позовом саме до цього органу військового управління.
ІНФОРМАЦІЯ_7 не приймав будь-яких управлінських рішень у адміністративній справі, а тому вважаємо, що безпідставно залучений судом до участі в цій судовій справі як другий відповідач.
Також зазначив, що чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. У разі, якщо цей термін закінчився районні ТЦК та СП мають повне право надати направлення для повторного проходження медичного огляду.
Чоловіки, які проходили ВЛК в період дії воєнного стану зобов'язані здійснювати перегляд щорічно, адже строк дії постанови ВЛК у воєнний час 1 рік. Проте, особи які мають висновок про обмежену придатність, незалежно від наявності підстав для відстрочки зобов'язані пройти медичний переогляд. Це пов'язано зі скасуванням даного висновку та обов'язком обмежено придатних пройти повторно ВЛК для встановлення кінцевого висновку про придатність до військової служби.
Позивач вимоги закону не виконав, у встановлений строк медичний огляд не пройшов.
У зв'язку з цим він у відповідності до вимог закону притягнутий до адміністративної відповідальності.
Позивач був належним чином оповіщений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, йому роз'яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи, в тому числі з метою скористатися правничою допомогою, позивач не заявляв. Отже, не встановлено порушень з боку відповідача під час винесення спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення, які б давали підстави вважати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП недоведеною. Розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо позивача був проведений з дотриманням чинного законодавства (ст. 280 КУпАП). Протокол про адміністративне правопорушення був складений в присутності позивача, права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому було роз'яснено.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Тому просив суд залишити постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №1144 від 10.07.2025 без змін, а позовну заяву без задоволення.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відзив на позов не надав.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 від 10 липня 2025 року за №1144 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. (а.с. 21).
Відповідно до вказаної постанови військовозобов'язаний ОСОБА_1 в установлений для громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби, з дня набрання чинності пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 4235-ХІ від 12.02.2025 не пройшов до 05 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується військово-обліковим документом та довідкою ВЛК. Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні. Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні. Враховуючи, що в Україні діє особливий період (воєнний стан), діяння ОСОБА_1 підпадають під дію ч.3 ст.210-1 КУпАп (а.с.36).
Вирішуючи питання про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17000 грн. до 25500 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».
Аналізуючи поняття «особливий період», визначене в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законі України «Про оборону України» особливий період охоплює період мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 3 ст. 4 «Про оборону України» з моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Відповідно до абз. 6 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані серед іншого:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів /надалі - Порядок №1487 відповідно з пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.
Згідно п. 3.4. Наказу №402 від 14.08.2008 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (надалі Наказ №402). Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ (електронна система охорони здоров'я) та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відповідно до п. 3.5 Наказу №402 зазначено, що військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам ВЛК ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою 21.09.2025 2 № 025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974 (далі - форма № 025/о), виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ.
Також відповідно п.3.12 Наказу №402 якщо військовозобов'язаний під час призову на військову службу, збір, а також чергового огляду з метою обліку визнаний таким, що потребує лікування (відстрочки від призову на військову службу, збір), то лікар - член ВЛК ТЦК та СП направляє військовозобов'язаного на отримання відповідних медичних послуг. Після закінчення лікування військовозобов'язаний оглядається ВЛК ТЦК та СП.
Згідно п. 69 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» у разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Чоловіки, які проходили ВЛК в мирний час, тобто до 2022 року мають строк дії довідки ВЛК 5 років. У разі, якщо цей термін закінчився районні ТЦК та СП мають повне право надати направлення для повторного проходження медичного огляду.
Чоловіки, які проходили ВЛК в період дії воєнного стану зобов'язані здійснювати перегляд щорічно, адже строк дії постанови ВЛК у воєнний час 1 рік. Проте, особи які мають висновок про обмежену придатність, незалежно від наявності підстав для відстрочки зобов'язані пройти медичний переогляд.
Таким чином позивач як такий, що був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, до 05.06.2025 повинен був пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, але не пройшов.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Позивач в позовній заяві той факт, що він не пройшов повторний медичний огляд, не заперечував.
Але посилався на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за його відсутності та з порушенням його прав.
Відповідачі будь-яких доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, доказів роз'яснення його прав та доказів розгляду справи про адміністративне правопорушення з додержанням норм закону, до матеріалів справи не надали.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Але відповідачами не спростовано доводів позивача та не надано суду доказів того, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувся з додержанням встановленого законом порядку, в тому числі з додержанням прав позивача.
Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оскільки відповідачами не доведено беззаперечними доказами ту обставину, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся без порушення порядку розгляду справи, що позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також що позивачу надано можливість реалізувати своє право на отримання правової допомоги, ознайомитися з матеріалами справи, подавати докази, надати пояснення, тощо, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Але оскільки порушення права позивача відбулося під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд до уповноваженого органу - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови №1144 від 10 липня 2025 року, суд бере до уваги, що в тексті такої постанови відсутній підпис позивача про одержання її копії.
Одночасно в тексті постанови мається відмітка про те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, від отримання примірника постанови №1144 від 10 липня 2025 року та від підпису відмовилася в присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .
При цьому позивач факт відмови від отримання постанови заперечує, зазначаючи, що розгляд справи відбувся без нього, а копія постанови йому вчасно надана не була.
Відповідачі будь-якої інформації про осіб, в присутності яких позивач нібито відмовився від отримання примірника постанови, суду не надав. Ця обставина перешкоджає суду викликати зазначених осіб в судове засідання в якості свідків.
Таким чином відповідачами не доведено того факту, що позивач про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього був обізнаний та відмовився від одержання копії оскаржуваної постанови.
Вказані обставини в їх сукупності суд розцінює як такі, що свідчать про поважні причини пропуску позивачем встановленого законом строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки судом встановлено, що позивач строк на оскарження постанови №1144 від 10 липня 2025 року пропустив з поважних причин, наявні підстави для поновлення пропущеного позивачем процесуального строку.
На підставі викладеного позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10 липня 2025 року №1144.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №1144 від 10 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 29.12.2025 року.
Головуючий О.А.Самсонова