Справа № 369/16231/24
Провадження №1-кп/369/1339/25
18.11.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22024101110000897 від 28 серпня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, який має вищу освіту, фізична особа-підприємець, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014, 2019 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 258-5 КК України, -
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22024101110000897 від 28 серпня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 258-5 КК України.
До суду прокурором подано угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим, 11.09.2025 року.
Згідно з умовами даної угоди сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за частинами 1, 2 ст. 258-5 КК України, обвинувачений у повному обсязі беззастережно визнає свою винуватість.
Також вказаною угодою визначено покарання ОСОБА_5 : за ч. 1 ст. 258-5, частинами 1, 2 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 10000 (десять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 258-5, частинами 1, 2 ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 14706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 14706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та обвинуваченим та призначити узгоджену в угоді міру покарання.
Захисник та обвинувачений також висловились за затвердження угоди судом та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, які просили затвердити угоду про визнання винуватості, дослідивши обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо:
1)кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією);
2)корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов'язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані);
2-1) корупційних кримінальних проступків, нетяжких або тяжких корупційних злочинів, а також кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано); 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Відповідно ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; 6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:
- ч. 1 ст. 258-5 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 258-5 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
В угоді про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , зазначено узгоджене сторонами покарання, а саме сторони (прокурор та обвинувачений) з урахуванням особи винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, одружений, працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2014 та 2019 р.н., та кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), з урахуванням вимог частин 1, 2 ст. 69 КК України, погоджуються призначити ОСОБА_5 покарання:
- за ч. 1 ст. 258-5, ч. ч. 1, 2 ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 10000 (десять тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна;
- за ч. 2 ст. 258-5, ч. ч. 1, 2 ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 14706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна;
- на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у вигляді штрафу у розмірі 14706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні декількох тяжких злочинів проти громадської безпеки, під час воєнного стану, що свідчить про особливу небезпеку. В той же час узгоджене сторонами угоди покарання із застосуванням ст. 69 КК України, а саме у виді штрафу у розмірі 14706 (чотирнадцять тисяч сімсот шість) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 250 002 (двісті п'ятдесят тисяч дві) гривні, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та без конфіскації майна, не відповідає загальним засадам призначення покарання, у зв'язку з його м'якістю, адже покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, визначаючи його таким, що є необхідним і достатнім для виправлення засудженого, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з вимог статті 61 Конституції України, відповідно до якої відповідальність особи має індивідуальний характер.
З урахуванням зазначеного вказана угода про визнання винуватості не може бути затверджена, оскільки вона в частині призначення покарання не відповідає інтересам суспільства, а спрямована винятково на задоволення приватного інтересу обвинуваченого.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_5 від 11 вересня 2025 року порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а також умови угоди не відповідають інтересам суспільства, у зв'язку з чим в її затвердженні слід відмовити.
Згідно з ч. 8 ст. 474 КПК України повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово, у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається.
Керуючись статтями 372, 376, 469, 470, 472-474 КПК України, суд, -
У затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , від 11 вересня 2025 року - відмовити.
У кримінальному провадженні № 22024101110000897 від 28.08.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 258-5 КК України продовжити судовий розгляд в загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 21.11.2025 року о 09 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1