29 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24607/25
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 р. у справі № 420/24607/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 р. позовні вимоги задоволено частково.
На зазначене рішення суду 297 комендатура охорони та обслуговування Міністерства оборони України подала апеляційну скаргу, в якій також просять відстрочити сплату судового збору на визначений судом строк. В обґрунтування клопотання апелянт фактично посилається на відсутність фінансування передбаченого на сплату судового збору через дію воєнного стану на території України.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв'язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 10.12.2025 року о 16:25.
12 грудня 2025 року до суду надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції; прийняти апеляційну скаргу та відкрити апеляційне провадження, оскільки, як зазначає апелянт, з введенням в країні воєнного стану значно збільшились витрати на озброєння, що призвело до зменшення видатків на сплату судового збору та збільшення звернень військовослужбовців до судів. Також, апелянт зазначає, що наразі у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2024 рік вичерпано.
Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не приймає до уваги зазначене клопотання апелянта, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ч.1,2 ст.8 ЗУ “Про судовий збір», апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан та причини на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначені апелянтом, в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.133 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.
Крім цього, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Суд зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.
Системний аналіз ст.ст. 132, 133 КАС України та ст.8 Закону України "Про судовий збір", дає підстави вважати, що суд, виключно у випадку звернення до суду фізичної особи, враховуючи її майновий стан, може своєю ухвалою зменшити такій фізичній особі розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити її від оплати судових витрат повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити такій фізичній особі сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом в ухвалі від 29.12.2017 по справі №826/11019/15 (К/9901/2084/17).
Крім того слід вказати, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не може бути підставою для відстрочення чи звільнення від сплати судового збору. Отже, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору чи відстрочення виконання такого обов'язку.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що заява ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 22 грудня 2025 р.
Станом на 29 грудня 2025 року 297 комендатура охорони та обслуговування Міністерства оборони України не виконала вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2025 р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.
Додатково суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст..ст. 121, 133, 169, 296 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року повернути скаржнику.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.А. Шевчук
Судді А.В. Бойко О.В. Єщенко