П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
29 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/11589/24
Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.
Дата і місце ухвалення 12.02.2025р., м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Єщенка О.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми переплати внеску ЄСВ, -
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі щодо неповернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1176,04 грн. на рахунок ОСОБА_1 ;
- стягнути з ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі за рахунок бюджетних коштів суму переплати внеску ЄСВ у розмірі 1176,04 грн. на рахунок ОСОБА_1 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02.05.2024 року позивач подав до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявив додаткову позовну вимогу: зобов'язати ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі зняти його з обліку платника ЄСВ та обліку особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність та надати довідку про зняття з обліку платника податків за формою N 12-ОПП.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилався на те, що він 13.11.2020 та 26.04.2021 звертався до ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі із заявою (форма 7-ЄСВ) про зняття з обліку платника єдиного внеску. Листом 8421/6/21-22-51-02-13 від 29.04.2021 року відповідач повідомив про відмову в розгляді заяви за формою 7- ЄСВ. Позивач також зазначив, що з 24.02.2022 року м. Херсон і Херсонська область знаходилися в окупації, на її території ведуться бойові дії і зараз, було відсутнє будь-яке сполучення, мобільний зв'язок, інтернет. У той період позивач не мав можливості зробити будь-яких дій. З 27.12.2022 позивач перебуває в м. Львів та взятий на облік як ВПО.
Також позивач вказав, що 17.03.2023 року він звернувся до ГУ ДПС у Полтавській області, яка виконувала на той час функції ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, листом з додатками (форми 8-ОПП, 7-ЄСВ) щодо зняття з обліку в зв'язку з припиненням незалежної професійної діяльності, але отримав відмову. 10.04.2024 року, використовуючи електронний кабінет платника податків, він звернувся до ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі зі заявами (форми 8-ОПП, 7-ЄСВ) про зняття з обліку як платника єдиного внеску та особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, однак будь-якої відповіді не отримав. 14.04.2024 року позивач спрямував нову форму 8-ОПП до ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі. 30.04.2024 рок направив до ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі нові зразки форм 8-ОПП, 7-ЄСВ та додаток.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо зняття його з обліку платника ЄСВ, позивач вважав за необхідне збільшити раніше заявлені позовні вимоги, оскільки така вимога, на його думку пов'язана із вимогами поданої позовної заяви та постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 року у справі № 540/1714/21.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року заяву про збільшення позовних вимог повернуто позивачу без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі.
Апелянт вказував на те, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України він збільшив позовні вимоги, що також тягне за собою збільшення підстав позову, а не зміну підстав позову. Апелянт зазначив, що позовна заява, як і інші документи, були подані до суду з використанням системи ЄСІТС "Електронний суд". Відповідно до ст. 18 КАС України органи державної влади зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, судовий документообіг проводжено відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". В апеляційній скарзі апелянт вказував на те, що суд першої інстанції не визначав іншого відповідно до КАС України та не зобов'язував його надати документи в паперовому вигляді, також не постановляв ухвали щодо необхідності додаткової сплати судового збору.
З огляду на зазначене позивач просив скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Справа розглянута у порядку письмового провадження у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Відповідно до ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Главою 10 КАС України визначені особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За положеннями ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження установлені статтею 262 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому частиною 3 статті 262 КАС України визначено, що підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином з огляду на особливості, встановлені для розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема, в частині не проведення підготовчого засідання, а також враховуючи приписи частини 3 статті 262 КАС України, з метою реалізації права на збільшення позовних вимог, особа має право подати заяву про збільшення позовних вимог протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В свою чергу слід зазначити, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме предмета і підстави позову.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
У постановах від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 та від 11 січня 2022 року у справі № 814/296/17 Верховний Суд вказував на те, що як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Такого ж підходу до розуміння процесуального закону дотримується Велика Палата у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 657/1024/16-ц та у постанові від 13 листопада 2025 року у справі № 990/70/25.
Стаття 172 КАС України містить правила об'єднання і роз'єднання позовів.
За положеннями частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таке об'єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
З огляду на зміст додаткової вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що всупереч статті 47 КАС України позивач не збільшив розміру позовних вимог, а фактично звернувся до суду з новою позовною вимогою про зобов'язаггя ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі зняти його з обліку платника ЄСВ та обліку особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність і надати довідку про зняття з обліку платника податків за формою N 12-ОПП, що по суті є окремою позовною вимогою, яка повинна розглядатися в іншому, ніж відкритому у цій справі, провадженні.
Наведені в заяві про збільшення позовних вимог нові доводи та позовна вимога про зобов'язання ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі зняти його з обліку платника ЄСВ та обліку особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність не перебуває у взаємному зв'язку з первісно заявленими вимогами, не є ані похідними від них, ані такими, що випливають із тієї ж самої підстави виникнення спору, а тому не можуть бути об'єднані в межах одного провадження, натомість такі вимоги можуть бути заявлені в окремому позові.
Частина друга статті 167 КАС України регламентує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Зважаючи на все вищезазначене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог без рогляду.
Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, та не свідчать по неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Єщенко
Суддя: О.А. Шевчук