29 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 215/7805/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року (суддя Луговська Г.В.) в адміністративній справі №215/7805/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства “Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов'язки директора Онищука Володимира Полікарповича про встановлення наявності компетенції (повноважень), -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства “Криворізька міська лікарня №7» Криворізької міської ради в особі виконуючого обов'язки директора Онищука Володимира Полікарповича (далі - відповідач) при отриманні заяви від 27.08.2025 вх.192 прийняти наказ, яким виправити початок непрацездатності позивача визначеної в листі серії АВЛ №520964 відповідно до правового порядку п.2.7 Наказу №455 від 13.11.2001 Міністерства охорони здоров'я України “Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати прийняти наказ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем заявлено позов про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача, вирішення якого, з урахуванням його суб'єктного складу, перебуває поза межами юрисдикції адміністративних судів.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості відкрити провадження у справі та вже під час розгляду справи по суті встановлювати суб'єктивний склад сторін і можливість пред'явлення позивачем вимог такого змісту. За позицією скаржника юрисдикція адміністративних судів поширюється на спір у цій справі, оскільки цей спір стосується управлінської діяльності
відповідача.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства
Згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Отже, суд першої інстанції в цілому правильно зазначив те, що компетенційний спір може існувати лише між суб'єктами владних повноважень.
В той же час, суд першої інстанції не звернув увагу на зміст заявленого позову, який стосувався результатів розгляду відповідачем звернення позивача від 27.08.2025року; не визначив предмет спору між сторонами та дійшов необгрунтованого висновку про те, що переданий на вирішення суду спір є компетенційним спором.
Із заявленого позивачем позову можливо дійти висновку про те, що останній не лише просив встановити компетенцію відповідача щодо розгляду заяви позивача від 27.08.2025, а і не погоджувався з результатами її розгляду, внаслідок чого просив зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Таким чином, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв'язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року у справі №215/7805/25 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 29.12.2025
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров