24 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/8794/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Суховарова А.В., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року (суддя Конєва С.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недотримання у встановлені законодавством строки повторного розгляду заяви позивача від 01.02.2024, стосовно проведення перерахунку пенсії, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №160/14400/24;
- зобов'язати відповідача, відповідно до законодавства, за порушення строку повторного розгляду заяви позивача від 01.02.2024, стосовно проведення перерахунку пенсії, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №160/14400/24, притягти до відповідальності працівників, які були визначені відповідальними за своєчасний розгляд цієї заяви;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.02.2025 №045750011808 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком, на підставі Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати відповідача у разі не доведення ним недостовірності відомостей довідки від 01.02.2024 №54-02/215, виданої позивачеві Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, прийняти рішення про переведення позивача на пенсію за віком, на підставі Закону України «Про державну службу» на підставі наявних документів, з 01.02.2024 (дати звернення з відповідною заявою) до першої виплати пенсії, призначеної за Законом України «Про державну службу», з визначенням розміру пенсії згідно з нормами законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, і здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум за період лютий 2024 року - квітень 2025 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 21.02.2025 №045750011808 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, на підставі Закону України «Про державну службу» з 01.02.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» на підставі документів, доданих до заяви від 01.02.2024, зокрема, довідки від 01.02.2024 №54-02/215, виданої позивачеві Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, і здійснити відповідний перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2024 по 16.04.2025, виплату провести з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відсутні підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно норм Закону № 1058 на пенсію за віком згідно норм Закону № 889 VIII, оскільки довідки, які позивач надав для перерахунку пенсії, наразі не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб. Зазначено, що рішення суду першої інстанції має бути скасоване, а рішення яке прийняв пенсійний орган є доведеним згідно норм діючого законодавства.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по 16.04.2025.
Наказом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2023 №126-ВК звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань, з 15.01.2024, у зв'язку із припиненням державної служби і виходом на пенсію (пункт 7 частини 1 статті 83 Закону №889-VIІI).
01.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме: на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», до якої були додані, зокрема, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) від 01.02.2024 № 54-02/215, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.02.2024 № 54-02/215, довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії від 01.02.2024 № 54-02/215.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №045750011808 від 09.02.2024 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачеві відмовлено в переході з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки довідка про заробітну плату не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №1409 від 29.12.2023, а саме: довідка №54-02/215 від 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) видана на підставі особових рахунків за грудень 2023.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №160/14400/24, що залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, позов ОСОБА_1 задоволено частково та, зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», а також і зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2024 про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».
На виконання наведених судових рішень, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №045750011808 від 21.02.2025, яким позивачеві було відмовлено в переходi з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування» на пенсiю за віком вiдповiдно до Закону Украiни «Про державну службу», оскільки в ході аналізу наданих документів встановлено, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) від 01.02.2024 №54-02/215 не відповідає вимогам Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), оскільки видана на січень 2024, а не на дату звернення; довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.02.2024 №54-02/215 налічує менше 60 місяців, а саме 56, що є порушенням вимог абзацу 3 пункту 4 Порядку №622 та відповідно в довідку включені інші виплати, які не передбачені Законом №889-VІII та Порядком №622; в матеріалах електронної пенсійної справи ОСОБА_1 відсутні відомості, чи Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України провело з 01.01.2024 класифікацію посад державної служби.
Вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з бездіяльністю відповідача щодо недотримання у встановлені законодавством строки повторного розгляду заяви позивача від 01.02.2024, стосовно проведення перерахунку пенсії, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №160/14400/24; з рішенням відповідача від 21.02.2025 №045750011808 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком, на підставі Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання такої бездіяльності та рішення відповідача протиправними, скасування рішення та зобов'язання відповідача відповідно до законодавства, за порушення строку повторного розгляду заяви позивача від 01.02.2024, стосовно проведення перерахунку пенсії, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 та Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі №160/14400/24, притягти до відповідальності працівників, які були визначені відповідальними за своєчасний розгляд цієї заяви; у разі не доведення ним недостовірності відомостей довідки від 01.02.2024 №54-02/215, виданої позивачеві Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, прийняти рішення про переведення позивача на пенсію за віком, на підставі Закону України «Про державну службу» на підставі наявних документів, з 01.02.2024 (дати звернення з відповідною заявою) до першої виплати пенсії, призначеної за Законом України «Про державну службу», з визначенням розміру пенсії згідно з нормами законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, і здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням виплачених сум за період лютий 2024 року - квітень 2025 року.
Не погодившись з рішенням відповідача, позивача звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В статті 46 Конституції України видно, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом України «Про державну службу» №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відтак, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні» положення Закону України №889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічні висновки висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 687/545/17.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців, досяг відповідного пенсійного віку та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону №889-VIII.
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 жодних зауважень щодо відсутності в позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом №889-VIII не зазначено.
Зазначений факт встановлено у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №160/14400/24, яке набрало законної сили 30.01.2025, та не підлягає доказуванню в силу приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позивач має необхідний стаж державної служби, на день звернення із заявою про переведення на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» досяг 60-річного віку, є правильним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_1 має право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 розділу ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, тому рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії є протиправним та правомірно скасовано судом першої інстанції.
Враховуючи протиправність рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію державного службовця, суд першої інстанції дійшов також обґрунтованого висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача перевести позивача з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу».
Стосовно питання врахування довідок для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01 лютого 2024 року №54-02/215, суд зазначає наступне.
Статтею 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічно пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, (далі - Порядок №622) визначено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям затверджені постановою Правління Пенсійного фонду України від 17 січня 2017 року №1-3 (далі - постанова №1-3), а саме: форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форма довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за формами, затвердженими постановою №1-3, складено довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) від 01.02.2024 № 54-02/215, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) від 01.02.2024 № 54-02/215, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії від 01.02.2024 № 54-02/215.
Як правильно встановив суд першої інстанції, останньою посадою на державній служби позивача була посада в Південно-східному міжобласному територіальному відділенням Антимонопольного комітету України на посаді головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, заробітна плата станом на січень 2024 становить:
посадовий оклад 23 122 грн;
надбавка за ранг (4 ранг) 700 грн;
надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 24 роки) 11 561грн;
усього: 35 383 грн.
Довідка про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) №54-02/215 від 01.02.2024 видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень місяць 2024 рік.
Враховуючи вищевикладене, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця у порядку ст. 37 Закону України «Про державну службу» із врахуванням усіх складових його заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Щодо аргументу відповідача про те, що довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця не відповідає вимогам Порядку №622, суд зазначає, що, встановивши певні недоліки в оформленні документів, орган Пенсійного фонду на виконання пункту 4.2 Порядку № 22-1 мав право вимагати від органу, що видав довідку, чи позивача дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством.
Згідно пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем не проведено перевірку спірної довідки. При цьому, вказана довідка містить інформацію щодо суми заробітної плати, видана на підставі особових рахунків, наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
Зазначене свідчить, що у відповідача відсутні підстави для не врахування вказаної довідки.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вищевказана довідка та відображена в ній інформація має враховуватися при обчисленні розміру пенсії позивача, призначеної за статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Отже, судом встановлено порушення вищенаведеним рішенням відповідача від 21.02.2025 №045750011808 про відмову у переведенні позивача на пенсію за віком, на підставі Закону України «Про державну службу» з 01.02.2024, прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача перевести позивача на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» на підставі документів, доданих до заяви від 01.02.2024, зокрема, довідки від 01.02.2024 №54-02/215, виданої позивачеві Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України, і здійснити відповідний перерахунок пенсії, починаючи з 01.02.2024 по 16.04.2025, виплату провести з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29).
Також згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя А.В. Суховаров
суддя І.Ю. Добродняк