Справа № 366/3420/25
Провадження № 2-а/366/113/25
13 листопада 2025 року с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області в складі головуючого судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , поданий представником, адвокатом Харитончук Євгенією Валеріївною до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови № 590/1 від 09.06.2025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника - адвоката Харитончук Є.В. (далі - представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у якому просить суд:
поновити строк на оскарження постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за 590/1 від 09.06.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 ;
визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 за 590/1 від 09.06.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП;
провадження у справі - закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як військовозобов'язаний перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . 17.09.2025 позивач виявив, що на належні йому банківські рахунки накладено арешт та у подальшому з'ясував, що на виконанні у Іванківському відділі державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувають постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП.
30.09.2025 представником позивача, адвокатом Харитончук Є.В. до ІНФОРМАЦІЯ_3 було направлено адвокатський запит щодо надання копій матеріалів справ про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, на який, 08.10.2025 отримано копії матеріалів справи, зокрема постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №157/1 від 07.02.2025. Щодо іншої справи інформації не було надано. На повторний адвокатський запит про витребування копії матеріалів іншої справи, представником позивача 21.10.2025 було отримано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №590/1 від 09.06.2025, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення 25 500 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 09.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме: 22 травня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці №3332087 від 05.05.2025 для уточнення військово-облікових даних.
Зі вказаною постановою позивач не погоджується, зазначаючи, що повістку № 3332087 від 05.05.2025 про його виклик на 22.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , він не отримував. Представник позивача зазначає, що з опису вкладень до рекомендованого поштового відправлення, яке було адресоване ОСОБА_1 , повістку №3332087 та повідомлення про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП позивачеві було направлено 09.05.2025 про що проставлено відповідний штамп. Відповідно до копії конверта, в якому направлялась дана повістка, поштове відправлення було повернуто відправнику 23.05.2025, причина повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не повідомлявся належним чином про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.05.2025. Крім того, зауважує, що вказаному поштовому відправленню було присвоєно номер 0601144447682, при відстеженні якого встановлено, що вказане відправлення було прийнято від відправника 09.05.2025. 23.05.2025 це поштове відправлення прибуло до відділення с-ща Іванків та цього ж дня, 23.05.2025, було повернуте відправнику з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання», тобто вказане відправлення надійшло до поштового відділення після того як позивач мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що свідчить про не належне підтвердженням оповіщення позивача про його виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на 22.05.2025.
Крім того, представник позивача зауважує, що в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 «не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме: 22 травня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 05.05.2025 року №3332087 для уточнення військово-облікових даних». Поряд з цим, з копії розписки до вказаної повістки, яка надана на адвокатський запит вбачається, що позивачу зазначена повістка направлялась про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 «для проходження медичного огляду», що свідчить про те, що відомості які відображені в постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №590/1 від 09.06.2025, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП. які ставляться в провину позивачу, е надуманими та не відповідають дійсності.
Вважає, що третьою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови №590/1 від 09.06.2025 про притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП не було враховано вимог статті 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема інформації про те чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Звертає увагу на те, що копію оскаржуваної постанови позивач не отримав, з її змістом ознайомився лише 21.10.2025, після отримання копії вказаної постанови на адвокатський запит його представника.
Також, представник позивача зауважує, що дії ОСОБА_1 невірно кваліфіковані за ч.3 ст.210 КУпАП, оскільки не охоплюються складом вказаної статті.
Враховуючи вищевикладене, вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, яка підлягає скасуванню.
Рух справи.
24.10.2025 адміністративний позов надійшов до суду.
Ухвалою суду від 29.10.2025 позивачеві поновлено строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судовий розгляд справи призначено провести 13.11.2025. Відповідачу встановлено строк для подачі відзиву та зобов'язано надати суду додаткові докази у справі, а саме: належним чином завірену копію матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП, на підставі яких було винесено постанову № 590/1 від 09.06.2025.
Позиції сторін у справі.
Зі змісту позову вбачається, що позивач та його представник просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити у повному обсязі.
19.06.2025 від представника відповідача, старшого лейтенанта юстиції Ярослава Коваленка, який діє на підставі довіреності від 23.08.2025, до суду надійшли письмові пояснення, у яких зазначено, що відповідач позов не визнає, вважає його надуманим та направленим на уникнення відповідальності за порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку. Підставу, яку зазначає позивач поважною для поновлення строку оскарження, вказуючи ніби на не надання для ознайомлення постанови позивачу, вважаємо надуманою, та спрямованою ввести в оману суду, з метою поновлення строку для подачі позову до суду.
Представник відповідача зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_3 надсилав позивачу постанову з рекомендованим листом та описом вкладення.
Крім того зазначає, що під час розгляду справи 019.06.2025 було встановлено, що ОСОБА_1 , являючись військовозобов'язаним, не з'явився 22.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою №3332087, яка була направлена надіслана через АТ «Укрпошта» за адресою задекларованого ним місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Вказана повістка прибула за місцем проживання ОСОБА_3 та поштове відправлення з довідкою про причини повернення із зазначеними підставами для повернення, а саме: адресат відсутній за вказаною адресою, було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На час розгляду справи позивачем не було надано жодних доказів, які спростовували б обставини його належного оповіщення військовозобов'язаного. Відтак, під час розгляду справи було встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконав покладений на нього обов'язок та не прибув до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Також зазначає, що позивача було повідомлено про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а прийнята начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 постанова про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ухвалена у межах компетенції начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи та з дотриманням вимог діючого на час вчинення правопорушення законодавства.
Також представник відповідача вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.210 КУпАП.
При цьому, відповідачем надано до суду витребувані ухвалою суду від 29.10.2025 копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , на підставі яких було винесено постанову № 590/1 від 09.06.2025.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , 11.11.2025 отримав зазначену ухвалу про відкриття провадження у справі також через уповноважену особу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.
Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті. Вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі ( ч. ч. 9, 10 ст. 126 КАС України ).
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 45 КАС України ).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відповідач у встановленні судом строки відзив на позов не подав, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно зі статтею 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності до частини першою статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (ч.1 ст.283 КУпАП).
Таким чином, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №590/1 від 09.06.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 25 5000 грн.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 09 червня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк, а саме 22 травня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 05 травня 2025 року № 3332087 для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно, 22 травня 2025 року скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Разом з тим, позивач із вказаною постановою не погоджується, зазначаючи, що повістку № 3332087 він не отримував, відповідно, про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 22.05.2025, не знав.
Так, частиною 3 статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період
Відповідно до частини 1 статті 210 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Згідно з абз. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-XII від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період почав діяти в Україні з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/214 від 17.03.2014.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який, в подальшому, неодноразово продовжувався та продовжує діяти до цього часу.
Враховуючи те, що починаючи з 24.02.2022 та станом на день розгляду справи судом триває введений та продовжений відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні та згідно з Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX триває оголошене проведення загальної мобілізації, тому суд констатує, що спірні правовідносини відбулись під час дії особливого періоду.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» доручено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу (далі - Указ №65/2022).
Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абз. 2 п. 10 ст. 1 цього Закону громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.ч. 3,5 вказаної статті, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися:
військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з пунктом 79 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (в редакції від 30.12.2022) (далі - Порядок №1487) районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, у тому числі організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Відповідно до пп.2 п.1 Додатку 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 (далі - Порядок № 560) передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п.41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Абзацом 2 пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 (далі - Правила) передбачено, що Рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Відповідно до абз.4 п.82 цих Правил, якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Зі змісту наведеного положення вбачається, що у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку резервіст або військовозобов'язаний вважається належним чином оповіщеним про виклик до районного (міського) ТЦК у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних або відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Отже, проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних та відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання прирівнюється законодавцем до належного повідомлення особи про виклик її до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, навіть незважаючи на те, що фактично особа може бути не ознайомлена із необхідністю явки її до територіального центру.
Як вбачається із письмових пояснень представника відповідача, 05.05.2025, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, на ім'я ОСОБА_1 була сформована повістка № 3332087 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Відповідно до наданої копії поштового відправлення, вказану повістку направлено засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» (номер відправлення 0601144447682) на адресу визначену ОСОБА_1 під час уточнення своїх облікових даних, а саме: АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою (Ф.20) про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою», датою повернення вказаного поштового відправлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 на відбитку штемпелі поштового відділення зазначено «23.05.25».
Проте, представник позивача у позові зазначає, що при відстеженні поштового відправлення за номером 0601144447682 на сайті Укрпошти, встановлено, що вказане відправлення було прийнято від відправника 09.05.2025, а 23.05.2025 це поштове відправлення прибуло до відділення с-ща Іванків та цього ж дня, 23.05.2025, було повернуте відправнику з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання», тобто відправлення надійшло до поштового відділення після того як позивач мав прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підтвердження своїх тверджень представник позивача долучила до позовної заяви копію роздруківки з інформацією щодо статусу відстеження відправлення за номером 0601144447682 /а.с.17/, яку досліджено судом та встановлено, що вказане поштове відправлення прийнято 09.05.2025, прибуло до відділення (07201 с-ще Іванків) - 23.05.2025, повернуто відправнику (за закінченням терміну зберігання) - 23.05.2025 та повернення вручено одержувачу - 27.05.2025.
З копії розписки до повістки № 3332087 від 05.05.2025, яка наявна у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 необхідно було з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 22.05.2025 о 09:50 год. для проходження медичного огляду.
Таким чином, судом встановлено, що поштове відправлення з повісткою ТЦК про необхідність явки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_7 22.05.2025, надійшло до поштового відділення за місцем проживання ОСОБА_1 (с-ще Іванків, 07201) 23.05.2025, тобто через день після дати, на яку позивачеві необхідно було з'явитись до ТЦК, та цього ж дня вказане поштове повідомлення було повернуто відправнику. При цьому, причини повернення вказаного поштового відправлення є суперечливими, оскільки, у довідці поштового відділення Ф.20 причиною повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою», а на роздруківці перевірки статусу відстеження цього ж поштового відправлення, яку представник позивача долучила по позовної заяви - «за закінченням терміну зберігання». З огляду на викладене, доводи представника позивача щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 щодо його явки 22.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 3332087 від 05.05.2025. знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
У постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №590/1 від 09.06.2025 зазначено, що 09.05.2024 позивачу через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення та описом вкладення було надіслано повідомлення про дату, час та місце розгляду справи відносно нього у разі не прибуття за повісткою № 3332087 від 05.05.2025
При цьому, зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач вказане повідомлення не отримував, жодного сповіщення від працівника відділення поштового зв'язку йому не надходило, про необхідність отримання адресованого йому поштового відправлення він не повідомлявся.
Як було зазначено вище, вказане повідомлення, як зазначає відповідач, позивачу надсилалось поштовим відправленням за № 0601144447682 разом з повісткою № 3332087, проте, як уже встановлено судом, матеріалами справи не доведено, чи належним чином працівник поштового відділення здійснював оповіщення позивача про наявність для нього даного поштового відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки жодних відміток про те, чи залишались адресату повідомлення про необхідність отримання рекомендованого листа матеріали справи не містять.
Таким чином, вказане свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.
Факт неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що долучені представником відповідача докази містять розбіжності, а саме, у корінці повістки № 3332087 від 05.05.2025 зазначено, що ОСОБА_1 повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 «для проходження медичного огляду», а в повідомленні про дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП у разі неприбуття за повісткою № 1572367 та постанові №590/1 від 09.06.2025 зазначено, що ОСОБА_1 повинен був прибути «для уточнення військово-облікових даних».
Крім того, частиною 1 статті 285 КУпАП передбачено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 (далі по тексту Інструкція) визначено процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
У відповідності до п.10 Розділу ІІ Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 4) (далі - постанова).
Абзацом 2 пункту 14 Інструкції передбачено, що копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
Позивач, у своєму позові зазначив, що копія постанови №590/1 від 09.06.2025, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, відповідачем йому не направлялась, з її текстом позивач ознайомився лише 21.10.2025, після отримання представником позивача копії вказаної постанови на її адвокатський запит.
Представник відповідача, на спростування інформації позивача про те, що йому не направлялась копія вказаної постанови, у своїх поясненнях до суду зазначив, що оскаржувана постанова надсилалась позивачеві з рекомендованим листом та описом вкладення, на підтвердження чого надав до суду копію поштового відправлення за номером 0601160690457 з довідкою про причину повернення ф.20 «адресат відсутній за вказаною адресою» та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з аналогічним номером, з якого вбачається, що вказане відправлення було відправлено на ім'я ОСОБА_1 19.06.2025.
Відтак, судом встановлено, що копія оскаржуваної постанови направлена позивачу з порушенням вимог абз. 2 п. 14 Інструкції №3, оскільки постанова винесена 09.06.2025, а відправлена 19.06.2025.
Таким чином, за результатами розгляду справи, судом встановлено, що доказів належного виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 22.05.2025 за повісткою № 3332087 за місцем його проживання, що слугувало б підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, до суду не надано, як і не надано доказів того, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи відносно нього за ч.3 ст.210 КУпАП 09.06.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Копію постанови за результатами розгляду справи було направлено позивачу з порушенням строків, вказаних у абз. 2 п. 14 Інструкції №3, а тому, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Окремо судом звертається увага на те, що при застосуванні до позивача адміністративного стягнення відповідачем допущено невірну кваліфікацію інкримінованого останньому правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке ставиться у провину позивачу згідно оскарженої постанови, охоплюється диспозицією ст. 210-1 КУпАП, в той час, як норми ст. 210 КУпАП визначають відповідальність за порушення правил військового обліку, на що, зокрема також звертала увагу представник позивача. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскарженій постанові, що свідчить про її необґрунтованість.
Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України та спростування інформації викладеної позивачем у адміністративному позові суду не надано.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
За таких обставин, сам лише факт винесення постанови про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП не може слугувати доказом вини останнього.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок та важливість доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд справ людини у своєму рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статтею 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню, рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605, 60 грн., що підтверджується копією квитанції яка наявна в матеріалах справи /а.с.21/.
Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд присуджує стягнути з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-80, 90, 139, 241-243, 246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 590/1 від 09 червня 2025 року по справі про адміністративного правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять грн., 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
З урахуванням положень частини четвертої статті 286 КАС України, рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29.12.2025.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Представник позивача - адвокат Харитончук Євгенія Валеріївна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №№11740/10, видане 04.11.2024 року Радою адвокатів Київської області, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_4 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2 , адреса місця роботи: АДРЕСА_4 .
Суддя Анатолій КОРЧКОВ