Справа № 362/9936/25
Провадження 2/362/5065/25
про залишення позовної заяви без руху
"29" грудня 2025 р.
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Попович О.В. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Васильківської міської ради, про визначення місця проживання дитини й
установив:
Позивач звернувся до суду з указаною позовною заявою з вимогою визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 разом, із ним.
26 грудня 2025 року на адресу суду надійшла відповідь про реєстрацію місця проживання відповідача, та за наявними обліками Реєстру Васильківської територіальної громади відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, справа підсудна Васильківському міськрайонному суду Київської області.
Водночас суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону з огляду на таке.
Так, згідно зі статтею 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Однак, позивачем подано позов без дотримання вказаних вимог.
Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Статтею 141 СК України встановлено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, і розірвання шлюбу між ними не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з частинами першою, другою статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Зі змісту позовної заяви не вбачається, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дитини.
Разом з тим, в позовній заяві зазначено, що діти, в тому числі ОСОБА_3 , після розірвання шлюбу з відповідачем проживають із позивачем.
При цьому позивач у позовній заяві не зазначив, у чому полягає спірність правовідносин, що склалися між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, чим це підтверджується і чому не може бути вирішено сторонами у безспірному порядку.
Таким чином, позивачем позовні вимоги в цій частині жодним чином не обґрунтовані.
До того ж, позивачем надано копію витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Васильківської міської ради № 10 від 19 листопада 2024 року, за змістом якого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 комісією вирішено надати термін для примирення та налагодження відносин між батьками та дітьми.
Тобто, остаточного рішення за результатом розгляду заяви про визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування не ухвалено.
Виходячи з наведеного, позивачеві необхідно визначитися зі своїми позовними вимогами, навести обґрунтування цих позовних вимог та зазначити докази на підтвердження кожної обставини.
Частиною п'ятою статті 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, позивачем не надано доказів обставин, зазначених в позовній заяві, щодо місця проживання дітей разом з позивачем.
Також, відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо, зокрема, місця проживання дитини, обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи для забезпечення проведення оцінки потреб сім'ї з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов'язки з виховання дитини та догляду за нею.
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 зазначив, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Однак, позивач не додав до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно:
- викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання дітей з батьком, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей;
- надати документи на підтвердження місця проживання дітей разом з позивачем;
- надати висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей або ж вмотивовану відмову даного органу у розгляді його звернення.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суд
постановив:
1. Залишити без руху позовну заяву.
2. Надати позивачу строк у п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків заяви, наведених у мотивувальній частині ухвали.
3. Направити (вручити) позивачу (його представнику) копію цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя О.В. Попович