справа № 361/14690/25
провадження № 2-н/361/2615/25
про відмову у видачі судового наказу
23 грудня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільна компанія ?Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
встановив:
18 грудня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільна компанія ?Нафтогаз України» звернулась до суду із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, в якій просить стягнути заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 30012,67 грн. та судовий збір у розмірі 242,24 грн. 24 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За змістом ч. 5 ст. 19 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду з вимогою про стягнення коштів з ОСОБА_1 , при цьому до матеріалів справи долучено Інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №455006010 від 04.12.2025 року, де зазначено, що будинок за адресою; АДРЕСА_1 є приватною спільною частковою власністю, ОСОБА_1 має частки, ОСОБА_2 має частки. При цьому в заяві не обґрунтовано чому вимога про стягнення боргу пред'явлено тільки до ОСОБА_1 .
Таким чином, заявлену вимогу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ не можна розцінювати як безспірну, а тому така вимога не підлягає розгляду в наказному провадженні.
Керуючись ст. 165, 258-260 ЦПК України, суд,
постановив:
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Газорозподільна компанія ?Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Н.В. Ведмідь