29 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9544/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Трофименко Поліна Валеріївна Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області до Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про:
- визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт археології: група курганів (3) м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11, 281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища та не подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- зобов'язання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт археології: група курганів (3) м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11,281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області протягом тривалого часу не здійснював належних дій щодо охорони культурної спадщини, зокрема, було виявлено ряд недоліків щодо невиготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - групу курганів, та не було здійснено подання пропозиції до уповноваженого органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. На думку прокурора, відповідач своєю бездіяльністю порушив не тільки норми чинного законодавства, що може призвести до тяжких наслідків, а й один із ключових напрямків державної політики - належне збереження та використання культурної спадщини шляхом здійснення комплексних заходів.
Ухвалою суду від 15.07.2025 позовну заяву Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору.
21.07.2025 позивачем усунуто недоліки позовної заяви, шляхом надання документа про сплату судового збору.
Ухвалою суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа: Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
У наданому до суду 11.08.2025 відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечував та вказав, що обов'язок забезпечення складення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини законодавцем покладено на уповноважений орган яким є, відповідно до чинного законодавства, Полтавська обласна державна (військова) адміністрація, тому виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вказує на те, що він є неналежним відповідачем у справі, а прокурор у даному випадку не може бути суб'єктом звернення до суду. Тому відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, й просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суду 19.08.2025, прокурор наполягає на тому, щоб позов задовольнили у повному обсязі, адже відповідно до чинного законодавства, до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать виконавчий комітет міської ради. Відповідно, бездіяльність відповідача порушує норми діючого законодавства, що регулює відносини у сфері охорони культурної спадщини. Крім того, позивач вказує на те, що прокурор є належним суб'єктом звернення у даному випадку, враховуючи всі вжиті заходи під час перевірки підстав для представництва в суді.
12.09.2025 до суду надійшли додаткові пояснення Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області у яких позивач звертає увагу на те, що він є належним суб'єктом звернення, й просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
16.09.2025 до суду від виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли додаткові пояснення та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. Відповідач у додаткових поясненнях стверджує, що виконавчий комітет міської ради може виступати замовником облікової документації, проте зобов'язання щодо забезпечення складання облікової документації покладається на обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Також, відповідач вказує, що виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є органом охорони культурної спадщини, а відповідно до законодавства, на території Кременчуцької міської територіальної громади, таким органом є Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що підзвітний Кременчуцькій міській раді та її виконавчому комітетові.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що для всебічного та об'єктивного розгляду справи, правильного застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права потрібно залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
10.10.2025 до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації.
Ухвалою від 20.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Ухвалою від 27.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про залучення до участі у справі Міністерство культури та стратегічних комунікацій України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спорту на стороні відповідача.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації № 76 від 23.02.2022 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590» затверджено перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Кременчуцької міської територіальної громади, згідно якого включено об'єкт археології: група курганів (3), місцезнаходження - м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11, 281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища.
Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області на адресу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надіслано лист від 07.02.2025 року за вихідним номером №52-1980ВИХ-25, у якому просить повідомити про вжиті заходи з метою внесення відомостей про об'єкт культурної спадщини - Групу курганів (3), до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
26.03.2025 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надано відповідь на лист за вихідним номером № 01-63/3397, у якій відповідач вказував, що Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації листом від 30.06.2022 № 01-20/843 повідомив виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про занесення 8 об'єктів археології до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини Кременчуцького району Полтавської області відповідно до розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 23.02.2022 № 76 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 15.10.2020 № 590». Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 23.11.2021 «Про затвердження програми з охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища Кременчуцької міської територіальної громади на 2022-2026 роки» затверджено програму з охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища Кременчуцької міської територіальної громади на 2022-2026 роки. Вищевказана Програма передбачає виділення грошових коштів на виготовлення облікової документації на об'єкти археології.
Відповідно, Кременчуцькою окружною прокуратурою було спрямовано ряд запитів, а саме до Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації від 27.05.2025 року за № 52-7984ВИХ-25, у якому просить надати інформацію про вжиті охоронні заходи як Департаментом, так і виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
У своїй відповіді від 10.06.2025 року за № 01-20/1051 на вищевказаний запит, Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації, повідомив, що Кременчуцька міська рада, інший уповноважений орган з питань виготовлення відповідної облікової документації (її складової частини) на зазначені в запиті об'єкти на адресу Центру не звертались, а звертались тільки щодо надання кошторисів на роботи. Також у відповіді зазначається, що на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини, об'єкти археології, для внесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не подавались у зв'язку із відсутністю відповідної розробленої облікової документації.
Крім того, позивачем спрямовано запит від 27.05.2025 року за №52-8001ВИХ-25 до Директора Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради В'ячеславу Шерстюку, в якому просить надати інформацію щодо належного замовника розроблення облікової документації на об'єкт археології група курганів (3) - м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11, 281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища, з посиланням на норми чинного законодавства. До того ж, запитувалась інформація щодо того, чи зверталась Кременчуцька міська рада чи інший уповноважений орган з питання виготовлення облікової документації, та чи виділялись кошти (або ж плануються виділятись) обласного бюджету на проведення робіт з розроблення документації.
09.06.2025 року Комунальний заклад «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради надав відповідь за № 01-23/217 на запит від 27.05.2025 року за № 52-8001ВИХ-25, у якій повідомив наступне: занесенням щойно виявлених об'єктів археології до Державного реєстру нерухомих пам'яток України займається Міністерство культури і стратегічних комунікацій на підставі розгляду розробленої уповноваженим органом облікової документації, відтак щодо інформації про звернення Кременчуцької міської ради щодо занесення до Реєстру відомостей нічого не відомо. Крім того, у відповіді на запит вказано, що Кременчуцька міська рада, інший уповноважений орган з питань виготовлення облікової документації на адресу Центру не зверталися, але Кременчуцька міська рада зверталась з проханням надати кошториси на роботи з виготовлення облікової документації, відповідні кошториси були надані.
Також, позивач звертався із запитом від 28.05.2025 року за №52-8018ВИХ-25 до Кременчуцької міської ради, в якому просить повідомити, які протягом трьох років з 23.02.2022 (розпорядження Полтавської облдержадміністрації № 76), вживаються міською радою заходи з метою виготовлення облікової документації та надання пропозицій Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації на включення цих об'єктів в Державний реєстр нерухомих пам'яток України. Також у запиті прокурор просить повідомити, які програми, за наявності, приймались з метою реалізації завдань щодо виготовлення облікової документації (з долученням відповідної програми, документів з її реалізації, які були видатки на їх реалізацію тощо) або інші охоронні заходи.
У відповіді міської ради, лист № 01-36/11154 від 26.06.2025 року, зазначено, що 19.03.2025 звернулась до Комунального закладу «Центр охорони та досліджень пам'яток археології» Полтавської обласної ради щодо визначення обсягу, складу та кошторисної вартості договірних робіт з археологічного дослідження археологічної спадщини Кременчуцької міської територіальної громади по кожному окремому об'єкту. У листі відповідач повідомляє, що станом на 10.04.2025 року вартість виготовлення облікової документації складає 165 693,63 грн.
Рішенням від 23.11.2021 «Про затвердження програми з охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища Кременчуцької міської територіальної громади на 2022-2026 роки» затверджено програму з охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища Кременчуцької міської територіальної громади на 2022-2026 роки та відповідно до вказаної програми закладено 70 000 грн на рік з метою фінансування виготовлення облікової документації на пам'ятки та щойно виявлені об'єкти археології на 2022-2026 роки.
Відповідно, з метою виготовлення облікової документації на об'єкти археології необхідно виділити додаткові кошти з міського бюджету, а тому Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області ініціювало внесення змін до вищезазначеного рішення від 23.11.2021 року. Рішенням Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.07.2025 внесено зміни до рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області 23.11.2021 «Про затвердження програми з охорони культурної спадщини і збереження історичного середовища Кременчуцької міської територіальної громади на 2022-2026 роки», а саме, збільшено орієнтовні обсяги фінансування для виготовлення облікової документації на пам'ятки та щойно виявлені об'єкти археології до 280 тис. грн за 2025 рік, та 70 тис. грн. на 2026 рік.
Тобто, з встановлених обставин справи можна констатувати, що після направлення листа від 07.02.2025 року Кременчуцькою окружною прокуратурою Полтавської області на адресу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, остання почала вживати заходів для здійснення охоронних заходів культурної спадщини.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частина четверта цієї ж статті вказує, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру» від 14.12.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII).
Статтею 1 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Так, згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді, у разі порушення або загрози порушення її інтересів, лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
У справі № 925/1133/18 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 червня 2024 року констатувала, що: прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:
відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах;
орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
У пункті 43 постанові Верховного Суду від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22 Суд звернув увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (пункт 44 постанови від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18, зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Відповідно до вимог п.4.9 розділу IV Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013р. №158 на Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідно покладено обов'язок координувати стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймати рішення про зобов'язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
Отже, Міністерства культури та стратегічних комунікацій України є органом, який спеціально уповноважений державою на виконання функцій у спірних правовідносинах, зокрема, в частині здійснення контролю за виконанням нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини.
Суд встановив, що Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області під час перевірки підстав для представництва в суді скеровувала запити до уповноважених органів для складання облікової документації. Крім того, 28.05.2025 року за №52-8017ВИХ-25 позивач надіслав запит до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України з метою з'ясувати питання щодо факту звернення Кременчуцької міської ради, Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації, інших уповноважених органів з відповідною заявою щодо внесення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, та щодо того чи вживались Міністерством координаційні заходи з метою спонукання до виготовлення облікової документації.
На момент звернення до суду прокуратурі відповідь на даний запит не надійшла, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача з приводу того, що у даному випадку наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у суді.
Правове регулювання даних правовідносин здійснюється на підставі спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-ІІІ) та Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок № 158).
Зі змісту преамбули Закону №1805-ІІІ вбачається, що об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об'єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Положеннями статті 1 Закону №1805-ІІІ передбачено, що об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону №1805-ІІІ, одним із видів об'єктів культурної спадщини є археологічні - рештки життєдіяльності людини (нерухомі об'єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов'язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації.
Крім того, норми цієї статті встановлюють, що охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Пункт 1.3 Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 визначає, що система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи не занесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам'яток.
Пункт 2.1 цього ж Порядку визначає, що виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Відповідно до положень статті 1 Закону №1805-ІІІ, облікова документація - це документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку (пункт 4.8 Порядку № 158).
Частина 1 статті 13 Закону №1805-ІІІ передбачає, що об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту б частини 1 статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням громадських об'єднань, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частина 2 цієї ж статті передбачає, що об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об'єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об'єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.
Стаття 1 Закону №1805-ІІІ містить визначення поняття «щойно виявлений об'єкт культурної спадщини», під яким розуміється об'єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об'єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Позивач стверджує, що в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України немає жодної пам'ятки нерухомої культурної спадщини національного чи місцевого значення об'єкта археології - кургану, що знаходяться на території Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
З матеріалів справи відомо, що згідно Розпорядженням голови облдержадміністрації № 76 від 23.02.2022 група курганів (3), місцезнаходження - м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11, 281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища є об'єктом археології та має статус щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, і відповідно щодо нього мають здійснюватись охоронні заходи спеціально уповноваженими органами як об'єкт культурної спадщини.
Згідно із частиною 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать: обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Вищезазначеним розпорядженням органам місцевого самоврядування рекомендовано в установленому законодавством порядку забезпечити виготовлення облікової документації відповідно до вимог наказу Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 «Про внесення змін до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» та забезпечити подання облікової документації на розгляд Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Департаменті культури і туризму облдержадміністрації.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Стаття 5 Закону України цього ж Закону визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону №280/97-ВР).
Одночасно, пп. 10 п. б ст. 32 Закону №280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту.
При цьому, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом (пп. 3 п. а ст. 33 Закону №280/97-ВР).
Також, повноваження спеціально уповноважених органів передбачені частиною 2 статті 6 Закону №1805-ІІІ, відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України.
Судом встановлено, що п.п. 3.7.16 Регламенту виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до делегованих повноважень виконкому належить організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників, а п.п. 3.8.19 покладено забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.
Підпунктом 3.9.3 цього ж Регламенту до власних (самоврядних) повноважень виконкому належить внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом.
Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на відповідача - виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області покладається обов'язок щодо забезпечення виготовлення облікової документації та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про занесення об'єкта археології: група курганів (3) м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11, 281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Таким чином, наведене свідчить про невиконання Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вищезазначених підзаконних актів, та в підсумку, бездіяльність такого.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та частини 3 статті 53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури Кременчуцька окружна прокуратура Полтавської області (проспект Свободи, 4а, м. Кременчук, Полтавська область, 39601) до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Площа Перемоги, буд. 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600), третя особа: Департамент культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Соборності, буд. 45, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, що полягає у невиконанні вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт археології: група курганів (3) м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11, 281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища та не подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Зобов'язати Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - об'єкт археології: група курганів (3) м. Кременчук, район Нафтопереробного заводу - Молодіжний мікрорайон, за 0,6 - 0,7 км на південний схід від залізничної платформи Кагамлицька (11,281 км), між заводом АТ «Укртатнафта» та мікрорайоном Молодіжний і на тій же відстані від міського кладовища та подати пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації про занесення його до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва