29 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 520/2886/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про збільшення позовних вимог у справі №520/2886/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 01.09.2024 по грудень 2024 року суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.09.2024 по грудень 2024 року на підставі частин другої та третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 - 3028 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 матеріали адміністративної справи №520/2886/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Розпорядженням голови Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 №03-04/8 передано адміністративну справу №520/2886/25 до Другого апеляційного адміністративного суду як суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2025 визначено підсудність справи №520/2886/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Полтавському окружному адміністративному суду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 28.03.2025, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/2886/25 передано до провадження судді Канигіній Т.С.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (у складі судді Канигіної Т.С.) від 01.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2025 №549 у зв'язку із призначення судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 №954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 №69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату від 19.12.2025 №14/19 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С.", призначено повторний автоматизований розподіл справи №520/2886/25.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.12.2025 справу передано судді Ясиновському І.Г.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 прийнято справу до провадження. Вирішено розгляд справи розпочати спочатку та проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд враховує, що 10 квітня 2025 року на електронну пошту суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач збільшує позовні вимоги шляхом їх викладення в такій редакції:
- визнати протиправними дії Харківського окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01.09.2024 по дату винесення рішення суддівської винагороди, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 грн;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд провести нарахування та виплату судді Харківського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду з 01.08.2024 по дату винесення рішення у даній справі на підставі частин другої та третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 - 3028 грн, на 01.01.2025 - 3028 грн, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.
Згідно зі статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не встановлений окремий порядок розгляду заяв про збільшення позовних вимог, суд, з огляду на зміст заяви та фактичні обставини справи, дійшов висновку про можливість розглянути заяву без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), тобто в тому ж порядку, в якому здійснюється розгляд справи.
З урахуванням наведеного, суд визнав за можливе провести розгляд заяви без участі учасників справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши вказану заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС), за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням ЄСІТС в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною шостою статті 18 КАС України визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до абзацу 3 частини восьмої цієї статті особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Водночас реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом (абзац 1 частини восьмої статті 18 КАС України).
Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством передбачено, що особи, визначені частиною шостою статті 18 КАС України, зокрема й інші особи, які зареєстрували свої електронні кабінети в ЄСІТС в добровільному порядку, можуть подавати документи до суду або в паперовій формі, або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС системи.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (тут і далі по тексту - Положення, у редакції від 05.09.2024), до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Тобто лише ті особи, які не зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС та не мають зареєстрованих електронних кабінетів в ЄСІТС, мають можливість подати документи до суду в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 у справі №400/14570/23 та від 30 вересня 2025 року у справі №380/4939/25
В межах даної справи ОСОБА_1 надіслала на електронну адресу Полтавського окружного адміністративного суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, що засвідчено кваліфікованим електронним підписом.
Водночас згідно з відповіддю про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_1 має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, ОСОБА_1 - фізична особа, яка на момент звернення до суду мала зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», подала заяву про збільшення позовних вимог на електронну пошту суду без використання підсистем ЄСІТС, що не може вважатися належним способом звернення до суду.
Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Позивач не обмежений у праві звернутися до суду з відповідною заявою в паперовій формі шляхом її подання як особисто до канцелярії суду, так і через представника або засобами поштового оператора, у тому числі у разі технічних обмежень при поданні через засоби ЄСІТС системи.
Відтак, суд наголошує на обставинах того, що обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 21.07.2021 у справі № 9901/76/21 зроблено висновок про те, що звернення з позовною заявою у спосіб, який не передбачений чинним процесуальним законодавством, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, як такої, що подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до частини шостої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на викладене, суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду із заявою про збільшення позовних вимог у випадку усунення обставин, які стали підставою для повернення відповідної заяви заявнику. Зокрема, заявник не позбавлений права звернутися із новим позовом, який міститиме такі позовні вимоги.
Таким чином, заяву позивача про збільшення позовних вимог слід повернути заявнику.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 44, 47, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у прийнятті до розгляду та повернути заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у справі №520/2886/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.Г. Ясиновський