29 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9496/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Міністерство оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 220854,90 грн.
Свої вимоги позивач мотивує наявністю у відповідача заборгованості зі сплати витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві, а також яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, проте була повернута до суду із відміткою пошти "адресат відмовився".
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подала.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
Наказом начальника Військового інституту від 31.08.2015 № 180 на підставі наказу Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 20.08.2015 року № 2563-33 відповідач зарахований до списків особового складу Військового інституту за спеціальністю Геоінформаційні системи і технології» та зарахований на всі види забезпечення з 29.08.2015.
29.08.2015 відповідно до “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, між Міністерством оборони України в особі начальника Військового інституту та Відповідачем було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищого навчального закладу (копія додається).
На підставі наказу Ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 07.07.2017 № 1671-33, відповідно до наказу начальника Військового інституту (по особовому складу) від 10.07.2017 № 6 РС з Відповідачем достроково припинено (розірвано) контракт про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість, через службову невідповідність.
Відповідно до наказу начальника Військового інституту (по стройовій частині) від 10.07.2017 № 134 Відповідача виключено із списків особового складу з 10.07.2017.
Згідно з довідками-розрахунками відповідних служб Військового інституту витрати на утримання Відповідача пов'язані: з грошовим забезпеченням - 158279,04 грн., з речовим забезпеченням - 9304,10 грн., з продовольчим забезпеченням - 50981,76 грн, із забезпечення комунальними послугами та енергоносіями складають 2290,00грн., Загальна сума витрат на утримання Відповідача становить 220854,90 грн.
Після відрахування з Військового інституту Відповідач вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Заборгованість по сплаті витрат на утримання була передана до військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується “підтвердженням до грошового атестату» серії ЗУ №326949 надісланого Військовому інституту. Згідно пункту 6 вказаного “підтвердження до грошового атестату» за ОСОБА_1 числиться заборгованість у розмірі 220854, 90 грн. “Підтвердження до грошового атестату на ОСОБА_1 підписано тво командира військової частини полковником ОСОБА_2 та начальником фінансового органу.
29.05.2025 Військовим інститутом Київського національного університету імені Тараса Шевченка був направлений лист вих. №5 08/2298 до військової частини НОМЕР_1 стосовно стягнення коштів з Відповідача.
05.06.2025 позивачу надійшов лист з військової частини вх. № 5081 про те, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2018 № 187 солдата ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас та направлено на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач ознайомився із сумою заборгованості отримавши примірник витягу з наказу начальника Військового інституту від 10.07.2017 № 134, що підтверджується: підписом Відповідача на витязі з наказу (копія додається); підписом Відповідача в Книзі реєстрації приписів військовослужбовцям, які вибувають до нового місця служби (копія додається).
Також, Військовим інститутом було направлено лист від 26.06.2025 № 18/1658 до Відповідача із вимогою про погашення суми витрат на утримання у добровільному порядку у зв'язку з відрахуванням через недисциплінованість.
Відповідач станом на день звернення до суду із позовом витрати на утримання в добровільному порядку не відшкодував.
З огляду на несплату відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності), в інших випадках, передбачених законом, та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "з", "и" пункту 1, підпунктів "д", "е", "ж", "з" пункту 2 та підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, відповідно до порядку та умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за наявності), у зв'язку з припиненням громадянства України та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб сержантського, старшинського або офіцерського складу після закінчення відповідно закладу фахової передвищої військової освіти, вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 і підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти (далі - витрати) визначений Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (надалі - Порядок №964).
Пунктами 3, 4 та 5 Порядку № 964 визначено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг.
Порядок розрахунку витрат встановлюється Міноборони та центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти.
Витрати відшкодовуються в повному розмірі: курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк базової військової служби до вступу в заклад фахової передвищої військової освіти, вищий військовий навчальний заклад, військовий навчальний підрозділ закладу вищої освіти, а також курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк; особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (10 років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів “д», “е», “з», “и» пункту 1, підпунктів “д», “е», “ж», “з» пункту 2 і підпункту “в» пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», - за весь період навчання.
Витрати відшкодовуються в розмірі різниці суми витрат з утримання курсантів і витрат з утримання громадян України, що пройшли базову військову службу: курсантами, які навчалися менше встановленого законодавством строку базової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк базової військової служби, - за весь період навчання, який відповідає строку базової військової служби.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
На виконання вказаного пункту 3 Порядку №964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 №419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення; продовольче забезпечення; речове забезпечення; медичне забезпечення; перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад; оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Положеннями пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ
Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.
У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.
Системний аналіз викладених норм свідчить, що дострокове розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, є підставою для відшкодування ним витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Доказів перерахування відповідачем витрат, пов'язаних з утриманням у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в сумі 220854,90 грн, до суду не надано.
Таким чином, адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Зважаючи на те, що позивачем є суб'єкт владних повноважень, доказів на підтвердження понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не надано, тому суд не вбачає підстав для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Ю.Здановської, 81, м.Київ, код ЄДРПОУ 22994521) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) на користь Міністерства оборони України в особі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (код ЄДРПОУ 22994521) кошти у розмірі 220854,90 (двісті двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири гривні дев'яносто копійок) на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Г.В. Костенко