Справа № 420/32266/25
29 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому, просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку як військовозобов'язаного.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 , виправити недостовірні відомості Єдиного державного реєстру призовників щодо ОСОБА_1 , які полягають у перебуванні ОСОБА_1 на військовому обліку, виключити його з військового обліку як військовозобов'язаного, та поновити у вказаному реєстрі дані про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку за станом здоров'я наступного змісту «не підлягає призову на військову службу під час мобілізації (за хворобою) на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що позивач в 2022 році за станом здоров'я був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що свідчить запису військовому квитку - від 31 травня 2022 року - «не підлягає призову на військову службу під час мобілізації (за хворобою) на підставі абз. 3 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначений запис зроблений на підставі Протоколу № 4 від 31 травня 2022 року засідання військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в 2023 році позивачем отримано Довідку військово-лікарської комісії № 232 від 27 січня 2023 року. Але із змісту військово-обліковому документу, доступ до якого отримано із використанням програми «Резерв +» - позивачу стало відомо, що його було знову взято на військовий облік. При цьому, відповідач у листі від 05.04.2025 р. № 3110 підтвердив, що 27.02.2025 р. за невідомих обставин, можливо, технічної помилки оператора ЄДР «Оберіг», ОСОБА_1 був поновлений на військовому обліку з новим військовим ідентифікаційним номером « НОМЕР_1 ». У липні 2025 р. позивач звертався до Відповідача із заявою поновити дані в усіх передбачених законодавством України реєстрах (зокрема у ЄДР «Оберіг») про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Проте, листом від 18.08.2025р. Відповідач, покликаючись на пункт 58 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 щодо одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації запропонував ОСОБА_1 особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 для оновлення військово-облікових даних. Представник позивача зауважує, що предметом листа Позивача від 05.04.2025р. було усунення невідповідностей, зазначених у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (помилкові дані про поновлення на військовому обліку) у порівнянні із даними його військово-облікового документу (вірні дані про виключення його з військового обліку). Вважаючи дії відповідача щодо не поновлення у реєстрі дані про виключення позивача, з військового обліку за станом здоров'я наступного змісту «не підлягає призову на військову службу під час мобілізації (за хворобою) на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач не скористався правом у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому ухвали суду від 06.10.2025 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позивну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 07.10.2025 року, що підтверджується відповідною довідкою, наявної в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 06.10.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Даною ухвалою зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів, зокрема, докази взяття позивача на військовий облік або зняття його з обліку та інші докази, які стосуються спірних питань.
Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 як військовозобов'язаний.
27 січня 2023 року військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 видано Довідку про те, що 31.05.2022 року за результатами медичного огляду солдата ОСОБА_1 , на підставі статті 60 “а» Графи II Розкладу хвороб, графи _ ТД1 визнаний непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку. Підстава - Протокол № 4 від 31 травня 2022 року.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , у графі 32 « Відмітка про звільнення від військового зобов'язання» зроблено запис від 31.05.2022 р. про те, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 виключений з військового обліку по розділу ІІ статі 60 “А» наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р..
За даними Військово-облікового документу ЄДР «Оберіг» станом на 05.04.2025р. ОСОБА_1 (військовий ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 як особа, яка користується правом на відстрочку до 09.05.2025р. на підставі п.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
05.04.2025р. листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 3110 на адвокатський запит від 19.03.2025 року № 19/03/2025 повідомлено представника позивача, зокрема
- згідно даних картотеки архівного обліку громадянин України ОСОБА_1 (військовий ідентифікаційний номер « НОМЕР_4 »), 1977 р.н., був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 20 травня 2024 року в зв'язку зі зміною реєстрації місця проживання (витяг 2024/005819213 від 20.05.2024 року).
- під час розгляду наявних матеріалів щодо ОСОБА_1 , на підставі записів у військовому квитку НОМЕР_2 виданим ІНФОРМАЦІЯ_7 30 листопада 1995 року та оригіналу довідки ВПК ІНФОРМАЦІЯ_3 № 232 від 27 січня 2023 року, зазначений громадянин був виключений з військового обліку військовозобов'язаних (протокол засідання ВЛК № 4 від 31 травня 2022 року).
- відповідно до пп. 3 п.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» були зроблені записи в обліковій картці на громадянина ОСОБА_1 (додаток 1) та внесені відповідні відомості про прийняття на облік та його виключення з військового обліку до Сдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
- під час виконання адвокатського запиту стало відомо, що громадянин ОСОБА_1 27 лютого 2025 року за невідомих обставин, можливо, технічної помилки оператора ЄДР «Оберіг», був поновлений на військовому обліку з новим військовим ідентифікаційним номером « НОМЕР_1 ». Згідно відомостей «Журналу знищення відомостей повторного запису з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (зареєстрованим за номенклатурою 2024 № 50 та розпочатим 05.01.2024 року), обліковий запис стосовно ОСОБА_1 був видалений, про що свідчить запис за № 409 від 27 лютого 2025 року (додаток 2).
- 17 березня 2025 року громадянин ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку був оголошений у розшук, матеріали направлені до органів Національної поліції для виконання.
- 24 березня 2025 року в зв'язку з самостійним прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 та наступним оформленням стосовно нього адміністративних матеріалів, було подане електронне звернення до НПУ щодо скасування розшуку.
- станом на 05 квітня 2025 року громадянин України ОСОБА_1 (військовий ідентифікаційний номер « НОМЕР_1 »), ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особа, яка користується правом на відстрочку до 09 травня 2025 року.
- стосовно ймовірних неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 буде прийняте рішення щодо інформування керівника Білгород - Дністровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
До цього листа додано копію облікової картки ОСОБА_1 , копію відомостей «Журналу знищення відомостей повторного запису з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (зареєстрованим за номенклатурою 2024 № 50 та розпочатим 05.01.2024 року).
07.07.205 р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою щодо поновлення даних в усіх передбачених законодавством України реєстрах (зокрема у ЄДР «Оберіг») про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. До цієї заяви додав - копії військового квитка ОСОБА_1 , лист ІНФОРМАЦІЯ_1 від 05.04.2025р. за вих №3110
30.07.2025 р. у зв'язку із неотриманням відповіді на вказану заяву, представником позивача був скерований до Відповідача адвокатський запит.
18.08.2025 р. листом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за № 7604 на адвокатський запит повідомлено представника позивача, що згідно з пунктом 58 Постанови Кабінету Міністрів України № 560, заявнику, гр. ОСОБА_1 треба особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оновлення військово-облікових даних.
Вважаючи протиправними діями відповідача щодо поновлення на військовому обліку як військовозобов'язаного, позивач звернувся з даним позовом до суду.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин ( далі- Закон № 2232-XII), зокрема
- військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. ( частини 1 та 3 статті 33 Закону № 2232-XII)
- військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( частина 5 статті 33 Закону № 2232-XII)
- персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ( частина 1 статті 34 Закону № 2232-XII)
- виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані непридатними до військової служби. (пункт 3 частини 6 статі 37 Закону № 2232-ХІІ)
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 ( далі - Порядок № 1487), зокрема
- військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. ( пункт 2 Порядку № 1487)
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначені в Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII), яким передбачено, зокрема-
- Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. ( стаття 1 Закону № 1951-VIII)
- держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. (частина 1 статі 5 Закону № 1951-VIII)
- до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. ( частина 1 статті 6 Закону № 1951-VIII);
- призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. ( пункт 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII);
- ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. ( частини 1 статті 14 Закону № 1951-VIII,
-актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (частина 3 статті 14 Закону № 1951-VIII).
- надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (ч.4 ст.14 Закону №1951-VIII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа (далі Порядок № 559), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яким визначено
- військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов'язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа».( пункт 1 Порядку № 559)
- військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559;
- відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. ( абзац перший пункту 3 Порядку № 559)
- відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через:
електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган). ( абзац третій пункту 3 Порядку № 559)
- у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви. ( пункт 4 Порядку № 559)
- військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції. ( пункт 5 Порядку № 559)
- військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:
Електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням його мобільного додатка;
Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони;
Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації). ( пункт 6 Порядку № 559)
- у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним. ( абзац 5 пункту 7 Порядку № 559)
- військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
1) прізвище;
2) власне ім'я (усі власні імена);
3) по батькові (за наявності);
4) дата народження;
5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів;
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку);
13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;
14) адреса місця проживання;
15) номери засобів зв'язку;
16) адреси електронної пошти (за наявності);
17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом;
18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі. ( пункт 8 Порядку № 559)
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення № 154), яким передбачено
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. ( пункти 1 Положення № 154);
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається. ( пункт 2 Положення № 154);
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони. (пункт 3 Положення № 154)
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.[…]
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. ( пунктом 7 Положення № 154
- завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. ( пункт 8 Положення № 154).
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов'язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов'язаним […].( пункт 9 Положення № 154).
- районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов'язаних і резервістів; оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних; забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони. ( пункт 11 Положення №154)
VI. Оцінка суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру, до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
При цьому, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов'язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку у паперовій формі або в електронній формі.
В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_2 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову у внесенні змін до відповідного Реєстру.
При цьому, приписи п.4 Порядку № 559 не передбачають обов'язкової особистої явки військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу для вирішення питання щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і у разі визнання його непридатним до військової служби.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у графі 32 « Відмітка про звільнення від військового зобов'язання» військового квитка серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 , міститься запис від 31.05.2022 р. про те, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 він виключений з військового обліку по розділу ІІ статі 60 “А» наказу Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р.
Внесення вказаного запису підтверджується довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.01.2023 р., якою підтверджено, що 31.05.2022 року за результатами медичного огляду солдата ОСОБА_1 , на підставі статті 60 “а» Графи II Розкладу хвороб, графи _ ТД1 визнаний непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку. Підстава - Протокол № 4 від 31 травня 2022 року.
25 березня 2025 року, із змісту військово-обліковому документу, доступ до якого отримано із використанням програми «Резерв +» позивачу стало відомо про повторне взяття на військовий облік.
У листі-відповіді від 05.04.2025р. № 3110, адресованому адвокату позивача, відповідач щодо вищевказаних обставин не заперечив. При цьому, повідомив, що поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку з невідомих обставин, можливо, технічної помилки оператора ЄДР «Оберіг», визнавши неправомірними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо поновлення записом за № 409 від 27 лютого 2025 року ОСОБА_1 на військовому обліку з новим військовим ідентифікаційним номером « НОМЕР_1 » шляхом видалення облікового запису стосовно ОСОБА_1 в Журналі знищення відомостей повторного запису з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (зареєстрованим за номенклатурою 2024 № 50 та розпочатим 05.01.2024 року).
У липні 2025 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив «невідкладно поновити дані в усіх передбачених законодавством України реєстрах (зокрема у ЄДР «Оберіг») про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Проте, листом-відповіддю від 18.08.2025 р. відповідач запропонував позивачу особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_2 та оновити військово-облікові документи відповідно до пункту 56 постанови Кабінету Міністрів України № 560, якою передбачено, зокрема, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тобто, за результатами розгляду заяви позивача відповідачем не надано доказів виправлення недостовірних відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно позивача, а саме щодо виключення з військового обліку у зв'язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку.
Суд зазначає, що обов'язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, створило для позивача негативні наслідки, а саме 17 березня 2025 року громадянин ОСОБА_1 за порушення правил військового обліку був оголошений у розшук, матеріали направлені до органів Національної поліції для виконання.
24 березня 2025 року в зв'язку з самостійним прибуттям ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_8 та наступним оформленням стосовно нього адміністративних матеріалів, було подане електронне звернення до НПУ щодо скасування розшуку.
Вказані обставини не заперечуються відповідачем у листі-відповіді від 05.04.2025р. № 3110.
Суд зауважує, що не виправлення недостовірних відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача своїх повноважень суперечить принципу правової визначеності.
Так, в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.
Відтак, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, а саме видалення облікового запису виключення позивача з військового обліку в Журналі знищення відомостей повторного запису з Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та не виправлення недостовірних відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом внесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за здійснення процедури видалення такого облікового запису.
При цьому, суд зауважує, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Тобто бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію покладеної на нього компетенції.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що в даних спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо не виправлення недостовірних відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом не внесення до нього запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 .
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийняті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас, згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі «Аксой проти Туреччини» (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі «Джорджевич проти Хорватії» (Djordjevic v Croatia), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 05.04.2025р. ОСОБА_1 (військовий ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 як особа, яка користується правом на відстрочку до 09.05.2025р.
Натомість суд зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до запису військового квитка визнаний непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, а отже втратив статус військовозобов'язаного.
Відтак, суд висновує, що виключення позивача з військового обліку на підставі визнання його рішенням ВЛК непридатним до військової служби за станом здоров'я унеможливлює вирішення питання його відстрочки згідно з пунктом 58 Постанови Кабінету Міністрів України № 560, як це вказує відповідач у листі від 18.08.2025 року.
З огляду на вказане, задоволення позову у частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що позивач пройшов у 2022 році військово-лікарську комісію та був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що не заперечується відповідачем, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача виправити недостовірні відомості Єдиного державного реєстру призовників шляхом внесення до нього запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 .
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
VII. Висновок суду.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах розгляду даної справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів на підтвердження порушення прав в межах заявлених вимог, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем за подання даного позову не сплачено судовий збір.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України " Про судовий збір " від 08.07.2011 року № 3674-VI ( далі - Закон №3674-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 гривні.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. ( частина 3 ст. 4 цього Закону).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем подано до суду позов в електронній формі, яким заявлено одну вимогу немайнового характеру, а відтак сума судового збору за подання даного позову складає 968,96 грн. ( 3028,00*0,4* 0,8).
Враховуючи, що позов задоволено частково через обранням судом більш ефективного способу захисту порушених прав позивача, ніж той, що був визначений ним у позові, тому сума несплаченого позивачем судового збору у розмірі 968,96 грн, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.77, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії. задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виправлення недостовірних відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом не внесення до нього запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_10 виправити недостовірні відомості Єдиного державного реєстру призовників шляхом внесення до нього запису про виключення ОСОБА_1 з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна