Справа № 420/42119/25
29 грудня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання контракту недійсним, зобов'язати вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
визнати контракт про проходження військової служби ОСОБА_1 недійсним у зв'язку з відсутністю його підпису на ньому;
застосувати наслідки недійсності контракту;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам 161 КАС України.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 грн.
З урахуванням зазначеного, судовий збір за подання вказаного позову становить 2422,40 грн. (0,4% від 3028,00 грн.*2).
До суду не надано доказів сплати судового збору.
Разом з тим, позивачем також подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому зазначає, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, призвані на навчальні (або спеціальні) збори, у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Крім того, відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (або відповідної статті КАС / ГПК - за потреби), суд з урахуванням майнового стану особи має право звільнити її від сплати судового збору.
Позивач вказує, що у зв'язку з проходженням військової служби та обмеженими фінансовими можливостями, сплата судового збору є для нього суттєвим фінансовим навантаженням.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а не п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» як зазначає позивач, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
За положеннями частини першої статті 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Зміст позовних вимог позивача у сукупності з наведеними в адміністративному позові обґрунтуваннями зводиться до того, що позивач не бажає проходити військову службу у зв'язку з чим просить визнати недійсним контракт про проходження служби та розглянути рапорт про звільнення з військової служби.
При цьому, позивач не надає доказів того, що його як військовослужбовця призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а зміст заявлених вимог свідчить, що вони не пов'язані з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосуються його службових обов'язків, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах.
Щодо врахування майнового стану позивача, суддя зазначає таке.
Відповідно до п.1, пп «а» п.2, ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є військовослужбовці.
Згідно з ч.ч. 2, 3 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Між тим, позивачем на підтвердження обмеженими фінансовими можливостями не надав жодних доказів.
Слід зазначити, що належними доказами отриманого доходу за попередній календарний рік є довідка пенсійного органу та податкового органу про отримані доходи за попередній календарний рік.
Таким чином, до суду не надано доказів сплати судового збору, а також не надано достатніх доказів на підтвердження неможливості сплати позивачем судового збору у встановленому законом розмірі.
Також, згідно з ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, позивач просить суд, зокрема, зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме:
визнати контракт про проходження військової служби ОСОБА_1 недійсним у зв'язку з відсутністю його підпису на ньому;
застосувати наслідки недійсності контракту;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога позивача про зобов'язання відповідача розглянути рапорт у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідних характер, від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності).
Разом з тим, позовна вимога про застосувати наслідки недійсності контракту не відповідає приписам ч. 1 ст. 5 КАС України.
Крім того, позивач просить визнати недійсним контракт про проходження військової служби, однак не зазначає його реквізитів (індивідуальних ознак): номер, дата.
Таким чином позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України, надавши до суду відповідне уточнення (з копією для відповідача).
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач в адміністративному позові покликається на контракт 2023 року.
В свою чергу про проходження служби саме за контрактом позивачу було відомо щонайменше з довідки військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2024 №4389, виданій позивачу для пред'явлення за місцем вимоги.
Відповідно до змісту вказаної довідки позивач з 23.05.2023 року перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
В свою чергу, позивач звернувшись до суду з пропуском строку, встановленого КАС України не подав клопотання про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору або доказами на підтвердження обставин, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, оформленого у відповідності до вимог КАС України адміністративного позову з його копією для відповідача, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду з відповідними доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання контракту недійсним, зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин