Справа № 640/24812/21
29 грудня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Маркет Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Маркет Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.04.2021 №327820416, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві;
визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.04.2021 №327830416, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у грудні 2019 року Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №423/26-15-05-04-04/37078565 від 18 грудня 2019 року та винесені податкові повідомлення-рішення №0002960504, №0002970504 та №0002980504 від 30 січня 2020 року.
Оскільки Позивач не погоджується з висновками акту тієї перевірки та відповідними податковими повідомленнями-рішеннями (адже задовго до проведення перевірки Позивачем було самостійно виправлено помилки та сплачено самостійно донараховані суми штрафу), зазначені повідомлення-рішення були оскаржені спочатку в адміністративному, а потім й в судовому порядку до Окружного адміністративного суду міста Києва.
23 листопада 2020 року Окружним адміністративний судом м. Києва було винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №640/28785/20.
Складаючи Акт про результати камеральної перевірки №30110/Ж5/26-15-04-16-18 від 14 квітня 2021 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, Відповідач помилково виходив з того, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість (які відображені в Акті, як сплачені з порушенням строків), є узгодженими. Проте, таке твердження не відповідає дійсності, адже розгляд справи №640/28785/20 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002960504, №0002970504 та №0002980504 від 30 січня 2020 року триває, і рішення по справі судом не винесене.
У відповідності до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 ПКУ, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Незважаючи на неодноразове повідомлення Позивачем Відповідача про судове оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень та безпосередню участь Відповідача у вказаній судовій справі, з незрозумілих Позивачеві причин Відповідач вніс до облікової картки Позивача суми донарахованого за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями податку на додану вартість та штрафних санкцій, що й спричинило штучний зсув сум сплачених Позивачем узгоджених поточних податкових зобов'язань та, відповідно, штучне порушення строків їх сплати.
Процесуальні дії
03.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт Маркет Плюс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2021 року прийнято до провадження справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.06.2022 року замінено відповідача на правонаступника та витребувано додаткові докази.
15.12.2022 року набрав чинності Закон України №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
Пунктами 4-7 Порядку №399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На виконання положень Закону №2825-IX та відповідно до Порядку №399, дану справу передано на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року, справа №640/24812/21 передана судді Потоцькій Н.В.
Згідно даних автоматизованої документообігу «Діловодство спеціалізованого суду», судове рішення по суті в адміністративній справі №640/24812/21 не ухвалено.
Ухвалою суду від 21.03.2025 прийнято до провадження справу №640/24812/21 в порядку спрощеного позовного провадження.
13.06.2025 року за вхід.№ЕС/59724/25 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: позивачем несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно декларацій за січень 2021 року, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020, листопад, грудень 2019 року, листопад 2018 року на загальну суму ПДВ 192407,20 грн., в т.ч. у сумі 123256,60 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у сумі 69150,60 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
ГУ ДПС у м. Києві правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 28.04.2021 №№327820416 та 327830416, виконавши обов'язок визначений статтею 19 Конституції України та законами України, а доводи, на які Позивач посилається у своїй позовній заяві не спростовують виявленні порушення контролюючим органом та не можуть прийматися до судом.
У грудні 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №423/26-15-05-04-04/37078565 від 18 грудня 2019 року, яким встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2017 року та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2017 року, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2017 рік.
За наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0002960504, №0002970504 та №0002980504 від 30 січня 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/28785/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ МАРКЕТ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2020 №0002960504, №0002970504, №0002980504.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/28785/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ МАРКЕТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Станом на час розгляду даної справи рішення у справі №640/28785/20 не ухвалено.
14.04.2021 ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, якою встановлено порушення вимог п. 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: позивачем несвоєчасно сплачено грошові зобов'язання з податку на додану вартість згідно декларацій за січень 2021 року, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020, листопад, грудень 2019 року, листопад 2018 року на загальну суму ПДВ 192407,20 грн., в т.ч. у сумі 123256,60 грн. із затримкою строків сплати до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у сумі 69150,60 грн. із затримкою строків сплати більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість від 28.04.2021 №327820416 у сумі 6162,83 грн. (123256,60 грн. х 5%) та №327830416 у сумі 6915,06 грн. (69150,60 грн. х 10%).
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом перевірки в даній справі є питання правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень про нарахування позивачеві штрафу за прострочення сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Отже, позивач має обов'язок сплачувати узгоджені грошові зобов'язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.
Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75. 1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
З аналізу положень ПК України слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
Як зазначалося вище, за результатом проведеної камеральної перевірки за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання, товариство з обмеженою відповідальністю «СПОРТ МАРКЕТ ПЛЮС» притягнуто до відповідальності.
Порушення термінів сплати ПДВ стосувалося як самостійно задекларованих сум, так і визначених контролюючим органом.
Так, суд звертає увагу, що за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість 14.04.2021 складено акт №30110/Ж5/26-15-04-16-18.
На підставі цього акту, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення №327820416 та №327830416 від 28 квітня 2021 року.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що у грудні 2019 року Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача, за результатами якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №423/26-15-05-04-04/37078565 від 18 грудня 2019 року, яким встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за червень 2017 року та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2017 року, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2017 рік.
За наслідками перевірки винесено податкові повідомлення-рішення №0002960504, №0002970504 та №0002980504 від 30 січня 2020 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №640/28785/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ МАРКЕТ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.01.2020 №0002960504, №0002970504, №0002980504.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/28785/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТ МАРКЕТ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Станом на час розгляду даної справи рішення у справі №640/28785/20 не ухвалено.
Відтак, грошові зобов'язання, визначені у вищевказаних повідомленнях-рішеннях, не набули статусу узгоджених, у розумінні пункту 56.18 статті 56 ПК України та не могли вважатися податковим боргом у значенні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Суд звертає увагу, що норми ПК України, зокрема статті 56 та підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, спрямовані на забезпечення реального та ефективного права платника податків на судовий захист. У цьому контексті відкриття провадження у справі, є юридично значимою обставиною, яка свідчить про початок процедури оскарження.
Суд також зазначає, що контролюючий орган не вправі зараховувати в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення неузгоджені зобов'язання. Податковий орган, отримавши від платника інформацію про початок процедури оскарження, має враховувати, що перебіг строків та процесуальні дії суду перебувають поза сферою контролю та впливу платника. Тривалий розгляд справи, пов'язаний з навантаженням суду чи дією Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», не може змінювати правової природи грошового зобов'язання та перетворювати його на податковий борг. Будь-яке інше тлумачення створювало б ризик штучного виникнення податкового боргу всупереч волевиявленню платника та підривало б гарантії ефективного судового захисту, передбачені статтею 55 Конституції України.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2025 у справі №320/49063/23.
Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов'язкове для суду та інших суб'єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
Отже, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 28.04.2021 №327820416 у сумі 6162,83 грн. (123256,60 грн. х 5%) та №327830416 у сумі 6915,06 грн. (69150,60 грн. х 10%) прийняті відповідачем за відсутності законних на те підстав.
Щодо доводів відповідача про порушення граничних строків сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає таке.
За результатами камеральної перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято ППР про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість від 28.04.2021 №327820416 у сумі 6162,83 грн. (123256,60 грн. х 5%) та №327830416 у сумі 6915,06 грн. (69150,60 грн. х 10%).
Головне управління ДПС у місті Києві наголошує на позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.06.2024 у справі №826/6809/18, у якій Верховним Судом зазначено, що саме у платника податків, а не у відповідного державного органу, існували договірні відносини з банком, цей банк у даному випадку надавав платнику податків відповідні банківські послуги як контрагент по господарському договору про банківське обслуговування. Позивач був вільний у виборі відповідного контрагенту (банку) для здійснення зберігання та переказів його коштів, тому невиконання своїх обов'язків банком-контрагентом відноситься до комерційних ризиків позивача, і не може бути перекладено на державу.
Разом з цим таке твердження не стосується фактичних обставин цієї справи, оскільки встановлене контролюючим органом порушення строків сплати відповідних зобов'язань були обумовлені зарахуванням сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу відповідно до положень пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0002960504, №0002970504 та №0002980504 від 30 січня 2020 року котрі позивачем оскаржено в судовому порядку.
Отже, враховуючи наведені обставини, у тому числі відсутність належних та достатніх доказів узгодженості грошових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями №0002960504, №0002970504 та №0002980504 від 30 січня 2020 року, суд дійшов висновку, що розрахунок штрафних санкцій здійснено відповідачем помилково, з урахуванням неправомірного зарахування сплачених позивачем грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу за неузгодженими податковими зобов'язаннями.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність застосування відповідачем штрафу за порушення строків сплати грошових зобов'язань та, як наслідок, про протиправність податкових повідомлень-рішень №327820416 та №327830416 від 28 квітня 2021 року.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з урахуванням вказаної норми КАС України на користь позивача належить стягнути 2270,00 грн. судових витрат, сплачених згідно квитанції №21245 від 02.09.2021 року.
Керуючись ст.ст.2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Маркет Плюс» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.04.2021 №327820416, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми «Ш» від 28.04.2021 №327830416, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт Маркет Плюс» (вул. Б. Хмельницького, 44, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ37078565) судові витрати за сплату судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спорт Маркет Плюс» (вул. Б. Хмельницького, 44, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ37078565, електронна пошта: bachevsky.e@sportmarketplus.com.ua)
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, ЄДРПОУ ВП 44116011, електронна пошта: kyiv.official@tax.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА