про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 рокусправа №380/24901/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати мені, ОСОБА_1 , грошового забезпечення за період з 09.03.2022 по 26.04.2023 із застосуванням для обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням заниженої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату мені ОСОБА_1 належного грошового забезпечення (включаючи посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію, додаткову винагороду та інші види) за період з 09.03.2022 по 26.04.2023, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме: за період з 09.03.2022 по 31.12.2022 - виходячи з мінімуму 2481,00 грн; а період з 01.01.2023 по 26.04.2023 - виходячи з мінімуму 2684,00 грн; з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби у частині;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати мені ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.04.2023 по 16.05.2025 із застосуванням заниженої розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиплати мені матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплату мені ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 28.04.2023 по 16.05.2025, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (на 01.01.2023 - 2684,00 грн, на 01.01.2024 - 3028,00 грн, на 01.01.2025 - 3028,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити мені матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2025 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (3028,00 грн);
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплату належних мені ОСОБА_1 при звільненні виплат, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, обчисленого з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2025 (3 028,00 грн), зокрема: одноразової грошової допомоги при звільненні (у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 38 повних календарних місяців служби); грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік; грошової компенсації за 168 діб невикористаної відпустки (126 діб щорічної основної та 42 доби додаткової як УБД);
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити мені компенсацію втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати сум, належних при звільненні.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
Згідно ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Загальні положення щодо строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1, 5 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд у постанові від 25.04.2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення ст.233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед ч.5 ст.122 КАС України.
Так, відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, що діяла до 19.07.2022 року), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч.2 ст.233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Окрім того, слід ураховувати, що відповідно до п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просив нарахувати та виплатити грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до ст.233 КЗпП України (19.07.2022 року).
У цьому контексті суд ураховує, що питання застосування ч.2 ст.233 КЗпП України за подібних обставин було предметом розгляду Верховним Судом у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі - Судова палата) у постанові від 21.03.2025 року у справі №460/21394/23.
У вказаному судовому рішенні Судова палата констатувала:
1) якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії ст.233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022 року, та були припинені на момент чинності дії ст.233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням ст.233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 року підлягають застосуванню норми ст.233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);
2) з урахуванням п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними ст.233 КЗпП України, почався 01.07.2023 року.
Суд вважає цей висновок застосовним у спірних правовідносинах і не вбачає підстав для відступу від нього.
Відповідно до підп.4.3 п.4 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22.052017 року №280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22.04.2021 року №104), начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
Згідно з підп.11.1 п.11 Правил, грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку, зокрема: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Відповідно до абз.1 підп.11.3 п.11 названих Правил, грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється в журналі реєстрації вихідної документації.
Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини (абз.5 підп.11.3 п.11 Правил №280).
Отже, у день звільнення з військової служби чи в день вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат.
Як наслідок, про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення військовослужбовець, який звільняється з військової служби або який вибуває до нового місця служби (навчання), дізнається або повинен дізнатися у день виключення його зі списків особового складу військової частини.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, зокрема у період з 09.03.2022 року по 26.04.2023 року - у Військовій частині НОМЕР_1 та в період з 26.04.2023 року по 16.05.2025 року - у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2023 року №108 позивач виключений зі списків особового складу частини (26.04.2023 року) та вибув до нового місця служби.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 16.05.2025 року №19 позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_4 та всіх видів забезпечення 16.05.2025 року.
Втім, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 22.12.2025 року.
При цьому, жодних обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем у позовній заяві не наведено, а судом з матеріалів позовної заяви не встановлено.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, суд дійшов висновку, що у цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 09.03.2022 року по 18.07.2022 року (включно) застосуванню підлягає ч.2 ст.233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по 16.05.2025 року - у редакції норми ч.2 ст.233 КЗпП України після 19.07.2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2024 року у справі №500/7140/23 та від 30.09.2025 року у справі №140/5706/24.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України №1-р/2025 від 11.12.2025 року (справа №1-7/2024(337/24)), суддя зазначає наступне.
Так, 11.12.2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила рішення №1-р/2025 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки конституційності положень ч.1 ст.233 КЗпП України.
Велика палата Конституційного Суду України дійшла висновку, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України та таке обмеження звужує зміст і обсяг гарантованих ст.43 Конституції України прав працівника на своєчасне одержання винагороди за працю, а також обмежує можливість реалізувати право на судовий захист, гарантоване ст.55.
У зв'язку з цим, Конституційний Суд України постановив, що положення ч.1 ст.233 КЗпП України у частині, яка стосується строку звернення працівника до суду з вимогами по виплату заробітної плати та інших належних йому виплат, є неконституційним та втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
Однак суддя зауважує, що положення ч.1 ст.233 КЗпП України поширювали свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну службу, в той час як до правовідносин, що стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, застосовуються положення ч.2 ст.233 КЗпП України.
Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, згідно ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому, на виконання вищевказаних вимог ч.1 ст.123 та ч.6 ст.161 КАС України, позивачу слід додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом (в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 16.05.2025 року) та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЛанкевич Андрій Зіновійович