про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі
29 грудня 2025 року м. ДніпроСправа № 755/3425/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 6 грудня 2019 року № 296749/03 щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року до 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року до 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 вересня 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 жовтня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження; розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку.
Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху після відкриття провадження у справі з таких підстав.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В рамках адміністративного судочинства:
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Позивач у позовній заяві серед іншого просить визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 6 грудня 2019 року № 296749/03 щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО».
Отже, обраний позивачем спосіб судового захисту - визнання незаконним рішення та його скасування, не відповідає способам захисту, визначеним частиною першою статті 5 КАС України.
Також позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО».
Вивченням змісту позовної заяви, доданих до позовної заяви документів та матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що протоколом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Подільський) від 24 липня 2018 року № 3079 позивачу з 11 липня 2018 року призначено пенсію за віком з урахуванням заробітної плати за період з 1 липня 2000 року по 31 травня 2018 року.
Отже, пенсія позивачу призначена. Наразі позивачу може бути лише перерахований розмір призначеної пенсії.
Таким чином, позивач має уточнити позовні вимоги в цій частині. Окрім того, позивач має визначити дату, за якої на її думку має бути перерахована пенсія.
Отже, позовній вимоги в цих частинах підлягають уточненню.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач у цій справі оскаржує рішення відповідача щодо відмови у врахуванні довідки від 12 липня 2018 року № 12/07-1 про заробітну плату за період з 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої «УКРЕЛЕКТРО» АК «УКРРЕСУРСИ», яке викладено у листі від 6 грудня 2019 року № 296749/03.
Отже, з дня отримання вищезазначеного листа позивач обізнана про те, що довідка від 12 липня 2018 року № 12/07-1 про заробітну плату за період з 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, видана «УКРЕЛЕКТРО» АК «УКРРЕСУРСИ», не врахована при обрахунку її пенсії.
До суду з цим позовом позивач звернулася 18 лютого 2022 року, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
До позовної заяви позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 6 грудня 2019 року № 296749/03 щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року до 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО», та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО» за період (початкову дату визначити неможливо, оскільки така не визначена самим позивачем) по 17 серпня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини тринадцятої статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089):
позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України;
заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 6 грудня 2019 року № 296749/03 щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року до 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО», та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО» за період (початкову дату визначити неможливо, оскільки така не визначена самим позивачем) по 17 серпня 2021 року, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява в частині позовних вимог про оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України м. Києві від 6 грудня 2019 року № 296749/03 щодо відмови у врахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року до 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО», та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням довідки про заробітну плату від 12 липня 2018 року вих. № 12/07-1 за періоди із 1 січня 1991 року по 31 грудня 1995 року, виданої в. о. начальника управління ДАК «УКРРЕСУРСИ» «УКРЕЛЕКТРО» за період (початкову дату визначити неможливо, оскільки така не визначена самим позивачем) по 17 серпня 2021 року, згідно з частиною п'ятнадцятою статті 171 КАС України буде залишена судом без розгляду.
Ухвалу направити відповідачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а позивачу - на поштову адресу, зазначену в позовній заяві - АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська