про залишення позовної заяви без руху
29 грудня 2025 року м. Київ № 320/62674/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України (адреса Україна, 04082, місто Київ, вул.Бережанська, будинок 7, ЄДРПОУ 33945469), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України щодо нарахування премії ОСОБА_1 у лютому 2018 року у розмірі 111 відсотків від посадового окладу;
- зобов'язати Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 премії за лютий 2018 року із застосуванням для розрахунку показника у розмірі 880 відсотків від посадового окладу ОСОБА_1 , що у лютому 2018 року складав 1250,00 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 із застосуванням абз. абз. 4-6 п. 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078 в фіксованому розмірі 2458,34 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;
- зобов'язати Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту України індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 2458,34 грн. в місяць у загальній сумі 142 583,72 грн. за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає така заява вимогам, установленим статтями 160, 161 та 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, визначений законом, а також чи відсутні інші підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Дослідивши подану позовну заяву на предмет дотримання процесуальних вимог щодо її форми, змісту та строків звернення до суду, суд дійшов висновку про її невідповідність вимогам процесуального закону, що зумовлює необхідність залишення позову без руху.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено загальний шестимісячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас частина третя статті 122 КАС України прямо допускає можливість встановлення цим Кодексом або іншими законами спеціальних строків звернення до суду, які підлягають застосуванню з пріоритетом перед загальним строком. Таким спеціальним строком є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
Разом з тим, положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України встановлюють тримісячний строк звернення до суду у справах, що виникають із трудових правовідносин, у тому числі пов'язаних з оплатою праці.
Аналізуючи співвідношення зазначених норм, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 дійшов висновку, що хоча частина п'ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою щодо загального шестимісячного строку, положення статті 233 КЗпП України у спорах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають пріоритет у застосуванні з огляду на гарантії своєчасного отримання винагороди за працю та принцип рівності працівників у цьому праві.
Отже, у справах даної категорії строк звернення до суду становить три місяці з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про ймовірне порушення свого права. При цьому обов'язок доведення моменту, з якого особа не могла дізнатися про таке порушення, покладається на позивача як на сторону, що заявляє відповідні вимоги.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач зазначає, що листом відповідача №7601-69/76 0150 від 08 січня 2025 року було підтверджено факт несвоєчасного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, а також відмовлено у її виплаті. Крім того, довідкою відповідача № 116/1 від 08 січня 2025 року про нараховане та виплачене грошове забезпечення підтверджується, що у лютому 2018 року позивачу було занижено одну зі складових грошового забезпечення, а саме премію.
Таким чином, з наведених самим позивачем обставин убачається, що про ймовірне порушення своїх прав на належне грошове забезпечення він дізнався не пізніше січня 2025 року. Водночас звернення до суду відбулося 18 жовтня 2025 року, тобто з пропуском установленого тримісячного строку звернення до суду більш ніж утричі.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин його пропуску та додати докази на їх підтвердження. Однак до позовної заяви заява про поновлення строку звернення до суду не додана, а у її змісті не наведено обставин, які могли б бути визнані судом поважними причинами пропуску строку.
Суд також звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду тривале листування з органами державної влади, у тому числі з метою досудового врегулювання спору, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки така обставина не має об'єктивного та непереборного характеру і не позбавляє особу можливості своєчасно реалізувати право на судовий захист. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що поновлення пропущених процесуальних строків є винятком із принципу правової визначеності та допустиме лише за наявності об'єктивних, непереборних та незалежних від волі особи причин. При цьому навіть наявність поважних причин не є автоматичною підставою для поновлення строку, а кожна ситуація підлягає індивідуальній оцінці з урахуванням балансу між правом на доступ до суду та інтересами стабільності правовідносин.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовну заяву подано з пропуском установленого законом строку звернення до суду без подання заяви про його поновлення та без наведення і підтвердження поважних причин такого пропуску, що свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, визначених статтями 160 та 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.