Ухвала від 29.12.2025 по справі 200/7847/25

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про прийняття до провадження та залишення позовної заяви без руху

29 грудня 2025 року Справа №200/7847/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., одержавши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо обмеження основного розміру пенсії, гарантованого ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2023 року; зобов'язання здійснити перерахунок основного розміру пенсії з 01.03.2023 року у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Розпорядженням від 24 грудня 2025 року № 624 повторно автоматично розподілено справу у зв'язку з перебуванням судді Давиденко Т.В. на лікарняному.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Трояновій О.В.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття адміністративної справи №200/7847/25 до свого провадження.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Згідно із частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частини 3 статті 122 КАС України, при цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого процесуальним законом у спорах цієї категорії, а саме:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.

Отже, вказаними нормами встановлений шестимісячний строк звернення до суду з позовом у вказаних правовідносинах.

Вирішуючи ж питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов'язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз'яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року №340/1019/19).

Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 зазначено, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Верховний Суд у справі № 240/12017/19 зазначив, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. За висновком Суду, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Суд звертає увагу, що пропущений строк звернення до суду з позовом може бути поновлений за наявністю поважних причин, проте позивач не зазначив об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від його волевиявлення або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що позбавили позивача можливості звернутися до адміністративного суду з даним позовом у встановлений процесуальним законодавством строк.

Позивач зазначив у позовній заяві, що відповідач обмежив максимальний розмір його пенсії з 01.03.2023 року та проводив індексацію пенсії наростаючим підсумком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме з моменту отримання пенсії після її перерахунку позивач дізнався про порушення відповідачем його права на щомісячної доплати до пенсії, та відповідно з цієї дати для нього розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду.

Позивач звернувся із даним позовом 30.09.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

В порушення вимог ч. 6 ст. 161 КАС України позивач не надав суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків, шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 9, 20, 31, 80, 32, 126, 248, 251, 256, 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до провадження адміністративну справу №200/7847/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Троянова

Попередній документ
132982971
Наступний документ
132982973
Інформація про рішення:
№ рішення: 132982972
№ справи: 200/7847/25
Дата рішення: 29.12.2025
Дата публікації: 31.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (27.03.2026)
Дата надходження: 23.03.2026
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії