Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 грудня 2025 року Справа№200/8292/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо не врахування при призначенні пенсії за віком статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» та стажу роботи; зобов'язання провести розрахунок пенсії з 23.03.2025 року відповідно до статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці», зарахував до загального стажу роботи період з 01.05.2002 року по 31.07.2002 року, з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року та зарахував до пільгового періоду роботи за списком №1 гірником підземним з повним робочим днем під землею з 27.09.1993 року по 31.12.1997 року, з 01.05.2002 року по 31.07.2002 року, з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
В установлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі, надавши докази сплати судового збору, та зазначивши, що виплата його пенсії розпочалася у липні 2025 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в строк подання відзиву копію пенсійної справи, довідку форми ОК-5, розрахунок стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсії за віком на підземних роботах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що при призначені йому пенсії не було враховано престижність шахтарської праці, та не зараховано до списку №1 періоди роботи гірником підземним з повним робочим днем під землею не зараховано період роботи з 27.09.1993 року по 31.12.1997 року, до загального та до пільгового не зараховано періоди роботи з 01.05.2002 року по 31.07.2002 року, з 01.07.2014 року по 30.06.2015 року. Вказані дії відповідача вважає протиправними, просив задовольнити позов.
Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач 02.04.2025 звернувся до уповноваженого органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058. Вказану заяву заява позивача була відпрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. За наслідком розгляду наданого пакету документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу пільговий стаж роботи позивача склав 12 років 7 місяців 5 днів: пільговий стаж роботи за Списком №1, обчислений на підставі коду обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, з 01.01.1998 по 31.08.1998, з 26.06.2000 по 30.12.2000, з 01.01.2001 по 31.12.2001, з 01.01.2002 по 30.04.2002, з 01.08.2002 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2004, пільговий стаж на провідних підземних професіях, обчислений на підставі коду обліку спеціального стажу ЗПЗ014А2, з 01.01.2005 по 31.12.2010, з 01.11.2012 по 30.06.2014. Пільговий стаж роботи позивача було обчислено на підставі даних про спеціальний стаж у відомостях персоніфікованого обліку, оскільки трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, а довідок встановленого зразку позивачем не надано. До страхового та пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи з 01.05.2002 по 31.07.2002, з 01.07.2014 по 30.06.2015 через відсутність інформації про заробітну плату та сплачені з неї внески, відсутністю даних про спеціальний стаж у індивідуальних відомостях персоніфікованого обліку. Також до пільгового стажу не зараховано період роботи за період роботи з 27.09.1993 по 31.12.1997 на посаді учнем машиніста підземного устаткування, машиністом підземного устаткування, оскільки трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію. За результатом розгляду заяви від 02.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №050750002821 від 11.04.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 23.03.2025 у зв'язку з досягненням заявником пенсійного віку 50 років та наявністю не менше 10 років пільгового стажу роботи за Списком №1.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 20 листопада 1996 року, РНОКПП НОМЕР_1 ), та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не є спірною обставиною між сторонами.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень, органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7, 8 пункту 4 Положення).
02.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Суд встановив на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 03.08.1988 року, що ОСОБА_1 працював у Шахтоуправлінні «Янівське» в/о Донбасантрацит» у період з 27.09.1993 по 31.08.1998 року, а саме:
- на підставі наказу №191о/к від 27.09.1993 року прийнятий учнем машиніста підземних установок з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №12о/к від 19.01.1994 року переведений машиністом підземним установок 2 розряду з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №77 від 21.03.1994 року підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 за результатами атестації робочих місць за умовами праці;
- на підставі наказу №12 від 03.01.1995 року Шахтоуправління «Янівське» перейменоване в Шахтоуправління «Міусінське»;
- на підставі наказу №266-к від 30.09.1997 року у зв'язку з виходом шахтодільниці №3-4 зі складу ш/у «Міусінське» утворене підприємство «Шахта 3-4»;
- на підставі наказу №70 від 31.08.1998 року звільнений за ст. 40 п. 1 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією шахти.
Крім того, суд встановив на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 03.08.1988 року, що ОСОБА_1 працював у ДВАТ «Шахта «Міусінська» у період з 26.06.2000 по 30.06.2015 року, а саме:
- на підставі наказу №166к від 26.06.2000 року прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду підземним з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №476 від 30.11.1999 року підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 за результатами атестації робочих місць за умовами праці;
- на підставі наказу №234к від 04.09.2000 року переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №25к від 31.01.2004 року переведено прохідником 5 розряду підземним з повним робочим днем під землею;
- на підставі наказу №92-гк від 14.07.2015 року звільнено за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.
11.04.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області прийняло рішення №050750002821 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 23.03.2025 року.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 , наданого відповідачем, період роботи з 27.09.1993 по 31.12.1997 року зараховано до страхового стажу, проте не зараховано до пільгового стажу, періоди роботи з 01.05.2002 по 31.07.2002 року та з 01.07.2014 по 30.06.2015 року не зараховано до страхового та пільгового стажу.
Отже, спірною обставиною у даній справі є наявність правових підстав для незарахування при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» певних періодів роботи до страхового та пільгового стажу за Списком 1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
На підставі пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за N1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу № 637).
Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).
Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В період з 26.01.1991 по 11.03.1994 на підставі постанови Верховної Ради України 12.09.1991 №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України застосовувався Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10.
В період з 11.03.1994 по 16.01.2003 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
З 16.01.2003 по 24.06.2016 застосовувався Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36.
В період з 03.08.2016 року - Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461.
Як визначено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках:
1) відсутність трудової книжки;
2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що визначені положеннями зазначеної статті, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 27.09.1993 по 31.12.1997 року суд зазначає таке.
Суд встановив, що насамперед записами у трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача за Списком №1 у вищезазначений період.
Стосовно не зарахування до страхового стажу періодів з 01.05.2002 по 31.07.2002 року та з 01.07.2014 по 30.06.2015 року суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Відповідно до статті 11 цього Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Положеннями статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за наявності відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), - не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Суд встановив на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) станом на 24.03.2025 року, що позивачу Відокремленим підрозділом «Шахта «Міусинська» Державного підприємства «Донбасантрацит», як страхувальником, за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 року нараховано заробітну плату, проте не сплачено страхові внески, а за періоди з 01.08.2014 по 30.06.2015 та з 01.05.2002 по 31.07.2002 відсутні відомості про нарахування заробітної плати позивачу та сплату страхових внесків.
Суд зазначає, що працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу - позивача (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 4 вересня 2018 року в справі № 482/434/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене, період роботи позивача з 01.07.2014 по 31.07.2014 року підлягають зарахуванню до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 позивача.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески (єдиний внесок), свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
Отже, оскільки станом на дату звернення позивача за призначенням пенсії (02.04.2025 року) та дату прийняття пенсійним органом рішення про призначення позивачу пенсії (11.04.2025 року) в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування були відсутні відомості про нарахування заробітної плати позивачу за вищезазначені періоди, у відповідача були відсутні підстави для зарахування періодів з 01.08.2014 по 30.06.2015 та 01.05.2022 по 31.07.2022 року до страхового та, відповідно, пільгового стажу за Списком №1.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача провести розрахунок пенсії з 23.03.2025 року відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає таке.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI (далі - Закон №345-VI) передбачено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону №345-VI, встановлено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналогічні положення закріплені і в абзаці 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, а саме мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, мінімальна пенсія державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Державою встановлено додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, не нижче трьох прожиткових мінімумів, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, розмір пенсії розраховується за правилами, визначеними статтею 27 Закону № 1058-IV і за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року, що передбачено частиною третьою статті 24 Закону № 1058-IV.
Тобто розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону №345-VI, визначається з урахуванням їх стажу та заробітку. До одержаного розміру встановлюється доплата за понаднормовий стаж (по 1% розміру пенсії, але не більш як 1% мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу: чоловікам - понад 35, а жінкам - понад 30 років, як це визначено абзацом 1 частини першої ст. 28 Закону №1058-IV).
Так, згідно з розрахунком стажу станом на момент призначення пенсії, пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 12 років 07 місяців 05 днів.
При цьому, питання щодо перерахунку пенсії з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з урахуванням спірних періодів пенсійний орган не вирішував.
Враховуючи положення ст. 2 КАС України, судовому захисту підлягають тільки порушені права.
Враховуючи, що право на отримання пенсії з урахуванням статті 8 Закону №345-VI виникає після зарахування відповідного стажу, суд дійшов висновку, що вимоги в частині застосування норм статті 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За таких обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову, шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2014 по 31.07.2014 року та до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 27.09.1993 року по 31.12.1997 року та з 01.07.2014 по 31.07.2014 року та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 23.03.2025 року перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.07.2014 по 31.07.2014 року та до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 27.09.1993 року по 31.12.1997 року та з 01.07.2014 по 31.07.2014 року.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2014 по 31.07.2014 року та до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 27.09.1993 року по 31.12.1997 року та з 01.07.2014 по 31.07.2014 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 23.03.2025 року перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.07.2014 по 31.07.2014 року та до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 27.09.1993 року по 31.12.1997 року та з 01.07.2014 по 31.07.2014 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 коп.
Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 26 грудня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Троянова