29 грудня 2025 рокуСправа №203/2644/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними, скасування звернення та відмітки,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Центрального районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати:
- звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.02.2025 за №Е1310219 щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- відмітку «виявлені порушення правил військового обліку» в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 , у т.ч. шляхом скасування (видалення) вказаної відмітки відносно ОСОБА_1 з мобільного (Інтернет) застосунку «Резерв+» (електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста».
Позовні вимоги мотивовані тим, що при оновленні персональних даних у застосунку «Резерв+» позивач вияв відмітку про наявність порушення ним правил військового обліку. Також зазначено про необхідність звернутись до ТЦК за місцем реєстрації або проживання для уточнення даних. На відповідне звернення представника позивача до Національної поліції України повідомлено, що станом на 07.04.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2025 за №E1310219, у вигляді набору даних, щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також представника позивача інформовано, що ОСОБА_1 у державному розшуку перебував та станом на 07.04.2025 не перебуває. При цьому, позивач звертає увагу, що він не отримував від відповідача жодних офіційних документів, які б могли підтверджували факт порушення законодавства про оборону, мобілізації підготовку та мобілізацію. Позивач зауважує, що відносно нього відсутні виконавчі провадження на користь відповідача, що також прямо свідчить, про відсутність виконавчого документу у формі постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 210-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем внесені безпідставно. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 02.05.2025 справу №203/2644/25 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Враховуючи недопустимість між судами спорів щодо підсудності, ухвалою суду від 24.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.07.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що з облікової картки до військового квитка (тимчасового посвідчення) Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) щодо перебування Позивача на військовому обліку та роздрукованої інформації з Реєстру вбачається, що позаштатна військово-лікарська комісія Кіровського ОРВК 20.04.2000 визнала позивача придатним до військової служби. Позивач оновив свої облікові данні лише 23.07.2024, про що зазначено у строчці «Звірка контактних даних». Позивач вчасно не оновив свої облікові дані, чим порушив вимоги Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», відповідно до яких крайня дата оновлення особистих даних приходиться на 16.07.2024. Позивачем також не доведено, що він, будучи військовозобов'язаним, був звільнений від виконання обов'язку, з 18.05.2024 до 16.07.2024 уточнити свої облікові дані у встановленому порядку. Перебування на військовому обліку чи наявність відстрочки (бронювання) не звільняє позивача від обов'язку уточнити свої персональні дані, в т.ч. і щодо стану свого здоров'я, і проходження ВЛК, у встановленому порядку у вказаний вище період. В подальшому 03.02.2025 в Реєстрі був створений електронний запит Е1310219 до Відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області щодо доставлення позивача у зв'язку з його неприбуттям за викликом до Відповідача у строк та місце, зазначені в повістці. Відтак відповідно до вищезазначених нормативно-правових документів з метою виконання свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та виконання правил військового обліку позивач мав з'явитися до відповідача, в т.ч. і для проходження ВЛК. Однак, всупереч вищезазначеним нормативним актам, позивач не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В застосунку «Резерв+» позивач отримав з Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, призовників та резервістів «Оберіг» інформацію про порушення правил військового обліку.
З метою з'ясування причин появи в реєстрі інформації про порушення військового обліку та вилучення такої, представник позивача звернувся з адвокатським запитом від до Національної поліції України.
Національною поліцією України листом від 08.04.2025 №52155-2025 повідомлено, що станом на 07.04.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.02.2025 за №E1310219, у вигляді набору даних, щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також представника позивача інформовано, що ОСОБА_1 у державному розшуку перебував та станом на 07.04.2025 не перебуває.
Вважаючи протиправними звернення від 03.02.2025 за №Е1310219 та наявність відмітки про виявлені порушення правил військового обліку в електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 , позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.
Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
На виконання частини п'ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частиною 1 статті 2 Закону №1951-VIII встановлено, що основними завданнями Реєстру є:
ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;
інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;
інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Таким чином, територіальні центри комплектування є органами ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинні забезпечувати актуалізацію його бази даних, а відтак саме відповідач є органом ведення зазначеного реєстру.
Частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1951-VIII держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону № 1951-VIII персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Статтею 7 Закону №1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 Закону № 1951-VIII - перелік службових даних.
Зокрема, пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов'язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону № 1951-VIII не передбачено.
Суд зазначає, що диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
У військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «Резерв+», відомості про порушення призовником, військовозобов'язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.
Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 протокол та постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності не складались, до відділу поліції інформація не передавалась.
Суд зазначає, що сам факт недотримання позивачем правил військового обліку (неприбуття за викликом до ТЦК та СП тощо) без складання протоколу та/або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для введення до Реєстру відповідних відомостей.
Тобто, відповідач вніс до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушив вимоги частини другої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних», статей 6, 7 і 10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Суд звертає увагу, що вимоги позивача у частині визнання протиправними та скасування звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відмітки про «виявлені порушення правил військового обліку» в електронному військово-обліковому документі та мобільному застосунку «Резерв+», є неналежним способом судового захисту, оскільки не спрямовані на усунення правових наслідків оскаржуваних дій у межах визначених законом повноважень відповідача.
Належним та ефективним способом захисту порушеного права у даному випадку є визнання дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку передчасними та протиправними, а також зобов'язання відповідача виключити відповідні відомості з указаного реєстру. Саме такий спосіб захисту відповідає предмету спору, забезпечує реальне відновлення прав позивача та узгоджується з вимогами чинного законодавства і практикою адміністративного судочинства.
На підставі частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 968,96 грн, що документально підтверджується квитанцією №38FQ-XQAS-YTAE від 18.06.2025.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 484,48 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_2 ) про визнання протиправними, скасування звернення та відмітки - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 484 (одна чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар