29 грудня 2025 рокуСправа №160/19606/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку 10.01.2006 ОСОБА_1 на підставі ст.59 «б» графи І наказу Міністерства оборони України №207 від 12.07.1999;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 на підставі ст.59 «б» графи І наказу Міністерства оборони України №207 від 12.07.1999.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до запису у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_1 та обліково-послужній картці 10.01.2006 знятий із військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі ст.59 «б» графи І наказу Міністерства оборони України №2 від 1994р та №207 від 1999р., а саме через непридатність до військової служби зі зняттям з військового обліку. Протягом 2024-2025 позивач був виключений і в Єдиному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, однак у травні 2025 у застосунку Резерв+ з'явилася інформація, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 19.06.2025 з метою підтвердження факту внесення даних щодо виключення з військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів позивач направив листом з описом вкладень заяву про внесення даних щодо виключення з військового обліку, яку відповідач отримав 20.06.2025. Однак, відповіді на заяву позивача від ІНФОРМАЦІЯ_5 не надійшло. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач суду відзив на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗС України за ВОС №999 код ООО-А.
10.01.2006 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку.
13.03.2006 ОСОБА_1 прийнято на облік Березноватівською сільською радою Солоняньского району Дніпропетровської області.
13.03.2006 ОСОБА_1 знято з обліку Березноватівською сільською радою Солоняньского району Дніпропетровської області.
Відповідно до обліково-послужної картки ОСОБА_1 , останній за рішенням призивної комісії є непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.
З долучених витягів із застосунку «Резерв+» станом на березень 2025 та квітень 2025 вбачається, що ОСОБА_1 є не військовозобов'язаним.
У зв'язку з появою у застосунку «Резерв+» інформації, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , 19.06.2025 позивач звернувся до відповідача засобами поштового зв'язку із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних щодо виключення позивача з військового обліку.
Згідно з корінцем рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №4910011439269, заяву отримано 20.06.2025.
Матеріали справи не містять доказів надання відповіді на вказане звернення.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд виходить з такого.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487, в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою до відповідача), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Згідно з пунктом 3 Порядку №1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Відповідно до частини дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.
Так, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559) передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Як встановлено судом, згідно з тимчасовим посвідченням № НОМЕР_1 ОСОБА_1 прийнятий на тимчасовий облік запасу ЗС України за ВОС №999 код ООО-А.
10.01.2006 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку.
13.03.2006 ОСОБА_1 прийнято на облік Березноватівською сільською радою Солоняньского району Дніпропетровської області.
13.03.2006 ОСОБА_1 знято з обліку Березноватівською сільською радою Солоняньского району Дніпропетровської області.
Відповідно до обліково-послужної картки ОСОБА_1 , останній за рішенням призивної комісії є непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку.
Згідно з пунктом 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Частиною 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ передбачено вичерпні підстави для виключення військовозобов'язаного з військового обліку, серед яких, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ в чинній редакції врегульовані підстави для: взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята); виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Суд вважає, що ключовим у спірних правовідносинах є факт прийняття рішення про виключення позивача з військового обліку та його реалізація, оскільки саме виключення з військового обліку є юридичним фактом, який свідчить про остаточну втрату позивачем статусу військовозобов'язаного.
За змістом указаних норм знятий з військового обліку не є тотожним виключений з військового обліку. Так зняття з військового обліку це тимчасовий захід, а виключення з обліку остаточне звільнення від військового обов'язку.
Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста.
Поряд з тим, поняття знятий з військового обліку станом саме на дату проведення огляду ОСОБА_1 та визначення його непридатності до військової служби (2006 рік), означало, що особа набуває статусу невійськовозобов'язаного, та фактично прирівнюється до поняття виключений з військового обліку, позаяк виключенню з військового обліку підлягає особа яка визнана непридатною до військової служби.
При цьому, відповідно до норм чинного законодавства для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку повинні існувати відповідні підстави. Запис у військово-обліковому документі непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку вчиняється на підставі постанови військово-лікарської комісії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ініціюючи у заяві від 19.06.2025 питання внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, надав наявні у нього документи, які підтверджують, що останній визнаний непридатним до військової служби, в той час як відповідачем будь-яких доказів та обґрунтувань з посиланням на нормативно-правові акти щодо поновлення на військовому обліку позивача не надано.
Натомість встановлення та перевірка відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку, необхідних для внесення відповідних змін (у разі їх невідповідності) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, є повноваженням ТЦК та СП.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції та обов'язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був внести зміни до Реєстру, а у випадку відмови у вчиненні дій, про які йшлося повідомити обґрунтовані причини та нормативні підстави.
Однак відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 та не вирішив порушене у ній питання (про внесення даних щодо статусу та категорії обліку, підстави зняття/виключення з військового обліку, відомостей про постанову військово-лікарської комісії, якою його було визнано непридатним до військової служби). Отже, наявні підстави для висновку про те, що така заява не була вирішена по суті (відсутнє будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки).
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не надав оцінку документам позивача, які були додані ним до заяви від 19.06.2025 та не вирішив питання про внесення даних у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про стан здоров'я позивача відповідно до відомостей з його військово-облікового документа.
Недотримання порядку розгляду заяви позивача від 19.06.2025 вказує на протиправну бездіяльність відповідача.
Втім, саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Поряд з тим суд не може підміняти територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві службових відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру чи військово-облікового документа.
Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку та про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення його з військового обліку та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву позивача від 19.06.2025 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №АТ24-2577-С680-Р9К0 від 01.07.2025.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 про внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про внесення змін до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо виключення з військового обліку, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар