29 грудня 2025 року Справа №160/33381/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ремез К.І., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі звіт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про зобов'язання вчинити певні дії, -
18.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України з вимогами про:
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні п'ятьох дітей.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025, позов задоволено частково.
20.05.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі видано виконавчий лист та рішення з набранням законної сили.
04.07.2025 представник позивача ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по цій справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 призначено заяву представника позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі № 160/33381/24 в порядку письмового провадження з 08.12.2025.
В обґрунтування заяви зазначено, що згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/33381/24 від 08.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Адвокатом Суботіним Г.Г. було направлено адвокатський запит за вих. №08/05 з проханням надати належним чином завірені копії підтверджуючих документів (наказів, розпоряджень тощо) щодо прийняття відповідного рішення по суті рапорту ОСОБА_1 від 28.10.2024.
У відповіді №25/102/12-С-56-Аз від 20.06.2025 Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України не надала запитувані документи, посилаючись на відсутність правових підстав для звільнення ОСОБА_1 .
Військова частина й на цей час не надала обґрунтованої відповіді на рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби у зв'язку з перебуванням на його утриманні п'ятьох дітей віком до 18 років.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України у двадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24.
29.12.2025 за допомогою підсистеми "Електронний суд" від Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України надійшов звіт про виконання рішення суду у справі №160/33381/24.
Виконання рішення суду у цій справі обґрунтовано тим, що 19.06.2025 постановою в.о. начальника відділу Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабарь Л.Ю. від 19.06.2025 було відкрито виконавче провадження (ВП №78367911) з виконання виконавчого листа №160/33381/24, виданого 20.05.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 розглянути рапорт від 28.10.2024 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України" Про військовий обов'язок та військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні п'ятьох дітей.
02.07.2025 в зв'язку із повним виконанням боржником (військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України) вимог виконавчого документа постановою в.о. начальника відділу Солонянського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Грабарь Л.Ю. було закінчено виконавче провадження ВП №78367911, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Відповідач листом від 11.12.2025 вих. №25/102/12-3806 «Про незадоволення рапорту» письмово повідомив позивача, ОСОБА_1 , про те, що його рапорт на звільнення з військової служби від 28.10.2024, направлений поштовим відправленням через Міністерство оборони України, був розглянутий командуванням частини по суті.
За результатами розгляду вказаного рапорту було прийнято рішення про відмову в його задоволенні в зв'язку з відсутністю достатніх правових підстав для його задоволення у відповідності до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (через сімейні обставини, а саме - перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років).
В зв'язку із незадоволенням вказаного рапорту наказ про звільнення ОСОБА_1 не видавався.
Зазначена інформація надавалася позивачу в тому числі з метою підтвердження виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року.
Вказаний лист був направлений відповідачем позивачу 11 грудня 2025 року через відділення АТ «Укрпошта» цінним листом з описом вкладення, штрих-код відправлення: 4912000088700.
Лист згідно трекінгу з офіційного сайту АТ «Укрпошта» був отриманий особисто позивачем ОСОБА_1 24 грудня 2025 року.
Додатково відповідачем 22 грудня 2025 року з метою доведення змісту листа відповідача від 11.12.2025 вих.№25/102/12-3806 «Про незадоволення рапорту» було направлено засобами електронної пошти представнику позивача, адвокату Суботіну Г.Г., на дві відомі електронні адреси.
26 грудня 2025 року позивачу було вручено особисто під розпис лист від 11.12.2025 вих. №25/102/12-3806 «Про незадоволення рапорту», про що він зробив особистий запис, що лист отриманий та зміст листа йому зрозумілий.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах встановлено статтею 382 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно частин 2, 3, 4 статті 382 Кодексу за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення, та, у разі відсутності доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій суб'єкта владних повноважень, які б свідчили, що відповідач дійсно бажає реалізувати свій обов'язок стосовно виконання судового рішення в найкоротші строки, застосовувати відповідний штраф.
За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24, позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо нерозгляду рапорту від 28.10.2024 про звільнення з військової служби ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - протиправною.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт від 28.10.2024 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні п'ятьох дітей.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
На виконання зазначеного рішення рапорт від 28.10.2024 ОСОБА_1 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з перебуванням на його утриманні п'ятьох дітей було розглянуто, на підтвердження чого військова частина надала до суду копію листа від 11.12.2025 №25/102/12-3806, де зазначено, що рапорт був розглянутий та направлений поштовим відправленням через Міністерство оборони України.
Також на копії листа зазначено, що позивач особисто отримав лист від 11.12.2025 та зміст цього документа йому зрозумілий.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24 виконано Військовою частиною НОМЕР_1 .
Враховуючи те, що відповідачем виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому, у зв'язку з чим суд доходить висновку, що поданий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24 підлягає прийняттю судом.
Керуючись статтями 243, 315, 316, 321, 322, 325, 378 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24.
Завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 у справі №160/33381/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.І. Ремез