29 грудня 2025 року Справа №160/27116/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турлакової Н.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-3), Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-4), Військової частини НОМЕР_3 (відповідач-5), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), в якому позивач просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 07.11.2025):
- визнати протиправним і скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 628 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 19.08.2025 р. щодо мобілізації ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_1 № 237 від 19.08.2025 р. в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-0819-1422-4010-0 від 19.08.2025 р., за результатами проведеного 19.08.2025 медичного огляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 );
- визнати протиправним та скасувати наказ (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_1 № 310 від 30.10.2025 р. в частині виключення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з тимчасового прибулого складу частини та направлено для подальшого проходження служби до Військової частини НОМЕР_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_3 № 306 від 31.10.2025 р. в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 ). ОСОБА_1 є особою, яка на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Позивачем у квітні 2025 року було подано заяву про надання відстрочки та через додаток Резерв+ було отримано ВОД з відстрочкою до 08.05.2025. 16.05.2025 року відстрочка була автоматично продовжена позивачу до 07.08.2025р. У серпні 2025 року відстрочка автоматично не була продовжена, у зв'язку з чим позивач записався до електронної черги для повторного подання заяви про надання відстрочки з усіма підтвердними документами на 12.08.2025. Проте у визначену дату прийом не відбувся, у зв'язку з чим позивач повторно записався до електронної черги на 11.09.2025. 19.08.2025 року позивач разом із дитиною інвалідом їхав на реабілітаційне лікування в АДРЕСА_2 та був зупинений на в'їзді до міста Тячів працівниками прикордонної служби для перевірки військово-облікових документів. Після перевірки документів позивачу було зазначено про необхідність проїхати до ТЦК та СП для уточнення даних, на що останнім було висловлено заперечення. Після працівниками прикордонної служби на місце затримки було викликано працівників ІНФОРМАЦІЯ_6 , які перевірили військово-облікові документи та запропонували проїхати до приміщення ТЦК та СП для отримання перепустки. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 позивачу було повідомлено про необхідність проходження ВЛК. Позивачем були надані всі документи, що підтверджують право на відстрочку та надані пояснення щодо перебування в електронній черзі на продовження відстрочки у ІНФОРМАЦІЯ_7 у АДРЕСА_1 . Також позивачем було власноручно написано заяву на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Окрім того, були надані докази того, що рідний брат позивача, який є військовослужбовцем, перебуває у державному розшуку як безвісно зниклий. Проте на звачаючи на усі заперечення та надані документи, позивача змусили проходити ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 (без вручення направлення). Позивач відмовився від проходження ВЛК, у зв'язку з чим він не оглядався спеціалісами. Не зважаючи на це, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 було повідомлено позивача за результатами проведеного медичного огляду ВЛК зроблено висновок про його придатність до військової служби. Від підписання будь-яких документів позивач відмовився, що підтверджується актом. В подальшому позивача примусово було привезено до ВЧ НОМЕР_1 для проходження служби. Таким чином, не взявши до уваги та повністю проігнорувавши законе право позивача на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яке підтверджується відповідним та належними документами, відмовившись від прийняття та реєстрації заяви позивача на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.08.2025 р. відповідач-1 протиправно, здійснив незаконну мобілізацію позивача, тобто особи, яка не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку із вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. Позивач не погоджується із його призовом на військову службу, з огляду на те, що станом на момент призову він є особою, яка на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, строк дії відповідних законних підстав для відстрочки не сплинув, тому він вимушений звернутися до суду із цим позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження). Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : належним чином засвідчену копію довідки (постанови) ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.08.2025 р. відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) разом зі всіма додатками до неї; належним чином засвідчену копію Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час загальної мобілізації» (дата та номер наказу невідомі), щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) до військової частини НОМЕР_1 . Витребувано у Військової частини НОМЕР_1 : належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_1 № (дата та номер наказу невідомі) в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_9 : належним чином засвідчену копію довідки із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6 до Постанови 560, як це передбачено абзацем сьомим пункту 60 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) після 07.08.2025р.
06.10.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1) надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що 19 серпня 2025 року військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для перевірки наявності оформленої відстрочки від призову. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, станом на 19 серпня 2025 року позивач не мав відстрочки від призову та перебував у картотеці з відміткою «підлягає призову». За таких обставин ІНФОРМАЦІЯ_10 не мав правових підстав для непроведення мобілізаційних заходів стосовно нього. 19.08.2025 року позивач пройшов ВЛК та за результатами медичного огляду його було визнано придатним до військової служби. Того ж дня військовозобов'язаному ОСОБА_1 було вручено повістку з метою призову на військову службу під час мобілізації, а також мобілізаційне розпорядження. Втім, у зв'язку з відмовою позивача від підписання зазначених документів, було складено відповідний Акт про відмову від підпису. 19.08.2025 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 628 від 19.08.2025 року солдата ОСОБА_1 було призвано на військову службу та призначено до складу військової команди НОМЕР_2 . Станом на 19.08.2025 року Позивач не мав оформленої відстрочки від призову та не надав довідки в якій би було зазначено строк на який надавалася його відстрочка минулого разу. Таким чином, слід зазначити, що наявність права на відстрочку має реалізовуватися шляхом вчинення військовозобов'язаним активних дій, спрямованих на її оформлення. З огляду на викладене, у працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 не було жодних законних підстав для непроведення мобілізаційних заходів стосовно позивача.
08.10.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1), в якій зазначено зокрема наступне. Твердження відповідача що позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_6 для перевірки наявності оформленої відстрочки від призову є неправдивим. В день протиправного тримання позивача у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто 19.08.2025, о 14:43 годин, дружина позивача ОСОБА_3 , зверталася до національної поліції через службу 102, щодо незаконного утримання позивача більше трьох годин, про що свідчить талон-повідомлення єдиного обліку №27419 про прийняття та реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію (копія міститься в матеріалах справи). Жодного належного та допустимого доказу того що станом на 19 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 перебував у картотеці з відміткою «підлягає призову» суду не надано. Відповідач-1 у своєму відзиві жодним чином не заперечує, не спростовує, та таким чином визнає те що, позивач одразу надав посадовим особам відповідача-1 усі підтвердні документи про своє право на відстрочку на підставі пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додатково пояснив, зазначив та надав відповідні документи про те що знаходиться в електронній черзі на продовження відстрочки. Також переконливо попросив посадових осіб відповідача-1 зв'язатися з ІНФОРМАЦІЯ_5 у АДРЕСА_1 , та отримати підтвердну інформацію про законне право позивача на відстрочку. Проте, зазначені прохання та законні вимоги позивача залишені посадовими особами відповідача-1 без уваги та повністю були проігноровані. Окрім цього, позивач власноруч написав заяву на відстрочку до ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19.08.2025 р., яку прийняти та зареєструвати працівники відповідача-1 категорично відмовилися.
08.10.2025 року представником позивача подано клопотання про залучення співвідповідача та про зміну предмету позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року заяву представника позивача про зміну предмета адміністративного позову від 08.10.2025р. задоволено. Прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі та ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача у справі №160/27116/25 задоволено. Залучено Військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) в якості третього відповідача у справі №160/27116/25. Залучено Позаштатну постійно діючу ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ) в якості четвертого відповідача у справі №160/27116/25. Витребувано у Військової частини НОМЕР_2 : належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 . Ухвалено розгляд адміністративної справи розпочати спочатку.
13.10.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2) надійшов відзив на позов, в якому зазначено зокрема наступне. Солдат ОСОБА_4 , який був призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 на військову службу під час мобілізації, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2025 №237 з 19 серпня 2025 року зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначений на посаду курсанта. Враховуючи наведене, солдат ОСОБА_4 є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним під час мобілізації, на нього розповсюджується законодавство про проходження військової служби та він повинен виконувати обов'язки військової служби. Військовослужбовець може бути звільнений з військової служби тільки на підставах, передбачених законодавством. Підстави звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, визначено п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу". Законодавством не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби та виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини як за рішенням суду. Окрім цього, командиром військової частини НОМЕР_1 не вчинялись жодні протиправні дії відносно позивача при прийнятті наказу про зарахування його до списків особового складу військової частини. Також слід зазначити, що ОСОБА_4 не позбавлений можливості у встановленому порядку звернутись до командування військової частини з рапортом про звільнення з військової служби на підставах, передбачених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу». В разі відмови в такому звільненні він набуде права на судовий захист.
15.10.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2), в якій зазначено зокрема наступне. Наразі матеріали справи містять копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 628 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 19.08.2025 р. та витребуваний від відповідача-3 витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 237 від 19.08.2025. Після уважного ознайомлення із зазначеними доказами, можна дійти наступного висновку про те, що позивача був зараховано до особового складу військової частини НОМЕР_1 неправомірно, адже відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №628 від 19.08.2025р. наказано нижчепойменованих військовозобов'язаних та резервістів, зокрема позивача ОСОБА_1 , 1983 р.н., відповідно до поіменного списку № 13113 від 19.08.2025, призвати на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_2 . Проте в той же день, тобто 19.08.2025 року, відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 237 від 19.08.2025 солдат ОСОБА_5 , Закарпатська обл., ІНФОРМАЦІЯ_10 , з 19.08.2025 р. був зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, в матеріалах справи існують взаємовиключні документи, а саме витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 628 від 19.08.2025 р. про направлення позивача до в/ч НОМЕР_2 , та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 237 від 19.08.2025 про зарахування позивача в списки особового складу без відповідної правової підстави (наказу ТЦК та СП та поіменного списку). З наведених доказів вбачається, що позивача не було відправлено в день його мобілізації, тобто 19.08.2025 року, до військової частини НОМЕР_2 , як наказано в наказі начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 628 від 19.08.2025 р., а натомість відповідач-2, в особі командира ОСОБА_6 , протиправно ухвалив наказ (по стройовій частині) № 237 від 19.08.2025 та зарахував позивача в списки особового складу без відповідної правової підстави. Інших доказів про зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_2 , як це мало бути відповідно до наказу № 628 від 19.08.2025 р., або подальшого переміщення позивача по службі з однієї військової частини до іншої, зокрема до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до поіменних списків, матеріали справи не містять.
15.10.2025 року представником позивача подано заяву про зміну предмета позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2025 року заяву представника позивача про зміну предмета адміністративного позову у справі №160/27116/25 задоволено, прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі від 15.10.2025 року. Ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 15.10.2025 року.
20.10.2025 року від Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-3) надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 не зараховувався, військову службу у військовій частині НОМЕР_2 не проходив. Відповідно військова частина НОМЕР_2 не може надати до суду належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_2 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 . Між позивачем і військовою частиною НОМЕР_2 не виникало жодних спірних публічно-правових відносин, тому військова частина НОМЕР_2 не може бути відповідачем у даній справі, оскільки її рішення, дії чи бездіяльність не порушували права, свободи чи законні інтереси позивача. ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Солдат ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_8 на військову службу під час мобілізації, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2025 №237 з 19 серпня 2025 року зарахований в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 і призначений на посаду курсанта.
27.10.2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-3), в якій зазначено зокрема наступне. Інших доказів про зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_2 , як це мало бути відповідно до наказу № 628 від 19.08.2025 р., або подальшого переміщення позивача по службі з однієї військової частини до іншої, зокрема до військової частини НОМЕР_1 , відповідно до поіменних списків, матеріали справи не містять, та цю обставину власне й підтвердив відповідач-3 у своєму відзиві на позовну заяву від 20.10.2025 р. Таким чином, можна дійти єдиного вірного правового висновку що наказ (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_1 № 237 від 19.08.2025 р. в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навіть не є похідним від Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 628 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 19.08.2025 р. щодо мобілізації, адже як вбачається, відповідач-1 направив позивача проходити військову службу до відповідача-3 (в/ч НОМЕР_2 ) а не до відповідача-2 (в/ч НОМЕР_1 ), але при цьому відповідач-2, в особі командира ОСОБА_6 , протиправно ухвалив наказ (по стройовій частині) № 237 від 19.08.2025 та зарахував позивача в списки особового складу без відповідної правової підстави.
07.11.2025 року представником позивача подано заяву про залучення співвідповідача та зміну предмета позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року заяву представника позивача про зміну предмета адміністративного позову та залучення співвідповідача у справі №160/27116/25 задоволено. Прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову у справі від 07.11.2025 року. Ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 07.11.2025 року. Залучено Військову частину НОМЕР_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) в якості п'ятого відповідача у справі №160/27116/25. Витребувано у Військової частини НОМЕР_3 : належним чином засвідчену копію наказу командира військової частини НОМЕР_3 в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .
24.11.2025 року від Військової частини НОМЕР_3 (відповідач-5) надійшов відзив на позов, в якій зазначено зокрема наступне. ОСОБА_7 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 31.10.2025. Позивач зарахований до списків військової частини НОМЕР_3 на виконання розпорядження начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 21 жовтня 2025 року № 300/ПУ/4174/П/дск. Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. Станом на 22.11.2025 рапорт Позивача на розгляд командира військової частини НОМЕР_3 не надходив. Підстави звільнення військовослужбовців які проходять військову службу за призовом осіб під час мобілізації в особливий період визначається Законом України № 2232-XII. Враховуючи вищенаведені норми, розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірка документів, що підтверджують наявність обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Військова частина НОМЕР_3 вважає, що вимоги Позивача про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_3 та скасувати наказ (по стройовій частині) командира Військової частини НОМЕР_3 № 306 від 31.10.2025 р. в частині зарахування ОСОБА_2 , до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 та зобов'язати Військову частину звільнити ОСОБА_2 , з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 є необґрунтованими.
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "ст.262 ч.5 "Ухвала про відкриття спрощеного провадження" (без повідомлення сторін) від 26.09.25 №160/27116/25 було надіслано одержувачу ІНФОРМАЦІЯ_11 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 26.09.25 14:50.
Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді "Ухвала від 13.10.25 №160/27116/25 було надіслано одержувачу Позаштатна постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 14.10.25 03:54.
Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 на адресу суду не надходили.
Відзив від Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-4) на адресу суду не надходив.
Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).
Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі) та законодавчу встановлену послідовність надання письмових заяв по суті, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного вище, суд зазначає, що останній вжив заходи, щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеним КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_8 від 30.12.2008 року.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 22.02.2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_12 народився ОСОБА_8 , батьки якого: ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_3 .
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_10 від 30.03.2022 року, ОСОБА_8 2019 р.н. має статус дитини з інвалідністю до 18 років. З 24.03.2022 року призначено державну соціальну допомогу.
Згідно індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда №39 від 09.04.2024р. КНП "Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" ДМР, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 має легку розумову відсталість з порушення поведінки, має ІІ ступінь обмеження до самообслуговування, орієнтації, спілкування, контролю за своєю поведінкою, навчання. Реабілітаційні заходи: відновна терапія та санаторне лікування 1/2 рази на рік. Дата контролю 09.04.2026р.
Згідно Витягу Резерв +, військово-обліковий документ станом на 09.04.2025р., ОСОБА_1 має статус військовозобов'язаного, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Постанова ВЛК: придатний, дата ВЛК 17.03.2025. Відстрочка до 08.05.2025. Тип відстрочки: п.5 ч.1 ст.23.
Згідно Витягу Резерв +, військово-обліковий документ станом на 16.05.2025р., ОСОБА_1 має статус військовозобов'язаного, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Постанова ВЛК: придатний, дата ВЛК 17.03.2025. Відстрочка до 07.08.2025. Тип відстрочки: п.5 ч.1 ст.23.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_14 від 09.05.2025 №3671, ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.5 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (батьки, опікуни, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років) на строк до 07.08.2025 року.
У зв'язку із закінчення дії відстрочки, ОСОБА_1 через сайт Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_15 , ТЦК та СП е-Черга, отримано талон на електронну чергу №7198 на 12.08.2025 року о 09:00 для подачі документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У зв'язку з не можливістю працівниками ТЦК та СП здійснити прийом позивача у вказану дату, ним було повторно отримано талон на електронну чергу №7593 на 11.09.2025 року о 17:30 для подачі документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
19.08.2025 року ОСОБА_1 було подано на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву, якою повідомлено, що він є особою яка на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Просив розглянути дану заяву та прийняти відповідне рішення. До заяви додані: паспорт та РНОКПП заявника; посвідчення дитини з інвалідністю ОСОБА_8 ; індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю; свідоцтво про народження ОСОБА_8 .
Згідно Акту про відмову від підпису від 19.08.2025р. ОСОБА_1 відмовився від підпису у довідці ВЛК, картці обстеження та медичного огляду, повістці про виклик з метою призову на військову службу під час мобілізації, контрольному талоні мобілізаційного розпорядження, військовому квитку, бланку попередньої співбесіди з військовозобов'язаним, аркуші ознайомлення військовозобов'язаного про відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, аркуші ознайомлення військовозобов'язаного, призовника, резервіста з правилами військового обліку призовників і військовозобов'язаних, розписці про ознайомлення з кримінальною відповідальністю за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.336, 337 КК України, пам'ятці та алгоритмі взаємодії з ТУ ДБР, що роз'яснення та виявлення вчинення підлеглими військовослужбовцями кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.102, 407-409 КК України, картці соціально-психологічних, демографічних даних військовослужбовця та реєстраційному бланку до методики ББО "Адаптивність".
Згідно довідки військово-лікарської комісії №2025-0819-1422-4010-0 від 19.08.2025 солдат (запасу) ОСОБА_9 : проведено медичний огляд "Позаштатна постійно діюча ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 " 19.08.2025. Опис діагнозу: виразкова хвороба шлунку в фазі рубцювання, фаза неповної ремісії. Хронічний гастрит, фаза неповної ремісії. На підставі статті 52а, 53а графи ІІ розгладу хвороб Придатний до військової служби.
Згідно картки обстеження та медичного огляду КНП "Тячівський РЛ" ОСОБА_10 від 19.08.2025р. на підставі статті 52в 53в графи ІІ розкладу хвороб, Табліці додаткових вимог: придатний до військової служби.
Згідно Висновку лікаря - терапевт від 19.08.2025: ОСОБА_1 на підставі статті 52в 53в графи ІІ розкладу хвороб, Табліці додаткових вимог: придатний до військової служби.
Згідно Талон-повідомлення єдиного обліку №27419 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію: 19.08.2025 від ОСОБА_3 надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 19.08.2025 за адресою: АДРЕСА_4 , працівники РТЦК незаконно утримують чоловіка більше 3 годин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканець АДРЕСА_1 має догляд за дитиною інвалід.
Листом від 28.08.2025 №13371 ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто адвокатський запит представника позивача від 26.08.2025р. та повідомлено про неможливість надання інформації у зв'язку з ненаданням ордеру.
Листом від 01.09.2025 №13503 ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянуто заяву ОСОБА_11 щодо можливих неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно громадянина ОСОБА_1 та повідомлено про неможливість надання інформації через відсутність відповідної згоди ОСОБА_1 .
Згідно копії Військового квитка серії НОМЕР_11 від 19.08.2025, ОСОБА_1 , 19.08.2025 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний придатним до військової служби за гр.ІІ розкладу хвороб (наказ Міноборони від 2008р. №402) та на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 14.07.2025 №478/2025 призваний у Збройні Сили України, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Також згідно відміток у Військовому квитку серії НОМЕР_11 від 19.08.2025: мобілізаційне розпорядження вручено 19.08.2025р., прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 . 19.08.2025р., знятий з обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 . 19.08.2025р.
Згідно Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 19.08.2025 №628 "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період", відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" (зі змінами) наказано нижчепойменованих військовозобов'язаних та резервістів відповідно до поіменного списку №13113 від 19.08.2025 призвати на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_2 : 1. солдат ОСОБА_1 , 1983 р.н., ВОС НОМЕР_12 РНОКПП НОМЕР_4 .
Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2025 №237... зараховано в списки особового складу частини та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення зі сніданку 20.08.2025, призначено на посаду курсантів та вважати таким, що 19.08.2025 справи та посаду прийняли та приступили до виконання службових обов'язків за посадою ... солдат ОСОБА_1 , Закарпатська обл., ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.10.2025 №310, відповідно до розпорядження Генерального штабу ЗСУ від 21.10.2025 №300/ПУ/4174/П/дск, 30.10.2025 року ОСОБА_1 виключено із тимчасово прибулого складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення зі сніданку 31.10.2025 та направлено для подальшого проходження служби до ВЧ НОМЕР_3 .
Згідно Витягу із наказу командира ВЧ НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 31.10.2025 №306, солдата ОСОБА_1 призначеного розпорядженням Генерального штабу ЗСУ від 21.10.2025 №300/ПУ/4174/П/дск на посаду телефоніста відділення зв'язку ремонтно-відновлювального батальйону ВЧ НОМЕР_3 , ВОС-403942А, який прибув з ВЧ НОМЕР_1 з 31.10.2025 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 01.11.2025 року. Вважати таким, що з 31.10.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 2 у сумі 2550 грн. шпк "солдат".
Вважаючи протиправними дії відповідача-1 щодо мобілізації, щодо не розгляду заяви про відстрочку, що мало наслідком направлення позивача на проходження військової служби, останній звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та триває на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
За нормами частини третьої статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до частини першої статті 39 Закону №2232-ХІІ, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ст. 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок №1487).
Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;
організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них.
Водночас, відповідно до підпункту 8 пункту 1 Порядку №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Отже, органи ТЦК та СП, здійснюючи повноваження щодо організації та ведення військового обліку на території адміністративно-територіальної одиниці, володіють інформацією щодо наявності в особи права на відстрочку від призову під час мобілізації.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до частини сьомої статті 23 Закону №3543-XII, перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
За приписами частини восьмої статті 23 Закону №3543-XII, відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560).
Відповідно до пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
За правилами пункту 57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов'язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5, комісією не розглядаються.
Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов'язаний пред'являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації в день її подання.
Відповідно до пункту 59 Порядку №560, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов'язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов'язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.
Пунктом 60 Порядку №560 визначено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання.
Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.
Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов'язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п'ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.
Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов'язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.
Про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.
Перевірка підстав у військовозобов'язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов'язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.
Перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п'яти днів у разі:
подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);
надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;
отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.
У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов'язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов'язаного для відстрочки.
Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов'язаним на строк дії відповідних законних підстав.
Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв'язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов'язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.
Відповідно до пункту 63 Порядку №560, військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.
У разі ухвалення комісією рішення про відмову у наданні відстрочки військовозобов'язаний, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, направляється на медичний огляд для визначення придатності до військової служби.
Військовозобов'язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов'язані приймаються на військову службу за контрактом або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.
Відповідно до пункту 64 Порядку №560, заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ чи відповідному підрозділі розвідувальних органів) протягом п'яти років.
Отже, право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації мають також жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років (п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").
Разом з цим, відповідно до пункту 2 Порядку № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).
Відповідно до пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють: військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Згідно з пунктом 82 Порядку №560 наказ про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається: керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи); командиром військової частини, керівником розвідувального органу або визначеним ним керівником відповідного підрозділу розвідувального органу, Головою СБУ, його заступниками чи керівником підрозділу, органу, закладу, установи СБУ - в день призову та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ).
Наказом Міністерства Оборони України від 15.09.2022 №280 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 р. за № 1407/38743) (далі Інструкція №280).
Відповідно до пункту 2 Розділу XII Інструкції №280, військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.
Відповідно до пункту 32 Інструкції №280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.
З урахуванням вище наведеного, відповідний орган ТЦК та СП як суб'єкт владних повноважень до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від особи заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права має прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.
Суд зазначає, що Порядком №560 встановлена імперативна норма, яка забороняє мобілізувати особу до того часу, яка буде розглянута подана заява про надання відстрочки.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 19 серпня 2025 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 628 «Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), з набранням чинності Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію», ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_2 .
Водночас як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 та мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", що підтверджується довідкою від 09.05.2025 №3671 ІНФОРМАЦІЯ_16 на строк до 07.08.2025 року.
У зв'язку із закінчення дії відстрочки, ОСОБА_1 через сайт Міністерства оборони України ІНФОРМАЦІЯ_17 , отримано талон на електронну чергу №7198 на 12.08.2025 року о 09:00 для подачі документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
У зв'язку з не можливістю працівниками ТЦК та СП здійснити прийом позивача у вказану дату, ним було повторно отримано талон на електронну чергу №7593 на 11.09.2025 року о 17:30 для подачі документів для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
19.08.2025 року ОСОБА_1 було подано на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву, якою повідомлено, що він є особою яка на підставі абзацу 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Просив розглянути дану заяву та прийняти відповідне рішення. До заяви додані: паспорт та РНОКПП заявника; посвідчення дитини з інвалідністю ОСОБА_8 ; індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю; свідоцтво про народження ОСОБА_8 .
Відтак, матеріалами справи підтверджується, що позивач першочергово мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та в подальшому звертався до ІНФОРМАЦІЯ_14 із новою заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Аналогічну заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" було подано також позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_6 , працівники якого здійснювали 19.08.2025 року перевірку його документів.
Проте працівниками ІНФОРМАЦІЯ_6 розгляд заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" здійснено не було, в матеріалах справи відсутні відомості, про те що відповідачем-1 було розглянуто подану позивачем заяву від 19 серпня 2025 року про надання відстрочки від призову чи відмови у наданні такої.
З огляду на наявність поданої позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_6 заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період згідно п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у відповідача-1 були відсутні правові підстави для направлення позивача на медичний огляд для визначення придатності до військової служби, що мало наслідком в подальшому призов позивача на військову службу.
Таким чином, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 зазначена обставина належним чином не перевірена та не з'ясована, що призвело до порушення низки нормативно-правових актів, законів та свідчить про грубе порушення конституційних прав ОСОБА_1 .
В контексті наведеного, статтею 23 Закону № 3543-ХІІ визначено підстави та осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Частиною 7 статті 23 Закону № 3543-ХІІ установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Судом під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.5 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ та ним було подано повторно відповідну заяву.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
На даний час позивач має статус військовослужбовця, із 19 серпня 2025 року.
Водночас у статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» наведений перелік підстав з яких звільняються військовослужбовці з військової служби не передбачає такої підстави для звільнення, як жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення № 154) завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів із взяття громадян України на військовий облік призовників, направлення громадян України для проходження базової військової служби, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до абзацу 9 пункту 11 Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
З наведеного слід дійти висновку, що обов'язок щодо перевірки наявності відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу та підстав для її надання покладено на районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, а тому, відповідач-1 мав перевірити наявність чи відсутність у позивача права на відстрочку від призову за мобілізацією.
Також, з огляду на зміст досліджених судом документів наявних в матеріалах справи (свідоцтво про народження дитини, посвідчення дитини з інвалідністю до 18 років, індивідуальна програма реабілітації дитини-інваліда та ін.), у позивача станом на момент мобілізації позивача (винесення оскаржуваного наказу від 19.08.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_8 ) були відповідні підстави для відстрочки від призову під час мобілізації, які не відпали станом на час розгляду даної справи та прийняття відповідного рішення суду.
З урахуванням вищевказаного, суд доходить висновку про те, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 19 серпня 2025 року №628, є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії № 2025-0819-1422-4010-0 від 19.08.2025 р., за результатами проведеного 19.08.2025 медичного огляду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), суд зазначає наступне.
Так, під час розгляду справи суд дійшов висновку, що у відповідача-1 були відсутні правові підстави для направлення позивача на медичний огляд для визначення придатності до військової служби, з огляду на наявність поданої заяви про надання відстрочки від призову на військову службу та наявність вищезазначених підстав для її надання. Окрім того, згідно відомостей з військово-облікового документа Резерв+, ОСОБА_1 було пройдено військово-лікарську комісію 17.03.2025р. згідно постанови якої він є "придатним" до військової служби.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за можливе визнати протиправною та скасувати довідку військово-лікарської комісії № 2025-0819-1422-4010-0 від 19.08.2025 р., згідно якої ОСОБА_2 визнано придатним для проходження військової служби.
У контексті встановлених обставин справи, інші аргументи учасників справи не мають вирішального впливу на висновки суду про протиправність оскаржуваного наказу.
Відтак, позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.
Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Видаючи наказ від 19 серпня 2025 року № 237 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини командир в/ч НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.
В той же час прийняття ІНФОРМАЦІЯ_8 наказу від 19.08.2025 року за №628 в частині призову та направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 , який судом визнано протиправним, мало наслідком прийняття військовою частиною наказу від 19.08.2025 року за №237, яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, прийнятий внаслідок реалізації наказу від 19.08.2025 року за №628 наказ від 19.08.2025 року за №237 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є похідними від наказу ІНФОРМАЦІЯ_6 , а тому теж підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналізуючи все вище досліджене неможливо залишити поза увагою доктрину заборони використання «плодів отруйного дерева», яку неодноразово використовував Верховний суд та Велика Палата Верховного суду.
Доктрина «плодів отруйного дерева» знайшла своє втілення у практиці ЄСПЛ, зокрема у справах «Gдfgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України (№2)», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України» (№2).
Ця доктрина зводиться до того, що, якщо доказове «дерево» є отруйним, то те ж саме стосується і його «плода». Тобто, якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж. Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов'язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом (також див. постанову ВП ВС від 13.11.2019 у справі № 1-07/07, провадження № 13-36зво19).
Застосування доктрини «плодів отруйного дерева» вимагає здійснення логічних операцій щодо встановлення джерела походження інформації, завдяки якій було здобуто кожен доказ, яким обґрунтовується судове рішення. Відділяючи докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотних порушень прав і свобод людини, встановлених рішенням ЄСПЛ, від доказів, отриманих з джерел, не пов'язаних ані прямо, ані опосередковано із такою інформацією, суд з повноваженнями касаційної інстанції здійснює перевірку правильності правової оцінки обставин та допустимості кожного окремого доказу. Зазначені логічні операції не потребують дослідження доказів та не обумовлюють необхідність здійснення переоцінки достовірності доказів, які все ж були визначені як такі, що можуть бути покладені в основу судового рішення і використані на підтвердження доведеності вини заявника у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях (див. окрему думку у справі № 1-07/07 та постанову ВП ВС від 29.04.2020 у справі № 1-305/2009, провадження № 13-97зво19).
Щодо позовних вимог до відповідача-3 (ВЧ НОМЕР_2 ), у зв'язку з відсутністю доказів та обґрунтування наявного порушеного права позивача з боку ВЧ НОМЕР_2 (зокрема зарахування до особового складу та проходження військової служби у даній військовій частині), суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Так, гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.
Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював необхідність ефективного захисту прав заявників. Наприклад, у пункті 75 рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) ЄСПЛ зазначає, що засіб захисту, який вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 за №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9).
Водночас, способи захисту права це передбачені законом дії, що безпосередньо спрямовані на захист права. Такі дії є завершальними актами захисту у вигляді матеріально-правових дій або юрисдикційних дій щодо усунення перешкод на шляху здійснення суб'єктами своїх прав або припинення правопорушень, відновлення становища, яке існувало до порушення. Саме застосування конкретного способу захисту порушеного чи запереченого права і є результатом діяльності із захисту прав. Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею. Частиною другою цієї статті встановлено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Подібні положення містить стаття 245 КАС України, яка врегульовує повноваження суду при вирішенні справи.
Застосування конкретного способу захисту права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оскарження. Тобто суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оскарження та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати.
Завданням адміністративного судочинства згідно із частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, захист прав здійснюється у разі їх порушення, і звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Тобто, рішення суду про задоволення позову повинно мати наслідком відновлення тих прав або інтересів, на порушення яких вказує позивач.
Разом з тим рішенням суду у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.
Суд вказав, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Отже, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення необхідним буде також визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 31 жовтня 2025 року № 306 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_1 та зобов'язання військової частини НОМЕР_3 ухвалити рішення про звільнення позивача від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
При цьому, чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб'єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а обрані способи судового захисту є ефективними, належними та спрямованими на повне і остаточне відновлення порушених з боку суб'єкта владних повноважень прав та законних інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача з відповідача-1.
Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач-1) (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (відповідач-2)(код ЄДРПОУ 26615176, АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач-3)(код ЄДРПОУ НОМЕР_6 , АДРЕСА_2 ), Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач-4)(код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_3 (відповідач-5)(код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_6 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_13 , АДРЕСА_7 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації від 19.08.2025 №628 "Про призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" в частині призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Визнати протиправною та скасувати довідку Позаштатної постійно діючої ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2025-0819-1422-4010-0 від 19.08.2025 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.08.2025 №237 в частині зарахування з 19 серпня 2025 року в списки особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 31.10.2025 №306 в частині зарахування з 31 жовтня 2025 року в списки особового складу частини та на всі види забезпечення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та звільнити його з військової служби.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_7 , АДРЕСА_4 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. (чдві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.В. Турлакова