26 грудня 2025 рокуСправа №160/15135/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «СОЮЗ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «СОЮЗ» (далі - ТОВ ВКФ «СОЮЗ», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2025 року №0203650705 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яким встановлено збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 24223928) з податку на додану вартість на загальну суму 1 027 313 (один мільйон двадцять сім тисяч триста тринадцять грн) 75 коп., з яких 821 851,00 грн за податковими зобов'язаннями та 205 462,75 грн. штрафні санкції.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та про завищення ним внаслідок цього податкового кредиту та заниження податку на додану вартість на суму 939087,00грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 року, в ході здійснення реальних господарських операцій за договорами поставки товарів. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити та були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Документи, які надані позивачем, є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків. За таких обставин, підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту у позивача відсутні. Натомість, висновки акта перевірки є передчасними та помилковими, оскільки зводяться до тверджень про неможливість встановлення фактичного придбання товарів через відсутність окремих документів, зокрема, сертифікатів якості; відсутність у контрагентів позивача необхідних трудових та виробничих ресурсів; наявність кримінального провадження, в якому деякі контрагенти позивача були фігурантами; неможливість прослідкувати продаж товарно-матеріальних цінностей за всім ланцюгом постачання; перебування деяких контрагентів у переліку ризикових із подальшим їх виключенням з такого переліку. Водночас, чинне законодавство не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього трудових ресурсів, основних фондів, бо така відсутність не може впливати на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період надання послуг. Посилання контролюючого органу на кримінальне провадження щодо контрагентів позивача не містять встановлених у цьому кримінальному провадженні обставин, які б свідчили про невиконання договірних зобов'язань такими контрагентами перед позивачем чи про фіктивність відповідних господарських операцій. Також відповідач не наводить та не надає доказів щодо наявності вироку у цьому кримінальному провадженні та доказів обізнаності позивача щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. При цьому порушення кримінальної справи не є беззаперечним доказом, що підтверджує безтоварність спірних угод. Зазначення відповідача щодо відповідності контрагентів критеріям ризиковості не має правового значення, оскільки їх включення та виключення з переліку ризикових здійснювалося у різний час, поза межами періодів, що охоплювалися перевіркою, і тому не впливає на оцінку реальності господарських операцій з позивачем. Водночас, позивач вказує, що на момент здійснення спірних операцій позивач і його контрагент були належно зареєстровані платниками ПДВ, а податкові накладні в ЄРПН підтверджували право позивача на податковий кредит. Крім того, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо, навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків та виникнення у нього права на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентами. Також позивач наголошує, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Позивач посилається на те, що він є добросовісним платником податків і володіє необхідними матеріальними, технологічними та трудовими ресурсами, а також достатньою кількістю найманих працівників. Позивач також зазначає, що здійснює виробництво товарів із пластмас, здійснюючи обробку придбаних товарів у межах технологічного циклу, для цього використовуються відповідне обладнання, підприємство проходить аудит і схвалення виробництва, має сертифіковану систему менеджменту, а також споживає значні обсяги електроенергії для забезпечення виробничих потреб. Позивачем вказано про використання придбаного товару у власній діяльності, зокрема подальше перероблення придбаного товару та його реалізацію. Окремо позивачем зауважено, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення позапланової документальної виїзної перевірки, за наслідками якої видано спірне податкове повідомлення-рішення, у розумінні приписів п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки позивачем було надано у встановлений законом термін відповіді на запити відповідача, водночас, надіслані відповідачем запити у порядку ст.73.3 ПК України не містили конкретних підстав та чітко окреслених обставин, які відповідно до абзацу 11 п.73.3 ст.73 ПК України зобов'язують платника надати інформацію та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів. Без зазначення таких фактів платник позбавлений можливості надати обґрунтовані пояснення та підтверджувальні документи. Враховуючи вищевикладене у сукупності, а також зважаючи на те, що висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставними, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №160/15135/25 за цією позовною заявою і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 30.06.2025 р., а також встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
16.06.2025р. до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву, в якому відповідач пред'явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено заниження останнім податку на додану вартість внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300), оскільки правочини, укладені з цими суб'єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а також не підтверджені документально. Так, проведеною перевіркою, з урахуванням відомостей інформаційних баз податкового органу, встановлено незначну чисельність трудових ресурсів у вказаних контрагентів позивача для проведення таких операцій; відсутність у контрагентів позивача виробничих активів, складських приміщень, основних і транспортних засобів, обладнання; відсутність придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності, а також відсутність джерела первинного походження товарів. Також деякі контрагенти позивача визнавались такими, що відповідають критеріям ризиковості, та реєстрували податкові накладні на реалізацію товарів, робіт (послуг) в адресу численних покупців, які знаходились у різних областях. Позивачем також не було надано до перевірки висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів якості, сертифікатів походження товару або посвідчень про якість товару придбаного у контрагентів. Вказані господарські операції, на думку контролюючого органу, відбувалися штучно та виключно з метою оформлення документообігу господарських операцій, а не їх фактичного проведення. З огляду на викладене, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також 16.06.2025р. від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
18.06.2025р. від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Також 18.06.2025р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останнім висловлено позицію аналогічну викладеній у позовній заяві, та додатково зазначено, що результати перевірки контрагентів позивача ґрунтуються лише на аналізі інформаційних баз податкового органу і не включають перевірку первинних документів. Позивач надав належно оформлені документи, що підтверджують реальність господарських операцій, рух активів та використання придбаного товару у власній виробничій діяльності. Контрагенти були включені до переліку ризикових платників після здійснення досліджуваних операцій, що виключає сумніви щодо їх добросовісності на момент виконання угод. Факт відкриття кримінального провадження щодо деяких контрагентів позивача не підтверджує нереальність операцій, оскільки діє презумпція невинуватості, а відповідач не надав доказів умисності дій позивача або злагодженості його дій з контрагентами. Позивач є добросовісним платником податків, має необхідні матеріальні та трудові ресурси, і контролюючий орган не спростував його презумпцію добросовісності. Також відсутні підстави для проведення позапланової виїзної перевірки, що тягне за собою скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року в задоволенні клопотання відповідача про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в адміністративній справі №160/15135/25 відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткові докази у справі №160/15135/25, а саме:
- детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2025 року №0203650705, в розрізі контрагентів;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження щодо підстав призначення документальної позапланової перевірки ТОВ ВКФ «СОЮЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, з ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300) за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з цими контрагентами;
- письмові пояснення та докази на їх підтвердження стосовно стану кримінального провадження №2202220000003545 від 09.12.2022р. та відносно того, чи є предметом цього кримінального провадження взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» з контрагентами ТОВ «Спрінг Пром», ТОВ «Нордіка Ком», ТОВ «Ю.БІ.ПРО» та ТОВ «Юнік Групс».
02.07.2025р. від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про долучення доказів на виконання ухвали суду від 19.06.2025р., в якому зазначено, що документальна позапланова перевірка ТОВ ВКФ «СОЮЗ» була проведена з підстав, визначених у п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, а саме: «виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту». При цьому на податкову адресу позивача направлялися письмові запити «Про надання інформації (пояснень, та їх документальних підтверджень)» від 11.09.2018 №56130/10/04-36-14-22, від 20.09.2021 №69392/6/04-36-07-07-11 та від 30.11.2021 №90388/6/04-36-07-07-11, на які відмовлено у наданні документів; на запити від 17.06.2021 №39501/6/04-36-07-08-11, від 20.07.2021 №51922/6/04-36-07-08-11, від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 - документів не надано. Водночас, платник податків у допуску посадових осіб контролюючого органу до документальної позапланової перевірки не відмовляв. У зв'язку з вищевикладеним, відповідно до п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2025 №1215-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 24223928)» з 27.02.2025 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «БІАЛ», ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС», ТОВ «СПРІНГ ПРОМ», ТОВ «НОРДІКА КОМ», ТОВ «Ю.БІ.ПРО» та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» за відповідні періоди та всі звітні періоди, де декларувався податковий кредит. Відповідачем також зазначено, що відповідно до відкритих джерел інформації, а саме Єдиного державного реєстру судових рішень, підприємство ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) є фігурантом в кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202220000003545 від 09.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.191 КК України (ухвала Київського районного суду м. Харкова від 30.05.2023р. у справі №953/3458/23). Предметом цього кримінального провадження не являються взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» з контрагентом ТОВ «СПРІНГ ПРОМ», але, тим не менш, це говорить про ненадійність саме вказаного контрагента і є одним з підтверджень його ризиковості.
До вказаного клопотання відповідачем долучено витребувані судом докази, а саме: детальний розрахунок грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 18.04.2025 року №0203650705, в розрізі контрагентів; копії запитів від 17.06.2021 №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» за квітень 2021 року на суму 253 085,0 грн; від 20.09.2021 № 69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року на суму ПДВ 156 420 грн. та докази направлення цих запитів позивачу засобами поштового зв'язку та їх повернення через невручення у зв'язку із закінченням термінів зберігання.
09.07.2025р. до суду надійшли додаткові письмові пояснення представника позивача, в яких, зокрема, зазначається, що відповідачем було надано суду лише запити від 17.06.2021 №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» за квітень 2021 року на суму 253 085,0 грн та від 20.09.2021 № 69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року на суму ПДВ 156 420 грн. Натомість, ані запитів про надання інформації в порядку ст.73 ПК України, ані доказів їх повернення по взаємовідносинам з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 надано не було. При цьому конкретної інформації, яка підтверджує недостовірність даних в податкових деклараціях позивача, контролюючий орган також не зазначив, обмежившись лише загальними посиланнями на норми права. Відомості, відображені у податкових деклараціях, були відображені платником податку з урахуванням зареєстрованих у ЄРПН податкових накладних. З огляду на зазначене, запити контролюючого органу про надання інформації оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому ТОВ ВКФ «СОЮЗ» було звільнено від обов'язку надавати відповідь на вказані запити, що прямо передбачено п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що беззаперечно свідчить про протиправність винесеного наказу, що, в свою чергу, свідчить про протиправність проведеної перевірки та зумовлює протиправність винесеного податкового повідомлення-рішення, винесеного за її результатами. Також позивачем зазначалося, що факт участі ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» у кримінальному провадженні, по-перше, жодним чином не стосуються діяльності ТОВ ВКФ «СОЮЗ», а тим більше, не встановлює факту його незаконної діяльності, а, по-друге, як і з акта перевірки, так і з пояснень контролюючого органу, не вбачається, що за результатами досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню наявний обвинувальний вирок суду, яким би було встановлено винність відповідних посадових осіб контрагентів позивача, та не встановлено жодних обставин, що мають значення для встановлення реальності спірних господарських операцій. Також акт перевірки не встановлює ризиковості ТОВ «СПРІНГ ПРОМ», а реальність операцій підтверджується первинними документами та змінами у майновому стані контрагентів.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 24223928) зареєстровано 01.11.1995, перебуває на обліку в Дніпровській ДПІ з 03.04.1996 за місцем реєстрації: Україна, 49083, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 65, квартира 263. Основним видом діяльності ТОВ ВКФ «СОЮЗ» за КВЕД є 22.29 Виробництво інших виробів із пластмас. ТОВ ВКФ «СОЮЗ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 17.10.1997, індивідуальний податковий номер - 242239204177. Свідоцтво платника ПДВ від 07.02.2002 №100020186.
Відповідно до приписів п.19-1.1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п .75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п .78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 ПК України та на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області 20.02.2025 року №1215-п посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 24223928) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ44208505) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 року, та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.03.2025 №1085/04-36-07-05/24223928, яким зафіксовано встановлені під час перевірки допущення позивачем порушення приписів:
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями ), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 939 087 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 939 087 грн., в т.ч. за червень 2018 року на суму 117 236 грн., за квітень 2021 року на суму 253 085 грн., за травень 2021 року на суму 153 600 грн., за червень 2021 року на суму 143 700 грн., за липень 2021 року на суму 156 420 грн., за вересень 2021 року на суму 115 046 грн. (ряд. 18 Декларації).
Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача встановлено завищення ТОВ ВКФ «СОЮЗ» податкового кредиту та, відповідно, заниження податку на додану вартість внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300), оскільки правочини з поставки поліетилену, укладені з цими суб'єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, а також не підтверджені документально. Так, проведеним аналізом інформаційних баз ДПС України встановлено, що вказані контрагенти не є виробниками товару (поліетилену), при цьому за результатами аналізу ЄРПН ТОВ «БІАЛ», ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС», ТОВ «СПРІНГ ПРОМ», ТОВ «НОРДІКА КОМ», ТОВ «Ю.БІ.ПРО» та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаних товарів встановлено відсутність джерела їх походження та законного введення в обіг. Водночас, проведеною перевіркою, з урахуванням відомостей інформаційних баз податкового органу, встановлено незначну чисельність трудових ресурсів у вказаних контрагентів позивача для проведення таких операцій; відсутність у контрагентів позивача виробничих активів, складських приміщень, основних і транспортних засобів, обладнання; відсутність придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності, а також відсутність походження товару, водночас, вказані контрагенти позивача здійснювали придбання великої кількості ТМЦ, робіт, послуг, що мають різноманітні характеристики, реєстрували податкові накладні в адресу численних покупців у різних областях. Взаємовідносини з контрагентами позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Також позивачем не було надано до перевірки висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів якості, сертифікатів походження товару або посвідчень про якість товару придбаного у контрагентів. Разом з цим, деякі з вказаних контрагентів позивача відповідними рішеннями контролюючих органів у різні періоди були віднесені до Переліку платників податків на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості, а саме: ТОВ «БІАЛ» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 04.02.2020р. №5770, але в подальшому рішенням від 28.11.2024р. №29985 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості), ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 13.01.2022р. №978, але в подальшому рішенням від 31.01.2022р. №3742 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості; рішення про відповідність критеріям ризиковості від 02.02.2022р. №4254, від 14.02.2022р. №7462 та від 01.06.2022р. №38034, але в подальшому рішенням від 01.06.2022р. №38028 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 04.01.2022р. №125, від 01.06.2022р. №38030) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 08.12.2021р. №36841, але в подальшому рішенням від 29.01.2025р. №871 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості). Крім того, в акті зазначено, що контрагента контрагентів-постачальників позивача - ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» (3 ланка) також віднесено до Переліку платників податків на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості відповідно до рішення від 16.05.2023р. №701, проте, в подальшому рішенням від 26.02.2025р. №1610 визнано таким, що не відповідає критеріям ризиковості. Крім цього, відповідач вказує про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202220000003545 від 09.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.191 КК України, в якому фігурантами є деякі контрагенти позивача, а саме: ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542), ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300).
На підставі акта перевірки від 12.03.2025р. №1085/04-36-07-05/24223928 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.04.2025 року №0203650705, яким ТОВ ВКФ «СОЮЗ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 027 313, 75 грн, в тому числі: за основним платежем - на 821 851,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 205 462, 75 грн.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з означеним позовом про визнання його протиправним та скасування до суду.
Надаючи оцінку правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 18.04.2025 року №0203650705, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 22.09.2020 у справі №520/8836/18, при оскарженні податкового повідомлення-рішення платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення контролюючим органом законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність такого рішення. Таким підставам позову, за їх наявності, суди мають надавати правову оцінку в першу чергу. Протиправність призначення та проведення контролюючим органом перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатньою підставою для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, що зумовлює відсутність необхідності перевірки порушення пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України як підстави для донарахування суми грошового зобов'язання.
Однією з підстав позовної заяви є посилання позивача на протиправне призначення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за наслідками якої видано оскаржуване податкове повідомлення-рішення, за відсутності підстав, передбачених для цього Податковим кодексом України.
Так, судом встановлено, що правовими підставами призначення перевірки позивача у наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2025 року №1215-п вказано підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Водночас, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (пункт 78.4 статті 78 ПК України).
Верховний Суд у постановах від 31 травня 2019 року у справі № 813/1041/18, від 14 березня 2019 року у справі № 808/2603/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 815/343/18, аналізуючи наведені правові положення, виклав позицію, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит контролюючого органу.
В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлену недостовірність даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Таким чином, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу з відповідного питання, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.
Іншими словами, виникнення права призначення контролюючим органом перевірки за кожною із вказаних підстав є наслідком ненадання (надання не в повному обсязі) відповідних пояснень платником податків на законний запит контролюючого органу, поданий за наявності відповідних обставин, які кореспондують конкретній із таких підстав призначення перевірки.
Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:
податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;
акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Питання застосування означеної норми вже було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.
Так, у постановах від 11 червня 2020 року у справі № 812/730/17, від 11 серпня 2021 року у справі № 804/6851/16 Верховний Суд зазначав, що запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.
У постанові від 23 квітня 2019 року у справі № 813/1757/18 Верховний Суд виснував, що формою реалізації повноважень контролюючого органу є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про правопорушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування інформації, яка є у контролюючого органу, при цьому достовірність такої інформації про правопорушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення факту порушення та формування висновків про це можливо лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Наведення у запиті з посиланням на податкову інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про правопорушення з боку платника податків, передбачає наявність податкової інформації, яка потребує додаткової перевірки, що можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведення аналізу після отримання запитуваної інформації. Згідно з висновком Верховного Суду в цій постанові окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови у наданні інформації на запит. Разом з тим, запити контролюючого органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання контролюючий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у контролюючого органу інформації.
З огляду на наведене, суд зазначає, що, з урахуванням підстав позову у цій справі, встановленню та правовій оцінці підлягають обставини того, чи було додержано змістовний зв'язок між вказаними у запитах відповідача підставами для їх направлення та зазначеними у наказі про проведення перевірки підставами її призначення у разі ненадання пояснень на такі запити.
Судом встановлено, що юридичною підставою призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача відповідно до наказу від 20.02.2025р. №1215-п слугували підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, якими регламентовано призначення перевірки у випадку ненадання платником податків у встановлений законом строк пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, надісланий контролюючим органом у зв'язку із отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України) та у зв'язку із виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях (п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України).
При цьому судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом на податкову адресу позивача засобами поштового зв'язку рекомендованими листами з повідомленнями про вручення було надіслано наступні запити «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)»:
- від 17.06.2021 за вих. №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за квітень 2021 року;
- від 20.07.2021 за №51922/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинам з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за травень 2021 року;
- від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинам з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за червень 2021 року;
- від 20.09.2021 за вих. №69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року;
- від 30.11.2021 за вих. №90388/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІКС ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за вересень 2021 року.
Матеріалами справи також підтверджено, що запити контролюючого органу від 20.09.2021 за вих. №69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року та від 30.11.2021 за вих. №90388/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІКС ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за вересень 2021 року були отримані позивачем 27.10.2021р. та 14.01.2022р., відповідно, що підтверджується відповідними рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення та фактично визнається позивачем у позовній заяві.
Разом з цим, запити контролюючого органу від 17.06.2021 за вих. №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496), від 20.07.2021 за №51922/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинам з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) та від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинам з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за червень 2021 року, були повернуті на адресу контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку про невручення «за закінченням терміну зберігання» 02.09.2021р., 13.09.201р. та 26.10.2021р., відповідно.
Відповідно до п.п.73.3.2 п.73.3 ст.73 ПК України запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Водночас, п.42.2 ст.42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином, запити контролюючого органу від 17.06.2021 за вих. №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496), від 20.07.2021 за №51922/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинам з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) та від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинам з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за червень 2021 року, у розумінні приписів п.п.73.3.2 п.73.3 ст.73, п.42.2, п.42.5 ст.42 ПК України, вважаються належним чином врученими позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
За приписами п.п.73.3.3 п.73.3 ст.73 ПК України платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
При цьому, як вказано вище, п.п.73.3.4 п.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов'язку надання відповіді на такий запит.
Зі змісту запитів відповідача «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень)» від 17.06.2021 за вих. №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за квітень 2021 року, від 20.07.2021 за №51922/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинам з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за травень 2021 року, від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинам з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за червень 2021 року, від 20.09.2021 за вих. №69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року та від 30.11.2021 за вих. №90388/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІКС ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за вересень 2021 року слідує, що підставою для їх направлення слугувало отримання відповідачем податкової інформації за результатами проведеного аналізу інформаційних баз контролюючого органу: ІС «Податковий блок» та ЄРПН по вищевказаним контрагентам, за наслідками якого встановлено, що ці підприємства не с виробником, імпортером товарів, що постачалися позивачу (поліетилен низького тиску 15803), у СГ- фізичних осіб придбання не здійснювалося (не відображено показник в рядку 10.4 декларації з податку на додану вартість «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою та /або без податку на додану вартість») та по ланцюгу господарських операцій з руху товарів контрагенти залучали сторонні організації, у яких також не встановлено походження товару, в результаті чого відсутнє джерело їх законного введення в обіг та реального виробництва, з огляду на що встановлено відсутність джерела законного введення в обіг товару та його реального виробництва, в результаті чого ТОВ ВКФ «СОЮЗ» не дотримано норму п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а також норми іншого податкового законодавства, зокрема, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13) та частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктів 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, тож зазначені запити направлено для з'ясування реального здійснення задокументованих операцій (спростування або підтвердження операцій).
Також у запитах по взаємовідносинам з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС», ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» зазначено, що згідно проведеного аналізу інформаційних баз контролюючого органу (ІС «ПОДАТКОВИЙ БЛОК»), архів електронної звітності (ЄРПН) виникає сумнів стосовно реалізації на адресу ТОВ ВКФ «СОЮЗ» вищезазначених товарів, у зв'язку з відсутністю послуг щодо транспортування товарів, крім того в цьому ж періоді здійснює придбання та реалізацію різноманітних товарів на багатьох контрагентів з різних областях України, тому неможливо підтвердити господарську операцію без аналізу первинних документів, товарно-транспортних накладних, встановити походження (виробника) товарів без сертифікату/паспорту якості.
Таким чином, зі змісту означених запитів встановлено, що всі ці запити містять посилання на результати аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, та виявлені факти, які, на думку контролюючого органу, свідчать про порушення платником податків (позивачем) податкового законодавства із зазначенням конкретних норм такого законодавства, яке, на думку відповідача, було порушене позивачем і контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відтак, доводи позивача відносно того, що вказані запити не містять зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б саме про порушення з боку ТОВ ВКФ «СОЮЗ» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є безпідставними та спростовуються змістом цих запитів.
Також суд зазначає, що вказані запити, як і передбачено приписами п.73.3 ст.73 ПК України, підписані уповноваженою особою контролюючого органу, а також містять підстави для їх надіслання, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.
Отже, підстави для звільнення позивача від обов'язку надавати відповідь на ці запити відповідача у розумінні приписів п.п.73.3.4 п.73.3 ст.73 ПК України були відсутні.
Разом з цим, судом встановлено, що на запити контролюючого органу від 17.06.2021 за вих. №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496), від 20.07.2021 за №51922/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинам з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) та від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинам з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за червень 2021 року, які у розумінні приписів п.п.73.3.2 п.73.3 ст.73, п.42.2, п.42.5 ст.42 ПК України, вважаються належним чином врученими позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, ТОВ ВКФ «СОЮЗ» жодної відповіді надано не було.
На запити контролюючого органу від 20.09.2021 за вих. №69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року та від 30.11.2021 за вих. №90388/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІКС ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за вересень 2021 року, які були отримані позивачем 27.10.2021р. та 14.01.2022р., відповідно, листами ТОВ ВКФ «СОЮЗ» від 05.11.2021р. №90 та від 21.01.2022р. №10 надано відповідь про відсутність підстав для надання запитуваної інформації, з посиланням на те, що, на думку позивача, такі запити є безпідставними та не відповідають вимогам п.73.3 ст.73 ПК України, проте, як встановлено вище, такі доводи позивача є помилковими, тож останній повинен був надати відповідачу запитувану інформацію, однак, цього не зробив.
Таким чином, суд доходить висновку, що у розглядуваному випадку позивачем дійсно не було надано у встановлений законом строк пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити контролюючого органу, надіслані ним у зв'язку із отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із зазначенням у цих запитах про порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, щодо взаємовідносин ТОВ ВКФ «СОЮЗ» з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.05.2021 по 31.05.2021, ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.06.2021 по 30.06.2021, ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300), тож у відповідача були наявні визначені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстави для призначення документальної позапланової перевірки позивача по взаємовідносинам з цими контрагентами.
Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не було доведено наявності підстав для призначення документальної позапланової перевірки позивача відповідно до п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України (через ненадання платником податків у встановлений законом строк пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит, надісланий контролюючим органом у зв'язку із виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях), оскільки запитів про надання інформації з підстав виявлення недостовірних відомостей у податкових деклараціях відповідач до позивача не надсилав.
У постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 280/1475/19 Верховний Суд вказав, що підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України вимагає від контролюючого органу при надісланні письмового запиту про надання інформації та її документального підтвердження з цієї підстави зазначати виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію.
У вищенаведених запитах від 17.06.2021 за вих. №39501/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) за квітень 2021 року, від 20.07.2021 за №51922/6/04-36-07-08-11 по взаємовідносинам з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за травень 2021 року, від 20.08.2021 №62149/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинам з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за червень 2021 року, від 20.09.2021 за вих. №69392/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) за липень 2021 року та від 30.11.2021 за вих. №90388/6/04-36-07-07-11 по взаємовідносинах з ТОВ «ЮНІКС ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) за вересень 2021 року відсутні будь-які посилання на те, в чому полягає недостовірність задекларованих позивачем показників та щодо яких саме податкових декларацій вона встановлена. Натомість, і зміст вказаних запитів, і зазначена у них правова підстава чітко свідчать про те, що фактично необхідність отримання від ТОВ ВКФ «СОЮЗ» пояснень та їх документального підтвердження зумовлена саме отриманням податковим органом відповідної податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно за наслідками ненадання позивачем відповіді на ці обов'язкові письмові запити контролюючий орган мав привід призначити документальну позапланову виїзну перевірку саме на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а не на підставі підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, тож в цій частині ГУ ДПС у Дніпропетровській області помилилось із вибором підстави проведення перевірки.
У постанові від 27 березня 2018 року у справі № 813/2162/17 Верховний Суд визнав, що розбіжність між правовими підставами, визначеними у запиті про надання інформації та у наказі про проведення податкової перевірки, свідчить про невідповідність наказу контролюючого органу вимогам пункту 3 частини другої статті 2 КАС України.
Відтак, відсутність підстави для проведення перевірки, яка зазначена у наказі, вказує на протиправність її проведення і є істотним порушенням, яке впливає на законність її наслідків.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19 серпня 2024 року по справі № 420/5252/19.
Крім цього, судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.02.2025р. №1215-п на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України було призначено перевірку позивача ще й з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, проте, відповідачем ані разом із відзивом на позовну заяву, ані з додатковими поясненнями, наданими, в тому числі, на виконання вимог ухвали суду від 19.06.2025 року про витребування у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області додаткових доказів у справі №160/15135/25 (зокрема, письмових пояснень та доказів на їх підтвердження щодо підстав призначення документальної позапланової перевірки ТОВ ВКФ «СОЮЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, з ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300) за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з цими контрагентами), не було надано жодних доказів щодо направлення позивачу обов'язкового письмового запиту у зв'язку із отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, саме по взаємовідносинам з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 (п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України) та/або у зв'язку із виявленням недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях позивача, задекларованих за наслідками взаємовідносин з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018 (п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України), а також доказів ненадання позивачем у встановлений законом строк пояснень та їх документального підтвердження на такі обов'язкові письмові запити відповідача, відтак, суд констатує недоведеність відповідачем належними доказами наявності підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ВКФ «СОЮЗ» саме з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018.
Враховуючи наведене, суд висновує, що в цій частині перевірку позивача призначено протиправно, що є окремою підставою для скасування прийнятого за її результатами рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У розвиток зазначеного підходу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 вказала, що підставами для скасування рішень, прийнятих за наслідками перевірки, є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Водночас, неузгодженість між змістом запиту та наказу про проведення перевірки і призначення податкової перевірки з тієї підстави, відповідно до якої у платника податків не запитувалась інформація, свідчить саме про необґрунтованість відповідного наказу як рішення суб'єкта владних повноважень. Підпункти 78.1.1. та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України як підстави для призначення документальної позапланової перевірки передбачають можливість її призначення у випадку ненадання письмових пояснень і їх документального підтвердження на письмовий запит з конкретних питань. Відповідно, за відсутності факту направлення з цих питань запиту відповідно до вимог абзацу дев'ятого пункту 73.3 статті 73 ПК України відсутні підстави вважати, що платник податків не надав відповіді на запит, тобто, не виникла законна підстава для проведення перевірки на підставі підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Втім, відсутність підстави для проведення перевірки, яка зазначена у наказі, вказує на протиправність її проведення і є істотним порушенням, яке впливає на законність її наслідків.
Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного від 22.09.2020 у справі №520/8836/18 та від 19 серпня 2024 року по справі №420/5252/19.
Встановлені судом у цій справі обставини, свідчать, що контролюючим органом було допущено суттєві порушення вимог пунктів 78.1.1 та 78.1.4 статті 78 ПК України при призначенні документальної позапланової перевірки позивача в частині призначення такої перевірки по взаємовідносинах з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, що є самостійною підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої перевірки та визнання протиправними рішень, прийнятих за її наслідками в цій частині.
В той же час, з урахуванням принципу офіційного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне також надати оцінку доводам сторін щодо реальності (нереальності) спірних господарських операцій по взаємовідносинам з усіма контрагентами, що викладені акті перевірки.
Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.
При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
За змістом приписів абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов'язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.
З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.
Як свідчать матеріали справи, протягом періоду, що перевірявся, ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (як Покупцем) укладено ряд договорів поставки товару (поліетилену) з контрагентами-постачальниками: ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, з ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300) за період з 01.09.2021 по 30.09.2021, а саме:
1) взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» та ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) відбувались на підставі договору поставки №01/06 від 18.06.2018 року, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «БІАЛ») зобов'язається протягом дії даного Договору передати у власність Покупцю (ВКФ «СОЮЗ»), а Покупець - прийняти та вчасно оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Виконання умов зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №РН-38 від 18.06.2018, №РН-33 від 18.06.2018, №РН-28 від 18.06.2018, №РН-26 від 18.06.2018, №РН-25 від 18.06.2018, №РН-41 від 18.06.2018; рахунками-фактурами №СФ-38 від 18.06.2018 на загальну суму 124 656,00 грн., №СФ-33 від 18.06.2018 на загальну суму 89 040,00 грн, №СФ-28 від 18.06.2018, на загальну суму 111 300,00 грн, №СФ-26 від 18.06.2018 на загальну суму 111 300,00 грн, №СФ-25 від 18.06.2018 на загальну суму 133 560, 00 грн, №СФ-41 від 18.06.2018 на загальну суму 133 560, 00 грн; товарно-транспортними накладними від 18.06.2018; виписками по особовому рахунку за 07.09.2018; за період з 16.08.2018 по 17.08.2018; за 20.08.2018; за 29.08.2018; за 10.10.2018; за 18.09.2018-19.09.2018 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
ТОВ «БІАЛ» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні №38, №41, №33, №28, №25 і №26 від 18.06.2018, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.
Операції також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20100 за червень 2018 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 з 01.06.18 по 31.03.25, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за червень 2018 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за червень 2018 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 за червень 2018 року.
2) взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» та ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44094496) відбувались на підставі договору поставки №01/04 від 17.04.2021 року, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС») зобов'язається протягом дії даного Договору передати у власність Покупцю (ВКФ «СОЮЗ»), а Покупець - прийняти та вчасно оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Виконання умов зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №РН-100 від 19.04.2021, №РН-101 від 19.04.2021, №РН-102 від 19.04.2021; товарно-транспортними накладними від 19.04.2021; рахунками-фактурами №СФ-100 від 19.04.2021 на суму 520 632,00 грн; №СФ-101 від 19.04.2021 на суму 495 840, 00 грн; №СФ-102 від 19.04.2021 на суму 502 038,00 грн; виписками по особовому рахунку з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за період 11.05.2021 по 13.05.2021, за 09.07.2021, за 19.07.2021, за 12.08.2021, за 27.08.2021, за 06.09.2021, за 17.09.2021, за 28.09.2021, за 25.10.2021, за 26.11.2021.
ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні №102 від 19.04.2021, №100 від 19.04.2021, №101 від 19.04.2021, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.
Операції також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20100 за квітень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за квітень 2021 року, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за квітень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 01.04.2021-31.03.2025; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 за квітень 2021 року.
3) взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» та ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) відбувались на підставі договору поставки №01/05 від 21.05.2021 року, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «СПРІНГ ПРОМ») зобов'язається протягом дії даного Договору передати у власність Покупцю (ВКФ «СОЮЗ»), а Покупець - прийняти та вчасно оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Виконання умов зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №РН-114 від 21.05.2021; №РН-115 від 21.05.2021; товарно-транспортними накладними від 21.05.2021; рахунками-фактурами №СФ-114 від 21.05.2021 на суму 430 080,00 грн, №СФ-115 від 21.05.2021 на суму 491 520, 00 грн; платіжним дорученням №3085 від 11.06.2021.
12.01.2023 між ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (Первісний кредитор) та ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО 2006» (Новий кредитор), ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (Боржник) було укладено Договір №01/01 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги виконання грошового зобов'язання у сумі 650000,00 (шістсот п'ятдесят тисяч) грн. 00 копійок за договором № 01/05 від 21.05.2021 р. (надалі - Основний Договір), що укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору. Також між Первісним кредитором та Боржником було відображено залишок заборгованості в Акті звіряння взаєморозрахунків від 12.01.2023.
ТОВ «ВКФ «СОЮЗ» було здійснено оплату новому кредитору ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО 2006», що підтверджується випискою по особовому рахунку за 12.01.2023, за 20.02.2023, за 31.01.2023 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
23.08.2023 ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (Первісний кредитор) та ПП «ГРАНДМЕТАЛ І К» (Новий кредитор), ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (Боржник) було укладено Договір №03/08 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги виконання грошового зобов'язання у сумі 71 600,00 (Сімдесят тисяч шістсот) грн. 00 копійок за договором № 01/05 від 21.05.2021 р. (надалі - Основний Договір), що укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору. Також між Первісним кредитором та Боржником було відображено залишок заборгованості в Акті звіряння взаєморозрахунків від 23.08.2023.
ТОВ «ВКФ «СОЮЗ» було здійснено оплату новому кредитору ПП «ГРАНДМЕТАЛ І К», що підтверджується випискою по особовому рахунку за 03.01.2024 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні №114 від 21.05.2021, №115 від 21.05.2021, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.
Операції також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20100 за травень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за травень 2021 року, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за травень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 01.05.2021-31.03.2025; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 за травень 2021 року.
4) взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» та ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) відбувались на підставі договору поставки №01/06 від 22.06.2021 року, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «НОРДІКА КОМ») зобов'язується протягом дії даного Договору передати у власність Покупцю (ВКФ «СОЮЗ»), а Покупець - прийняти та вчасно оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Виконання умов зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №РН-26 від 22.06.2021; №РН-27 від 22.06.2021; товарно-транспортними накладними 22.06.2021; рахунками-фактурами №СФ-26 від 22.06.2021 на загальну суму 402 360, 00 грн, №СФ-27 від 22.06.2021 на загальну суму 459 840,00 грн; випискою по особовому рахунку з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за 14.07.2021.
14.04.2023 між ТОВ «НОРДІКА КОМ» (Первісний кредитор) та ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО 2006» (Новий кредитор), ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (Боржник) було укладено Договір №01/04 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги виконання грошового зобов'язання у сумі 600 000,00 (шістсот тисяч) грн. 00 копійок за договором № 01/06 від 22.06.2021 р. (надалі - Основний Договір), що укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору. Також між Первісним кредитором та Боржником було відображено залишок заборгованості в Акті звіряння взаєморозрахунків від 14.04.2023.
ТОВ «ВКФ «СОЮЗ» було здійснено оплату новому кредитору ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДНІПРО 2006», що підтверджується випискою по особовому рахунку за 03.05.2023, за 07.06.2023, за 14.04.2023 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
23.08.2023 ТОВ «НОРДІКА КОМ» (Первісний кредитор) та ПП «ГРАНДМЕТАЛ І К» (Новий кредитор), ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (Боржник) було укладено Договір №02/08 про відступлення права вимоги відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги виконання грошового зобов'язання у сумі 62 200,00 (Шістдесят дві тисячі ) грн. 00 копійок за договором № 01/06 від 22.06.2021 р. (надалі - Основний Договір), що укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору. Також між Первісним кредитором та Боржником було відображено залишок заборгованості в Акті звіряння взаєморозрахунків від 23.08.2023.
ТОВ «ВКФ «СОЮЗ» було здійснено оплату новому кредитору ПП «ГРАНДМЕТАЛ І К», що підтверджується випискою по особовому рахунку за 03.01.2024 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», що підтверджується випискою по особовому рахунку за 03.01.2024 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
ТОВ «НОРДІКА КОМ» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні №26 від 22.06.2021, №27 від 22.06.2021, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.
Операції також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 20100 за червень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за червень 2021 року, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за червень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 01.06.2021-31.03.2025; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 за червень 2021 року.
5) взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» та ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) відбувались на підставі договору поставки №01/07 від 19.07.2021 року, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «Ю.БІ.ПРО») зобов'язається протягом дії даного Договору передати у власність Покупцю (ВКФ «СОЮЗ»), а Покупець - прийняти та вчасно оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Виконання умов зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №РН-95 від 19.07.2021; №РН-96 від 19.07.2021; товарно-транспортними накладними 19.07.2021; рахунками-фактурами №СФ-95 від 19.07.2021 на загальну суму 483 480, 00 грн, №СФ-96 від 19.07.2021 на загальну суму 455 040,00 грн; випискою по особовому рахунку за 09.08.2021 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
23.08.2023 між ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (Первісний кредитор) та ПП «ГРАНДМЕТАЛ І К» (Новий кредитор), ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (Боржник) було укладено Договір №01/08 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги виконання грошового зобов'язання у сумі 738 520,00 (Сімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять) грн. 00 копійок за договором № 01/07 від 19.07.2021 р. (надалі - Основний Договір), що укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору. Також між Первісним кредитором та Боржником було відображено залишок заборгованості в Акті звіряння взаєморозрахунків від 14.04.2023.
ТОВ «ВКФ «СОЮЗ» було здійснено оплату новому кредитору ПП «ГРАНДМЕТАЛ І К», що підтверджується випискою по особовому рахунку за 03.01.2024 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за 23.08.2023, за 05.10.2023, за 06.11.2023, за 03.01.2024.
ТОВ «Ю.БІ.ПРО» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні №95 від 19.07.2021, №96 від 19.07.2021, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.
Операції також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 2010 за липень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за липень 2021 року, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за липень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 01.07.21-31.03.25; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 за липень 2021 року.
6) взаємовідносини ТОВ ВКФ «СОЮЗ» та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300) відбувались на підставі договору поставки №17/09 від 17.09.2021, відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ «ЮНІК ГРУПС») зобов'язається протягом дії даного Договору передати у власність Покупцю (ВКФ «СОЮЗ»), а Покупець - прийняти та вчасно оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Виконання зазначеного договору підтверджується: видатковими накладними №РН-70 від 17.09.2021; №РН-89 від 17.09.2021; товарно-транспортними накладними 17.09.2021; рахунками-фактурами №СФ-70 від 17.09.2021 на загальну суму 339 480, 00 грн, №СФ-89 від 17.09.2021 на загальну суму 350 796, 00 грн; випискою по особовому рахунку з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за 08.10.2021.
24.10.2022 між ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (Первісний кредитор) та ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» «ДНІПРО 2006» (Новий кредитор), ТОВ ВКФ «СОЮЗ» (Боржник) було укладено Договір №01/10 про відступлення права вимоги, відповідно до якого Первісний кредитор передає належне йому право вимоги виконання грошового зобов'язання у сумі 1 000 428, 00 (Один мільйон чотириста двадцять вісім тисяч) грн. 00 копійок за договором № 17/09 від 17.09.2021 р. (надалі - Основний Договір), що укладено між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору. Також між Первісним кредитором та Боржником було відображено залишок заборгованості в Акті звіряння взаєморозрахунків від 24.10.2023.
ТОВ «ВКФ «СОЮЗ» було здійснено оплату новому кредитору ПП «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ» «ДНІПРО 2006», що підтверджується випискою по особовому рахунку 24.10.2022, 10.11.2022, 22.11.2022, за 12.12.2022, за 20.03.2023 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
ТОВ «ЮНІК ГРУПС» склало та зареєструвало в ЄРПН податкові накладні №70 від 17.09.2021, №89 від 17.09.2021, що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію в ЄРПН.
Операції також відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 2010 за вересень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 361 за вересень 2021 року, оборотно-сальдовій відомості по рахунку 10 за вересень 2021 року; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 631 за 01.09.21-31.03.25; оборотно-сальдовій відомості по рахунку 26 за вересень 2021 року.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що перевезення товару, поставленого позивачу вищевказаними контрагентами, здійснювалось позивачем із використанням транспортних засобів, що перебувають у його власності або на законних підставах у користуванні.
Так, зокрема для транспортування товару, отриманого від ТОВ «БІАЛ», використовувався автомобіль ГАЗ 33021, державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07.07.2017. Водієм під час здійснення перевезення був ОСОБА_1 , прийнятий на роботу на посаду «водій вантажного автомобіля» відповідно до Наказу №10/2017/к від 22.06.2017.
Перевезення товару, отриманого від ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС», ТОВ «СПРІНГ ПРОМ», ТОВ «НОРДІКА КОМ», ТОВ «Ю.БІ.ПРО», здійснювалось із використанням тягача ІВЕКО МАГІРУС 440, який належить на праві власності позивачу (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 від 10.08.2000), та причепа Vanhool 18303 АА, що належить ОСОБА_2 (свідоцтво № НОМЕР_4 від 10.08.2000), який був переданий ТОВ ВКФ «СОЮЗ» у безоплатне користування на підставі Договору безоплатного користування майном (позички) від 09.01.2018, факт передачі підтверджений відповідним Актом від 09.01.2018. Керування зазначеним транспортним засобом також здійснював водій ОСОБА_1 , прийнятий на роботу на посаду «водій вантажного автомобіля» відповідно до Наказу №10/2017/к від 22.06.2017.
Перевезення товару, отриманого від ТОВ «ЮНІК ГРУПС», здійснювалось у межах Договору про надання транспортних послуг від 02.01.2021. Надання послуг підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000009 від 30.09.2021. Перевізником було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000009 від 30.09.2021 на суму 13 815,36 грн. Оплата послуг перевізника підтверджується платіжними дорученнями №3412 від 05.10.2021 на суму 6 000,00 грн та №3448 від 21.10.2021 на суму 7 815,36 грн, оплату відображено у виписках по особовому рахунку АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» за 05.10.2021, за 21.10.2021 з АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».
За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками: ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154) за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, з ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496) за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, з ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655) за період з 01.03.2021 по 31.03.2021, з ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542) за період з 01.02.2021 по 28.02.2021, з ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) за період з 01.07.2021 по 31.07.2021, з ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300) за період з 01.09.2021 по 30.09.2021, підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отриманий товар.
Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Як слідує з наданих до суду документів, розбіжності між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським відносинам позивача з вказаними контрагентами-постачальниками відсутні.
Контролюючим органом також не надано до суду будь-яких заперечень щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаними контрагентами позивача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому до них не наведено жодних зауважень.
Отже, позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій.
Крім того, позивачем надано суду докази на підтвердження використання придбаного товару у своїй господарській діяльності для виготовлення власної продукції (заглушки, кільця, протектори, підкладки підленточні гофровані з поліетилену, ковпаки, ложементи армовані з поліетилену для упаковки труб) та її подальшої реалізації на адресу контрагента-покупця ТОВ «НЬЮЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 35431024) за Договором поставки №140414 від 14.04.2014, з урахуванням Додаткових угод від 29.12.2017 та від 30.12.2020.
На думку суду, надані позивачем первинні документи належним чином підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись в об'єктивній дійсності, зокрема, внаслідок їх вчинення майновий стан позивача та його контрагентів змінився, що свідчить про рух активів.
Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача сертифікатів якості на придбаний товар та, як наслідок, висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій з придбання такого товару, суд зазначає наступне.
Обов'язкова наявність сертифікатів якості (паспортів якості) та інших документів була передбачена Декретом Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію», який втратив чинність з 1 січня 2018 року.
Перелік первинних документів щодо оформлення господарської операції визначений ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання платником податків у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення та не може свідчити про відсутність реального здійснення господарських операцій.
Сертифікати якості за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та умовам (якості).
Аналогічна позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 серпня 2020 року у справі №520/4829/19.
При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2023 у справі №360/1283/20, та від 03.03.2023 у справі № 804/644/16.
Щодо доводів контролюючого органу про те, що правочини, укладені позивачем з контрагентами-постачальниками ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154), ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496), ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542), ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300), не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаних позивачем товарів, а також наявність податкової інформації про відсутність у цих підприємств-постачальників необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, суд зазначає наступне.
По-перше, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.
Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.
При цьому жодна норма законодавства не встановлює обов'язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару.
По-друге, також жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.
Відсутність у вказаних контрагентів-постачальників матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16, від 09.10.2019 року у справі №826/16601/18, від 04.04.2023 року у справі №320/4019/19, від 16.05.2023 у справі № 805/1357/16-а тощо.
Тож, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при веденні господарської діяльності можуть спричинити настання відповідальності щодо нього та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.
Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально-технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).
По-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, не може однозначно свідчити про нереальність господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку, які як встановлено судом були надані позивачем.
По-друге, суд вказує, що сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх (ресурсів) наявність або відсутність у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.
При цьому контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарських операцій, зокрема, не долучено до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб саме позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагентів позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагентів.
Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатньо, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.12.2019 у справі №814/1439/17 та від 26.01.2023 у справі №280/5647/19.
Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів-постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у цих контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків - позивача щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.05.2023 року у справі № 810/1052/15.
Щодо посилання відповідача на те, що деякі з вищевказаних контрагентів-постачальників позивача відповідними рішеннями контролюючих органів у різні періоди були віднесені до Переліку платників податків на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості, а саме: ТОВ «БІАЛ» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 04.02.2020р. №5770, але в подальшому рішенням від 28.11.2024р. №29985 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості), ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 13.01.2022р. №978, але в подальшому рішенням від 31.01.2022р. №3742 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості; рішення про відповідність критеріям ризиковості від 02.02.2022р. №4254, від 14.02.2022р. №7462 та від 01.06.2022р. №38034, але в подальшому рішенням від 01.06.2022р. №38028 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 04.01.2022р. №125, від 01.06.2022р. №38030) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (рішення про відповідність критеріям ризиковості від 08.12.2021р. №36841, але в подальшому рішенням від 29.01.2025р. №871 визнане таким, що не відповідає критеріям ризиковості), суд зазначає, що з досліджених доказів встановлено, що, по-перше, відповідні рішення про віднесення означених контрагентів-постачальників до Переліку платників податків на додану вартість, що відповідають критеріям ризиковості, були прийняті набагато пізніше періоду здійснення позивачем господарських операцій з цими контрагентами, які мали місце у червні 2018 року, квітні, травні, червні, липні та вересні 2021 року, що, відповідно, унеможливлювало врахування позивачем таких обставин в контексті розумної обачності під час вибору контрагентів, оскільки на момент вчинення господарських операцій контрагенти позивача не були включені до відповідного переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, а, по-друге, такі контрагенти позивача, як ТОВ «БІАЛ», ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» в подальшому взагалі були виключені з відповідного переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, про що безпосередньо зазначено і самим відповідачем в акті перевірки та що, в свою чергу, свідчить про суперечливість та необґрунтованість аргументів, викладених в акті перевірки з цього приводу. Водночас, податкове законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти статус ризиковості контрагентів, а тому наведені доводи контролюючого органу не можуть слугувати підставою для визнання операцій нереальними і не доводять будь-яких порушень з боку позивача.
Слід також зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.
Суд також зазначає, що ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» не є контрагентом позивача, а взаємовідносини та господарські операції з цим суб'єктом господарювання не підлягали перевірці під час здійснення контрольних заходів, у зв'язку із чим інформація про ризиковий статус ТОВ «ТЕХ-С КОМПАНІ» не може використовуватися як підстава для висновків, викладених у акті перевірки, та не має жодного правового значення для оцінки правомірності господарських операцій позивача.
Щодо доводів відповідача про наявність кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202220000003545 від 09.12.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.191 КК України, в якому фігурантами є деякі контрагенти позивача, а саме: ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542), ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44208505) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44141300), суд зазначає, що такі твердження фіскального органу не можуть братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, водночас, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності (нереальності) операції.
Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих, клопотання прокурорів, тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КАС України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення окремими твердженнями органів досудового слідства.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170), сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14, а також в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).
Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованої податкової вигоди, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку.
Відповідно до ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Самі ж протоколи допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування до винесення вироку в рамках кримінального провадження не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.
Аналогічні правові висновки неодноразово висловлювались Верховним Судом, зокрема у постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 826/16211/16.
Таким чином, посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача не може бути прийнято до уваги судом, оскільки відповідно до положень частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, такого доказу як вирок надано до суду не було.
Суд також зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ «СПРІНГ ПРОМ», ТОВ «НОРДІКА КОМ», ТОВ «Ю.БІ.ПРО» та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (контрагентами, які є учасниками кримінального провадження) відбувалися у періоди з 01.05.2021 по 31.05.2021, з 01.06.2021 по 30.06.2021, з 01.07.2021 по 31.07.2021 та з 01.09.2021 по 30.09.2021, тоді як відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.12.2022 року. Тобто, на дату здійснення господарських операцій контрагенти позивача не були учасниками цього кримінального провадження.
Разом з цим, суд звертає увагу, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.
Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними вказаних правочинів. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.
Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.
Зміст укладених позивачем з ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154), ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496), ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542), ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300) договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.
При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, а також на час розгляду справи судом вказані суб'єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
Виписані цими суб'єктами господарювання податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.
Відповідні податкові зобов'язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.
В контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчинених господарських операцій, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання їх в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.
Контролюючим органом не подано доказів, які б однозначно свідчили про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків; також відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та його вищевказаними контрагентами-постачальниками, не відповідали б дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
З огляду на вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «БІАЛ» (код ЄДРПОУ 37538154), ТОВ «ЕЛІКС-ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 44049496), ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (код ЄДРПОУ 44040655), ТОВ «НОРДІКА КОМ» (код ЄДРПОУ 44029542), ТОВ «Ю.БІ.ПРО» (код ЄДРПОУ 44028055) та ТОВ «ЮНІК ГРУПС» (код ЄДРПОУ 44411300), з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 18.04.2025 року №0203650705, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у загальному розмірі 15409,71грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань останнього відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 24223928, місцезнаходження: пр. Слобожанський, буд.65, кв.263, м. Дніпро, 49083) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 18.04.2025 року №0203650705.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 24223928, місцезнаходження: пр. Слобожанський, буд.65, кв.263, м. Дніпро, 49083) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 15409,71грн. (п'ятнадцять тисяч чотириста дев'ять гривень 71 копійка).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова