26 грудня 2025 рокуСправа №160/23591/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач-3) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (відповідач-3), в якій позивач просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладену в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 року №046350016774 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії від 06.08.2024 року №046350016774 на підставі заяви від 07 липня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 період строкової військової служби в лавах збройних Сил України з 29.11.1997 року по 12.06.1999 рік;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 період з 01.12.2023 по 31.05.2024 року, коли він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області - один місяць служби за три, до стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення, з 07 липня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 застосувати з урахуванням статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 15.07.2024 та 30.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу за місцем свого проживання із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак, рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 року №046350016774 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.08.2024 року №046350016774 позивачеві безпідставно відмовлено у призначенні такої пенсії, з посиланням на відсутність у нього достатнього пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону №1058-IV (25 років на непровідних професіях, 20 років на провідних професіях), при цьому, на думку позивача означені рішення є протиправними, оскільки положеннями пункту 2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України №530 від 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26071, передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Проте, відповідачі, в супереч наведеним приписам чинного законодавства, протиправно не зарахували до пільгового стажу позивача періоди безпосередньої участі у бойових діях з 01.12.2023 по 31.05.2024 у трьохкратному розмірі. Також позивач зазначає, що період проходження ним строкової військової служби з 25.11.1997 по 12.06.1999 підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військової служби зараховується до страхового стажу, стажу роботи та стажу роботи за спеціальністю, а строкова військова служба не може виключатися з пільгового стажу лише з формальних підстав, при цьому позивач вказує, що здобута ним спеціальність та подальша трудова діяльність були безпосередньо пов'язані з виконанням робіт, які відповідно до Списку №1 віднесені до робіт із шкідливими та важкими умовами праці, а сам факт проходження військової служби є виконанням конституційного обов'язку громадянина України, що не може погіршувати його пенсійні права, у зв'язку з чим, на думку позивача, період строкової військової служби з 25.11.1997 по 12.06.1999 має бути зарахований до пільгового стажу роботи з метою визначення його права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV. При цьому позивач окремо зазначає, що у межах поданої позовної заяви він не оскаржує дії та рішення відповідачів у частині незарахування періоду його навчання до пільгового стажу, не заявляє відповідних вимог з цього приводу. Враховуючи вищезазначене, позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та вважає відмову у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною і незаконною, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2422,40 грн.
На виконання вимог вказаної ухвали суду від 03.09.2024 року позивачем усунуті означені недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/23591/24 за позовом ОСОБА_1 , призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вказаною ухвалою суду витребувано у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
20.11.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що 15 липня 2024 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за місцем реєстрації, водночас, відповідач зазначив, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 з 01.04.2021 при опрацюванні заяв про призначення та перерахунок пенсій застосовується принцип екстериторіальності, який передбачає їх розгляд бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України незалежно від місця подання заяви та проживання особи, у зв'язку з чим заява позивача від 15.07.2024 була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, яке за результатами повного, всебічного та об'єктивного аналізу поданих документів відмовило у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу, що оформлено рішенням №046350016774 від 23.07.2024, при цьому відповідач наголосив на відсутності будь-яких протиправних дій з його боку, оскільки призначення та виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання пенсіонера, а повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області обмежувалися виключно розглядом заяви та прийняттям відповідного рішення відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, тоді як позивач проживає на території, що обслуговується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, також відповідач послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.04.2019 у справі №204/362/17, згідно з якою вирішення питання щодо наявності чи відсутності у особи права на призначення пенсії належить до повноважень територіального органу Пенсійного фонду, до якого подано відповідну заяву, при цьому зазначив, що станом на момент звернення позивач досяг 46 років, його загальний страховий стаж становив 28 років 04 місяці 28 днів, а пільговий стаж - 22 роки 10 місяців 18 днів, у зв'язку з чим, на переконання відповідача, Головне управління діяло в межах чинного законодавства, встановлений порядок було дотримано, а будь-які порушення з боку органу Пенсійного фонду відсутні. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
21.11.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-3 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що 30 липня 2024 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 4 частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при цьому з урахуванням принципу екстериторіальності заява була передана на розгляд Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке за результатами її розгляду 06.08.2024 прийняло рішення №046350016774 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років, зазначивши, що чинним законодавством визначено умови та порядок призначення пенсій на пільгових умовах, а під час опрацювання поданих позивачем документів встановлено, що на момент звернення заявник досяг 46-річного віку, його страховий стаж становить 26 років 2 місяці 20 днів, стаж з урахуванням кратності за Списком №1 - 50 років 2 місяці 20 днів, тоді як пільговий стаж складає 24 роки 8 місяців 8 днів за професіями, визначеними постановою №202 (25), при цьому до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1993 по 27.05.1997 відповідно до диплома НОМЕР_1 у зв'язку з невідповідністю прізвища паспортним даним, водночас до пільгового стажу зараховано всі періоди роботи, заявник продовжує працювати, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує, у зв'язку з чим відповідач-3 дійшов висновку про відсутність у своїх діях протиправності та про проведення розрахунку стажу позивача відповідно до вимог чинного законодавства, зазначивши, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити через відсутність необхідного пільгового стажу у 25 років. Ттакож відповідач-3 звернув увагу суду на розбіжність у по батькові позивача, оскільки згідно з паспортними даними він є ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , як зазначено у позовній заяві.
27.11.2024 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що 15.07.2024 та 30.07.2024 позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, однак зазначені заяви та додані до них документи розглядалися іншими територіальними органами Пенсійного фонду України за принципом екстериторіальності, у зв'язку з чим рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 №046350016774 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.08.2024 №046350016774 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому відповідач-1 наголосив, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядало заяви позивача по суті та не приймало жодних рішень щодо відмови у призначенні пенсії. Крім того, відповідач-1, посилаючись на положення частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими визначено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах для працівників, зайнятих на підземних та відкритих гірничих роботах, а також для працівників провідних професій, зазначив, що відповідно до розрахунку страхового стажу станом на 15.07.2024 страховий стаж позивача з урахуванням кратності за Списком №1 становить 50 років 02 місяці 20 днів, тоді як пільговий стаж складає 24 роки 08 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідних 25 років пільгового стажу. Також відповідач у відзиві навів правове обґрунтування щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів проходження військової служби, зокрема під час мобілізації та безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України, зазначивши, що період участі позивача у бойових діях з 01.12.2023 по 31.05.2024 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 в одинарному розмірі, а також вказав на відсутність правових підстав для зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби з 25.11.1997 по 12.06.1999, оскільки згідно диплому серії НОМЕР_1 від 02.06.1997 ОСОБА_1 закінчив Дніпропетровський політехнічному коледж за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної промисловсті» та здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста-механіка. Відповідно до записів №1-3 трудової книжки серії НОМЕР_2 Позивач з 01.09.1993 по 27.05.1997 навчався в Дніпропетровському політехнічному коледжі. З 25.11.1997 по 12.06.1999 проходив строкову службу в Збройних Силах України. З 01.11.1999 прийнятий на шахту ім. Героїв космосу учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті. З огляду на те, що з моменту закінчення навчання (27.05.1997) до моменту призову на військову службу (25.11.1997) пройшло більше трьох місяців, а також, в подальшому працював не за здобутою професією, відсутні підстави для зарахування періоду проходження строкової військової служби в Збройних Силах України з 25.11.1997 по 12.06.1999 до стажу робіт, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з чим відповідач-1 зазначає про правомірність дій органів Пенсійного фонду та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.07.2024 та 30.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача від 15.07.2024р.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 15.07.2024р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення від 23.07.2024 року №046350016774, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу роботи - 25 років, в той час, як страховий стаж позивача складає - 28 років 04 місяці 28 днів, пільговий стаж становить - 22 років 10 місяців 18 днів. Додатково у рішенні зазначено що за доданими документами до страхового стажу не враховано період проходження строкової військової служби, оскільки військовий квиток НОМЕР_3 завірено нечитабельною печаткою.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача від 30.07.2024р.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 30.07.2024р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від 06.08.2024 року №046350016774, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу роботи - 25 років професій за постановою №202 (ч.3 ст.114 Закону №1058-IV). Крім того у рішенні вказано, що страховий стаж позивача складає - 26 років 02 місяці 20 днів, з урахуванням кратності за Списком №1 становить 50 років 02 місяці 20 днів, пільговий стаж становить - 24 роки 08 місяців 08 днів (професії за постановою №202(25)). За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1993 по 27.05.1997 згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки прізвище не відповідає паспортним даним.
При цьому з розрахунку стажу позивача (форма РС-право), в тому числі пільгового, що міститься в матеріалах справи, судом встановлено, що до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 не зараховано період проходження ним військової служби з 25.11.1997 по 12.06.1999 (зараховано лише у загальний страховий стаж), період участі позивача у бойових діях з 01.12.2023 по 31.05.2024 зараховано до пільгового стажу за Списком №1 в одинарному розмірі, а період навчання з 01.09.1993 по 27.05.1997 взагалі не зараховано до стажу.
Незгода позивача з вищевказаними рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зумовила його звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Абзацами 1-2 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Абзацом другим пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Так, частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.11.1978 року ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, у спірні періоди позивач:
01.09.1993 - 27.05.1997 - навчався в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Диплом ІБ №003237);
25.11.1997 - 12.06.1999 проходив строкову службу в Збройних Силах України (військовий квиток серії НОМЕР_4 );
01.11.1999 - прийнятий на шахту ім. Героїв космосу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті (наказ №156-к від 28.10.1999).
Щодо періоду проходження позивачем військової служби з 25.11.1997 - 12.06.1999р.р., суд зазначає наступне.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Водночас, як зазначалося вище, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , останній 27.05.1997 року закінчив навчання в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Диплом ІБ №003237) за спеціальністю технічне обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної промисловості та йому присвоєно кваліфікацію молодшого спеціаліста механіка.
Згідно з записами військового квитка серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 з 25.11.1997р. по 12.06.1999р. проходив військову службу в ЗСУ.
Разом з тим, лише 01.11.1999 року прийнятий на шахту ім. Героїв космосу ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» учнем гірничого робітника підземного з повним робочим днем в шахті (наказ №156-к від 28.10.1999).
Отже, за встановлених судом обставин, позивач на момент призову на строкову військову службу не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за професією та не займав посаду, що давала б право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки після закінчення навчання 27.05.1997 року до призову на військову службу 25.11.1997 року минуло більше трьох місяців, а трудову діяльність за професією, що передбачає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1, він розпочав лише з 01.11.1999 року, тобто після завершення строкової військової служби, у зв'язку з чим відсутні передбачені законом умови для зарахування періоду проходження строкової військової служби з 25.11.1997 по 12.06.1999 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому висновки органів Пенсійного фонду щодо незарахування зазначеного періоду до пільгового стажу є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Щодо частини позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання пенсійного органу зарахувати до його пільгового стажу період з 01.12.2023 по 31.05.2024 року, коли він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на території Донецької області, в кратному обчисленні в потрійному розмірі для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
При цьому основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абз.1 п.19 ст.6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Наказом Міністерства оборони України №530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2014р. за №1294/2607, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб», звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям в соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей (далі - Положення №530).
Підпунктом 1 пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року;
час виконання обов'язків у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення;
час служби, зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 30 Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН (зі змінами);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей;
інші періоди, зазначені в підпункті «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей (зі змінами);
крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.
Водночас, підпунктом а пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі Порядок №393) встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці:
участь у бойових діях у воєнний час;
час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих;
час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року;
таємно (щодо змін додатково див. Постанову КМ № 747 від 19.09.93 таємно);
час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Таким чином, час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, і такий час військової служби зараховується до пільгового стажу в одинарному розмірі, крім часу проходження служби, передбаченого у п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та п.п. а п.3 Порядку №393, який підлягає зарахуванню до стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у кратності один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі №185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а, в яких Верховним Судом наголошено, що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час, в антитерористичній операції, брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці. При цьому, загальний період мобілізації підлягає зарахуванню до пільгового стажу без пільгового обчислення у кратному розмірі.
З наявного в матеріалах справи розрахунку стажу ОСОБА_1 , в тому числі пільгового, судом встановлено, що період його військової служби під час мобілізації в особливий період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року та період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області зараховано пенсійним органом в одинарному розмірі до пільгового стажу за Списком №1.
Разом з цим, судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого ГУ Національної гвардії України від 19.09.2024р., ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Згідно з записами військового квитка серії НОМЕР_3 від 25.11.1997р. позивач призваний на військову службу під час мобілізації в особливий період з 26.09.2022р. по теперішній час на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» та проходить військову службу в Збройних Силах України.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданою Військовою частиною НОМЕР_6 від 23.07.2024р. №992 старший сержант ОСОБА_1 , старший водій відділення тяги та підвозу 2 артилерійського взводу 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону, дійсно в період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області.
Водночас, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 05.11.1999р. позивач працював на різних посадах, робота на яких надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема: з 01.01.2013 майстром гірничим з повним днем в шахті на ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».
Таким чином, з огляду на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_1 в частині щодо зарахування до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, періодів безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області у період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року, у кратності один місяць служби за три місяці.
Як вказано вище, відповідно до приписів п.п.1 п.2.3 розділу 2 Положення №530 та п.п. «а» п.3 Порядку №393 час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, а також час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зараховується до пільгового стажу на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, при цьому означеними вище доказами, а саме: записами військового квитка серії НОМЕР_2 від 05.11.1999р. та довідкою Військової частини НОМЕР_6 від 23.07.2024р. №992 підтверджено, що у період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області.
Вказані докази є достатніми для зарахування спірних періодів, протягом яких позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, до його пільгового стажу в кратності один місяць служби за три місяці.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що відповідачі 2 та 3, приймаючи оскаржувані рішення від 23.07.2024 року №046350016774 та від 06.08.2024 року №046350016774 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконали свого обов'язку щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів та дійшли помилкового висновку про кількість пільгового стажу позивача.
Таким чином, зважаючи на те, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 року №046350016774 про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV через відсутність необхідного пільгового стажу було прийнято відповідачем-2 із розрахунку пільгового стажу позивача за Списком №1 (професії за постановою №202 (25)) - 22 років 10 місяців 18 днів, при необхідних 25 років, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.08.2024 року №046350016774 із розрахунку - 24 роки 08 місяців 08 днів, при необхідних 25 років, разом з цим, судом встановлено факт протиправного незарахування пенсійними органами періоду безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області у період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року, у кратності один місяць служби за три місяці, що, в свою чергу, свідчить про помилковість викладених в оскаржуваних рішеннях від 23.07.2024 року №046350016774 та від 06.08.2024 року №046350016774 висновків пенсійних органів щодо кількості пільгового стажу позивача та, як наслідок, про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 року №046350016774 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.08.2024 року №046350016774 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV та, відповідно, про задоволення позовних вимог в цій частині.
З метою поновлення порушеного права позивача вищевказаними протиправними рішеннями відповідача 2 та 3, суд доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області у період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці та, відповідно, про задоволення цієї частини позовних вимог.
Щодо підстав зобов'язання саме Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів військової служби, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії, це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Зважаючи на те, що у даному випадку, органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за останньою заявою позивача було саме Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке, відповідно, при розгляді документів позивача здійснювало розрахунок його стажу, в тому числі, і пільгового, з урахуванням остаточно поданих позивачем документів, а також приймало рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV через недостатність пільгового стажу, то саме на нього, як на належного відповідача, що припустився помилки під час остаточного вирішення заяви позивача і слід покласти обов'язок щодо зарахування до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області у період з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці.
Водночас, відповідач-1, за наведених обставин, не є належним у цій справі щодо заявлених до нього позовних вимог, бо Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області фактично заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV не розглядало та будь-яких рішень за цією заявою, в тому числі, і оскаржуваних, не приймало, тож у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Крім цього, суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Водночас, приписами ч.2 ст.9 КАС України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки оскаржуваними у цій справі рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 року №046350016774 та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.08.2024 року №046350016774 було протиправно відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і ці рішення визнані судом протиправними та скасовані, суд, керуючись вищенаведеними приписами ч.2 ст.9 КАС України, враховуючи вищевикладені обставини, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 30.07.2024р. та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права позивача у даному випадку є належним та це необхідне для ефективного захисту цього порушеного права.
Щодо вимог позивача застосовувати при розрахунку його пільгового стажу ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені передчасно, оскільки, як встановлено судом, позивачеві пенсія ще призначена не була, а також не здійснювалося зарахування спірних періодів військової служби позивача до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, відтак, на теперішній час неможливо стверджувати яким чином буде здійснено зарахування такого стажу та яким чином буде здійснюватися призначення позивачеві пенсії, у разі наявності на те підстав (відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" або ні), бо це питання пенсійним органом ще не розглядалося та не вирішувалося, натомість, суд звертає увагу позивача на те, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені судом, позаяк є передчасними та спрямованими на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог саме до відповідачів 2 та 3 відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст.139 КАС України у даному випадку відсутні.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ 20453063, місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008), Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: площа Центральна, буд.3, м. Чернівці, 58002) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 23.07.2024 року №046350016774 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 06.08.2024 року №046350016774 про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: площа Центральна, буд.3, м. Чернівці, 58002) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до згідно з ч.3 ст.114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період його безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в с. Серебрянка Бахмутського району Донецької області, з 01.12.2023 року по 31.05.2024 року у кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 40329345, місцезнаходження: площа Центральна, буд.3, м. Чернівці, 58002) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 30.07.2024р., з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова