29 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9356/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевича С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, який утримано з індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23; визнати протиправними дії щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити надлишково утриманий військовий збір з індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23 - в розмірі 3,5 відсотка.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23 в/ч 9971 проведена виплата індексації грошового забезпечення в сумі 95 206,04 грн, однак при виплаті заборгованості відповідачем протиправно не було здійснено позивачу одночасну компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб та помилково утримано 5 відсотків військового збору замість 1,5 відсотка.
На обґрунтування позовних вимог посилається на положення ст. 293 Положення про проходження військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115, норми ст. 168.5 Податкового кодексу України, а також судову практику Верховного Суду (постанови від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 20.12.2024 у справі № 440/6875/24, від 06.02.2025 у справі № 380/6777/24), яка підтверджує обов'язок відповідача здійснювати компенсацію податку з доходів фізичних осіб та застосовувати понижену ставку військового збору.
З наведених підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що ОСОБА_1 дійсно проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , однак наказом від 20.07.2021 його виключено зі списків особового складу. Вважає, що у разі звільнення з військової служби особа втрачає статус військовослужбовця, тому дохід, який виплачується на користь такої особи не може розглядатися як грошове забезпечення. Оскільки дохід у вигляді виплат на підставі рішення суду нарахований юридичною особою у липні 2025 року на користь фізичної особи, яка звільнена з військової служби, він включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як інший дохід та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків.
Також відповідач вказав, що дії щодо утримання податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з виплаченої індексації грошового забезпечення відповідають вимогам Податкового кодексу України, який визначає обов'язок утримання такого податку з будь-яких доходів фізичних осіб, крім тих, що прямо звільнені від оподаткування.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що не є спірним.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.07.2021 №415-ОС “Про особовий склад» з ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом “а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 20.07.2021.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, при нарахуванні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.07.2021, визначеної з урахуванням розміру підвищення доходу та розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього - шостого пункту 5 Порядку №1078; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.07.2021 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, з урахуванням висновків суду у рішенні та виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12.06.2024 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 у частині обрання способу захисту порушених прав позивача у період з 01.03.2018 по 20.07.2021 та невизначення розміру «індексації - різниці», яка належить до виплати відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 скасовано, а справу № 140/1601/23 в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду; в іншій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі № 140/1601/23 - залишено без змін.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025, адміністративний позов задоволено повністю: зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 20.07.2021 у розмірі 4 448,69 грн в місяць відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
23.07.2025 на виконання рішення суду відповідач виплатив ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 95 206,04 грн, що підтверджується випискою з його карткового рахунку.
Відповідно до довідки-розрахунку виплат, проведених ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, позивачу нараховано до виплати - 95 206,04 грн; утримано податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 18% (22 255,96 грн) та військовий збір у розмірі 5% (6 182,21 грн).
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі 5% із суми виплаченої йому на виконання рішення суду, звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі - Порядок №44), який визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п. 2 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Згідно з п. 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відповідно до п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З огляду на зазначене, відповідачу належало при виплаті позивачу сум грошового забезпечення на виконання Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, яке набрало законної сили, компенсувати позивачу у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб.
При цьому, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати заборгованості, не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві індексації грошового забезпечення в належному розмірі вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
Тому, дії відповідача по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації втрат доходів є протиправними.
Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №825/761/17.
Щодо протиправності дій відповідача щодо нарахування позивачу військового збору на виплачену суму перерахованого грошового забезпечення за ставкою 5% від оподатковуваного доходу.
Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 “Інші перехідні положення» розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ об'єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 ПК України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.
Зокрема, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» №4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.
Між тим, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 “Інші перехідні положення» розділу XX “Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Як встановлено судом, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23 відповідач виплатив індексацію грошового забезпечення з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%, що становить 6 182,21 грн. Однак, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.
Суд звертає увагу, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому грошового забезпечення не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб та суму військового збору, оскільки саме бездіяльність останнього призвела до виплати позивачу такої вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця.
За таких обставин, дії відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів та дії щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, є протиправними.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку діям відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації втрат доходів та утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої позивачу індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, інші позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом: - зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23; - зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми, виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23.
Аналогічна позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 440/4442/25.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб із суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23 без рівноцінної та повної компенсації втрат доходів.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, з врахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору із суми, виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 у справі №140/1601/23, з врахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя С.Ф. Костюкевич