29 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12265/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 18660,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Такий обов'язок відповідач не виконує та за ним обліковується податковий борг у загальному розмірі 18660,00 грн, в тому числі з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 13860,00 грн та з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системи оподаткування (далі - військовий збір) в сумі 4800,00 грн. З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 23 січня 2025 року №0001131-1302-0320, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження 06 листопада 2025 року (а.с.22), відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 03 вересня 2024 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Волинській області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17).
За відповідачем ФОП ОСОБА_1 станом на 01 жовтня 2025 року обліковується податковий борг у загальному розмірі 18660,00 грн, в тому числі з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 13860,00 грн, та військового збору в сумі 4800,00 грн, про що зазначено в довідці про наявність заборгованості по платежах до бюджету (а.с. 3), в розрахунку податкового боргу (а.с. 4-5), та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника за вказаними платежами (а.с. 9-11).
Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб виник у зв'язку із несплатою відповідачем єдиного податку на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 03 вересня 2024 року №39217277 у загальній сумі 13860,00 грн (за терміном сплати до 20 жовтня 2024 року, 20 листопада 2024 року, 20 грудня 2024 року в сумі по 1420,00 грн щомісяця; по терміну сплати до 20 січня 2025 року, 20 лютого 2025 року, 20 березня 2025 року, 20 квітня 2025 року, 20 травня 2025 року, 20 червня 2025 року в сумі по 1600,00 грн щомісяця).
Податковий борг з військового збору у сумі 4800,00 грн виник у зв'язку із його несплатою у сумі 800,00 грн щомісячно до 20 січня 2025 року, 20 лютого 2025 року, 20 березня 2025 року, 20 квітня 2025 року, 20 травня 2025 року, 20 червня 2025 року (ставка військового збору для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп - фізичних осіб-підприємців з 01 січня 2025 року становить 10% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2025 року).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
За приписами підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
ФОП ОСОБА_1 на підставі заяви від 03 вересня 2024 року була платником єдиного податку другої групи (а.с.7).
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Приписами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (2 група), своєчасно не сплачувала єдиний податок та військовий збір. Несплачені у 2024 -2025 роках податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України обумовлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач відповідно до статті 59 ПК України надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 23 січня 2025 року №0001131-1302-0320, яка була вручена відповідачу 06 лютого 2025 року (а.с. 6).
Доказів оскарження податкової вимоги від 23 січня 2025 року №0001131-1302-0320 ФОП ОСОБА_1 не надала. Податковий борг після надіслання податкової вимоги не переривався (збільшився).
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункти 95.1, 95.2 статті 95 ПК України).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 18660,00 грн, щодо наявності та розміру якого відповідач не подав до суду відзиву та не надав доказів його сплати, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення у спосіб прийняття рішення про стягнення з відповідача податкового боргу у вказаному вище розмірі.
Керуючись статтями 9, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 18660,00 грн (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк