29 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10093/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, позивач), звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 142 553,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом, однак зазначений обов'язок відповідач не виконує, у зв'язку з чим за ним обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, по єдиному податку з фізичних осіб та по податку на доходи з фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування. Так, зокрема, за відповідачем обліковується податковий борг в загальній сумі 142 553,74 грн. З метою погашення податкового боргу була сформована та надіслана відповідачу податкова вимога від 20.05.2024 №0000015-1304-0320, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем.
З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 142 553,74 грн.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
Копія вказаної ухвали була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою її місцезнаходження - вул. Марка Вовчка, 11/1, м. Луцьк, проте поштове відправлення було повернуте на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку по причині повернення «за закінченням терміну зберігання» (відбиток календарного штемпеля 09.10.2025).
Пунктом 5 частини шостої статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду 22.04.2021 у справі № 0840/3762/18, від 12.08.2020 у справі № 520/1066/2020.
Отже, копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.09.2025 не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин. Відтак, у силу вимог пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином 09.10.2025.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подала.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач пред'явлені позовні вимоги не оспорила, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подала, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг по платежах до бюджету у загальній сумі 142 553,74 грн., в тому числі:
- з єдиного податку з фізичних осіб, податковий борг виник: згідно поданої платником самостійно за 1-й квартал 2020 року податкової декларації №40770 від 12.05.2020, платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 4 210,00 грн. по терміну сплати 22.05.2020; згідно поданої платником самостійно за півріччя 2020 року податкової декларації №61348 від 10.08.2020, платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 2 930,00 грн. по терміну сплати 20.08.2020; згідно поданої платником самостійно за квітень 2022 року податкової декларації №9053753191 від 24.05.2022 платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 2 990,60 грн. по терміну сплати 30.05.2022; згідно поданої платником самостійно за травень 2022 року податкової декларації №9084224021 від 16.06.2022 платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 400,00 грн. по терміну сплати 30.06.2022; згідно поданої платником самостійно за червень 2022 року податкової декларації №9132789782 від 19.07.20 2. платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 300.00 грн. по терміну сплати 01.08.2022; згідно поданої платником самостійно за липень 2022 року податкової декларації №9163402478 від 22.08.2022 платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 300,00 грн, по терміну сплати 30.08.2022; згідно поданої платником самостійно за серпень 2022 року податкової декларації №9189740670 від 22.09.2072. платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 700,00 грн. по терміну сплати 30.09.2022; згідно поданої платником самостійно за вересень 2022 року податкової декларації №9215629166 від 20.10.2022 платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 500,00 грн. по терміну сплати 31.10.2022; згідно поданої платником самостійно за жовтень 2022 року податкової декларації №9246343657 від 18.11.2022 платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 400,00 грн. по терміну сплати 30.11.2022; згідно поданої платником самостійно за листопад 2022 року податкової декларації №9272719177 від 19.12.2022 платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 300,00 грн. по терміну сплати 30.12.2022; крім того, згідно ППР №28817/03-20-24-06 від 17.10.2024, платнику донараховано штрафних санкцій на суму 680,00 грн. по терміну сплати 13.11.2024, разом з тим. у відповідача наявна переплата в сумі 9,37 грн, а також ним сплачено до бюджету 4 790,60грн, відтак до стягнення поданому податку підлягає - 8 910,63 грн;
- з податку на нерухоме манно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, податковий борг виник: згідно ППР №0036219-5533-0318 від 08.04.2020, яким платнику нараховано податкового зобов'язання на суму 7 215,12 грн. по терміну сплати 13.10.2020; згідно ППР №0120195-2406-0318 від 02.04.2021, платнику нараховано податкового зобов'язання на суму 33 685,03 грн. по терміну сплати 02.01.2022; згідно ППР №0919556-2406-0318 від 25.08.2022, платнику нараховано податкового зобов'язання на суму 31 122,00 грн. по терміну сплати 30.01.2023; згідно ППР №0073405-2406-0318 під 21.04.2023, платнику нараховано податкового зобов'язання на суму 33 715,50 по терміну сплати 04.12.2023; згідно ППР №0144062-2406-0318-UA07080170000013585 від 18.04.2024, платнику нараховано податкового зобов'язання на суму 34 752,90 грн. по терміну сплати 27.10.2024, разом з тим, відповідачем сплачемо до бюджету 8 000,00 грн, відтак до стягнення поданому податку підлягає: 132 490,55 грн;
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річною декларування, податковий борг виник: згідно ППР №001033/03-20-24-06/3412802802 від 24.05.2024, платнику донараховано штрафних санкцій на суму 730,30 грн. по терміну сплати 01.11.2024; згідно ППР №001377/03-20-24-06/3412802802 від 12.06.2024, платнику донараховано штрафних санкцій на суму 40,00 грн. по терміну сплати 28.11.2024, крім того, згідно поданої платником самостійно податкової декларації №9428597998 від 24.04.2025, платником не забезпечено сплату податкового зобов'язання в сумі 2 160,06 грн. по терміну сплати 12.05.2025, при цьому відповідачем сплачено до бюджету 2 160,06 грн, водночас, згідно статті 129 ПКУ платнику нараховано пені на суму 82,26 грн, відтак, до стягнення по даному податку підлягає 1 152,50 грн.
Наявність заборгованості перед бюджетом зі сплати цього податку також підтверджується довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунком сум податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника за вказаним платежем.
Несплата відповідачем податкового боргу стала підставою для звернення ГУ ДПС у Волинській області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з відповідача у примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 15.1, 15.2 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5. статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом відповідно до вимог статті 59 ПК України сформовано та надіслано податкову вимогу №0000015-1304-0320 від 20.05.2024. Доказів оскарження даної податкової вимоги або сплати вказаної у ній суми податкового боргу відповідач не надав.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.2. статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» станом на 29.12.2025 податкова вимога №0000015-1304-0320 від 20.05.2024, податкові повідомлення-рішення №28817/03-20-24-06 від 17.10.2024, №0120195-2406-0318 від 02.04.2021, №0919556-2406-0318 від 25.08.2022, №0073405-2406-0318 під 21.04.2023, №0144062-2406-0318-UA07080170000013585 від 18.04.2024, №001033/03-20-24-06/3412802802 від 24.05.2024, №001377/03-20-24-06/3412802802 від 12.06.2024 у встановленому порядку не оскаржені та не скасовані.
Виходячи із системного аналізу положень ПК України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що визначене відповідачу податкове зобов'язання у сумі 142 553,74 грн. є узгодженим та не сплачене ним у встановлений строк, щодо його розміру не подано відзиву на позов, як і не надано доказів погашення боргу, то суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом прийняття рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в дохід Державного бюджету України.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також у зв'язку із відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, за правилами статті 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат немає.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у розмірі 142 553,74 грн (сто сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні 74 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич