29 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9708/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення №907550136198 від 12.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003; зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії по віку відповідно до Закону № 1058-IV з 06.06.2025 із зарахуванням періоду навчання з 01.09.1980 по 21.06.1983.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.02.2020.
Вказав, що 06.06.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію по віку за Законом України №1058-IV із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 21.06.1983 в Узбекистані відповідно до диплому НОМЕР_1 від 30.06.1983 та згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності його документи для зміни пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Житомирській області.
Зазначив, що рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області №907550136198 від 12.06.2025 отримав відмову в зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи в 31 рік.
Вважаючи рішення ГУ ПФУ в Житомирській області протиправним та таким, що порушує його конституційні права, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та відповідно до статей 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В поданому до суду відзиві представник ГУ ПФУ в Житомирській області позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні. В обґрунтування своєї позиції вказала, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а 06.06.2025 звернувся із заявою № 2261 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Зазначає, що згідно з ч. 1 статті 26 Закону №1058 право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 рік, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року - не менше 22 років, після досягнення віку 65 років - не менше 15 років.
Зауважила, що за результатами розгляду матеріалів пенсійної справи, підтверджений належними документами, страховий стаж становить 28 років 05 місяців 17 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні його заяви від 06.06.2025.
Представник відповідача вважає, що відсутні правові підстави для визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №907550136198 від 12.06.2025.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.02.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію по інвалідності у відповідності до статті 26 Закон №1058-IV.
06.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід на пенсію по віку за Законом України №1058-IV із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1980 по 21.06.1983 в Узбекистані відповідно до диплому НОМЕР_1 від 30.06.1983 та згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності його документи для зміни пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Житомирській області.
12.06.2025 рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи в 31 рік, зокрема, за результатами розгляду матеріалів пенсійної справи, підтверджений належними документами, страховий стаж становить 28 років 05 місяців 17 днів.
Позивач, вважаючи протиправним таке рішення відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).
Частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За загальним правилом, на час виникнення спірних відносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року (частина перша статті 26 Закону №1058-ІV).
Як встановлено судом позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.02.2020 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №1058-ІV. Згідно матеріалів пенсійної справи позивача його страховий стаж становить 28 років 05 місяців 17 днів.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-ІV).
Закон №1058-ІV набрав чинності 01 січня 2004 року.
Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені статтею 56 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788-XII).
Так, згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України та статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Тобто, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Абзацами 1-2 п.20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі №663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі №242/2536/16-а.
Зі змісту рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №907550136198 від 12.06.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю у необхідного стажу роботи в 31 рік, при цьому, як слідує з форми РС-право №ПС907550136198, позивачу не зараховано період навчання з 01.09.1980 по 24.05.1983.
В дипломі серії НОМЕР_1 , виданому Державним комітетом Узбекської ССР по професійно-технічній освіті 30.06.1983, ім'я позивача зазначено «Режаб», при цьому згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Турійським РВ УМВС України у Волинській області 24.02.2000 - ім'я позивача « ОСОБА_2 »
Проте, суд відмічає, що зазначення імені позивача «Режаб» у дипломі серії НОМЕР_1 від 30.06.1983, не може бути підставою для не зарахування йому періоду навчання, оскільки це є надмірним формалізмом та вказана помилка не може нівелювати його відомості, позбавивши позивача права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого стажу.
Разом з тим, виявлені відповідачем розбіжності щодо написання імені позивача, на переконання суду, ґрунтуються на неповному з'ясуванні усіх обставин, які мають значення у спірному випадку, оскільки не спростовують дійсність наданих позивачем документів.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та усталеної судової практики, суд вказує, що позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення облікових документів.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №593/283/17, від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а.
Суд переконаний, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення ЄСШІ у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" та у справах "Ґаші проти Хорватії", "Трго проти Хорватії").
Таким чином, держава в особі її органів зобов'язана забезпечити належні процедури для виправлення помилок у офіційних документах, не покладаючи відповідальність за такі помилки на громадян.
Суд зазначає, що усі надані позивачем документи вказують на повний збіг інших відомостей про його ім'я українською мовою. Зазначена помилка у документах, що складалися російської мовою за часів СРСР, є досить поширеним явищем. Будь-які сумніви, що у цьому випадку є саме помилка у написанні імені, а не обман чи маніпулювання з боку позивача, у суду відсутні. Аргументів про протилежне учасниками справи не надано.
З огляду на викладене, вказаними доказами підтверджується наявні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1980 по 24.05.1983.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач у випадку наявності сумнівів у достовірності наданих відомостей мав скористатись своїм правом на витребування таких документів відповідно до приписів ч. 3ст. 44 Закону № 1058-IV, чи запропонувати позивачу надати такі документи відповідно до п. 4.2. розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005№ 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1.
На підтвердження періоду навчання ОСОБА_1 була надана уточнююча довідка №11 від 10.04.2025 року, видана Хівінським районним політехнікумом при Міністерстві вищої освіти, науки та інновацій Республіки Узбекистан, згідно якої ОСОБА_1 проходив навчання з 01.09.1980 по 24.05.1983 в зазначеному навчальному закладі за спеціальністю тракторист-машиніст 3-го класу і слюсар 2-го розряду, про що отримав диплом.
Дослідивши доводи сторін, суд встановив, що рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто без дотримання засад добросовісності та розсудливості та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що період навчання позивача саме з 01.09.1980 по 24.05.1983 згідно диплому серії НОМЕР_1 від 30.06.1983 має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки як слідує з форми РС право №ПС907550136198 період з 25.05.1983 уже зараховано.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що рішення ГУ ПФУ в Житомирській області №907550136198 від 12.06.2025 в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 по 24.05.1983 є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, за відсутності правової оцінки, наданої територіальним органом Пенсійного фонду України щодо наявності усіх умов для надання позивачці пенсії, суд позбавлений у межах цієї справи можливості дійти категоричного висновку про наявність/відсутність у позивача права на призначення вказаної пенсії. Саме до повноважень органів ПФУ віднесено зарахування певних періодів трудової діяльності до страхового стажу для призначення пенсії, тоді як суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю рішень про призначення/відмову у призначенні пенсій.
Відновленням порушеного права позивача є зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період навчання згідно диплому серії НОМЕР_1 від 30.06.1983 саме з 01.09.1980 по 24.05.1983 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.06.2025,, з урахуванням висновків суду.
Також суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію по віку за Законом України №1058-IV, оскільки суд не може перебирати на себе функції пенсійного органу щодо призначення пенсії, так як дане питання є виключними повноваженнями відповідача.
Аналогічна позиція щодо неможливості задоволити одночасно позовні вимоги про зарахування періодів роботи до страхового стажу та зобов'язання призначити пенсію, коли пенсійним органом не вирішувалось питання та не наводилось підстави щодо врахування спірних періодів роботи до загального стажу для призначення пенсії за віком, викладена в постановах Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 в справі 300/1583/22 та від 27.03.2023 ту справі № 140/6246/22.
Відтак, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, з врахуванням того, що позов судом задоволено, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 11.08.2025.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №907550136198 від 12.06.2025 в частині відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1980 по 24.05.1983 згідно диплому серії НОМЕР_1 від 30.06.1983.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання згідно диплому серії НОМЕР_1 , виданого Державним комітетом Узбекської ССР по професійно-технічній освіті 30.06.1983, з 01.09.1980 по 24.05.1983 та повторно розглянути його заяву від 06.06.2025 про перехід на пенсію по віку відповідно до ст. 26 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 до судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (10003, Житомирська область, м. Житомир, вул. О. Ольжича, 7; код ЄДРПОУ 13559341).
Суддя С.Ф. Костюкевич